Рішення № 103459885, 01.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року м. Київ № 640/20476/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" до про Київської митниці визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" (далі - ТОВ з ІІ "ЮРОМАШ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати винесені Київської митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості № UA100320/2021/000004/2 від 06.07.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2021/00030 від 06.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подані позивачем до митного оформлення документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною контракту згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Зазначив, що відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами на товар.

Акцентує увагу на тому, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості за першим методом, не є підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Вважає, що фактична оплата за товар раніше не впливає на митну вартість, оскільки спосіб здійснення такої оплати не впливає на ціну товару, встановлену контрактом.

Враховуючи, що подані декларантом документи не містили розбіжності і давали змогу митниці визначити митну вартість за основним методом, вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 27.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20476/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

20.08.2021 до суду від представника відповідача Н.Сушко надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що оскільки декларантом не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, не усунуто виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

25.05.2020 між Verdex Investments LP (Шотландія, Об`єднане королівство) (Продавець) та ТОВ з ІІ "Юромаш" (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № VER 25/05/20, за умовами якого Продавець згодний продати, а Покупець згодний купити гусеничні й колісні екскаватори, колісні навантажувачі, гусеничні крани, кар`єрні самоскиди, транспортери, бульдозери, пересувний похилий грохот, а також комплектуючі та запасні частини до них, виробництва Hitachi Construction Machineri Co., Ltd. та інших виробників, далі іменовані "Продукція", на суму 2000000,00 евро, або 2400000,00 доларів США або 1800000,00 GBR, або 250000000,00 JPY. Вартість одиниці продукції й специфікація до неї повинні бути наведені в Додатках до даного Контракту до моменту поставки Продукції.

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного контракту передбачено, що Продавець зобов`язується поставити Продукцію у відповідності до даного контракту в терміни, вказані в тих самих додатках, що і вартість та специфікації Продукції. Продавець зобов`язується поставити Продукцію на умовах, вказаних в інвойсах та контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту, згідно Інкотермс 2010.

Відповідно до пункту 3.1 контракту від 25.05.2020 № VER 25/05/20 оплата згідно даного контракту повинна виконуватися в EURO або USD у формі попередньої оплати або оплати за фактом поставки Продукції за крос-курсом НБУ на день митного оформлення, у відповідності з додатком або інвойсом.

З метою розмитнення поставленого Verdex Investments LP товару, а саме:

товар 1: "Запасні частини, призначені виключно для кар`єрної спецтехніки зі сталі: арт. - 619641-CF39R, стрічка гусенична у зборі (TRACK GROUP (39L) 22" (D6R) кількість - 6 шт.; арт. - 9265412-CF47R, Гусениця у сборі (TRACK GROUP (47L) 750 мм (ZX870-3) кількість - 2 шт., арт. - ZX850LС-3-Т/ADJ, Гусенична стрічка (TRACK ADJUSTER ASSY (ZX850LC-3) кількість - 2 шт., арт. - КМ1285, Сегмент ведучого колеса комплект 5 шт. (SEGMENT GROUP (D375A-2/3) (SET OF 5), кількість - 4 шт.; арт. - КМ3603, сегмент ведучого колеса комплект 5 шт. (SEGMENT GROUP (D275A-5), кількість 4 шт., арт. - 17М-30-00310, колесо направляюче (IDLER GROUP (D275A-5), кількість - 4 шт., арт. - 4658418, лінивець у сборі (IDLER GROUP (ZX850-3/870Н-3), кількість - 2 шт., арт. 4638433, ролик підтримуючий (TOP ROLLER (ZX870-3/EX1200-6), кількість - 6 шт. Країна походження: KR. Виробник: CF. Торговельна марка: CF";

товар 2: "Запасні частини, призначені виключно для кар`єрної спецтехніки, зі сталі: арт. - 2024304, лінивець (IDLER GROUP (D6R) FRONT), кількість - 7 шт.; лінивець в зборі (IDLER ASSEMBLY (ZX450LC-3), кількість - 2 шт., арт. - 9306002, колесо направляюче (IDLER ASSEMBLY (ZX350Н-5G), кількість - 2 шт., арт. - 9W1875, углова накладка права (END BIT R/H (30MM) D6R), кількість - 2 шт., арт. - 9W1876, ліва кутова ріжуча кромка (END BIT L/H (30MM) D6R), кількість - 1 шт., арт. - ZX330-5-Т/ADJ, натягувач (TRACK ADJUSTER ASSY (ZX330-5), кількість - 2 шт., арт. - ZX450LC-3-Т/ADJ, натягувач (TRACK ADJUSTER ASSМ), кількість - 2 шт., арт. - 9245117, ролик підтримуючий (TOP ROLLER (ZX330-3), кількість - 4 шт. Країна походження: СN. Виробник: АТ";

товар 3: "Колеса ходові, їх частини та приладдя: арт. - 17М-30-00320, каток опорний (BOTTOM ROLLER S/F (D275A-5), кількість - 8 шт., арт. - 17М-30-00330, каток опорний (BOTTOM ROLLER D/F (D275A-5), кількість - 20 шт., арт. - 17М-30-00340, каток підтримуючий (TOP ROLLER (D275A-5), кількість - 8 шт., арт. 6Y1781, каток (TOP ROLLER (D6Н), кількість - 6 шт., арт. - 9151869-НD, каток опорний TOP ROLLER (ЕХ750-5/ZX800), кількість - 16 шт. Країна походження: KR. Виробник: CF";

товар 4: "Частини до механічних зубчастих передач двигунів внутрішнього згоряння: арт. - 1017812, зірка (SPROCKET (EX750-5/ZX850) 23Т/24Н), кількість - 2 шт. Країна походження: KR. Виробник: CF";

товар 5: "Колеса ходові, їх частини та приладдя: арт. - 9247454, каток опорний (BOTTOM ROLLER (ZX330-3), кількість - 16 шт., арт. - 9099140, каток підтримуючий (TOP ROLLER (ЕХ400-3), кількість - 4 шт. Країна походження: СN. Виробник: АТ";

товар 6: "Частини до механічних зубчастих передач двигунів внутрішнього згоряння: арт. - 1010956, зірка приводу (SPROCKET (ЕХ400) 23Т/24Н", кількість - 2 шт., арт. - 1033163, зірка ведуча (SPROCKET (ZX330-3) 21Т/22Н, кількість - 2 шт. Країна походження: СN. Виробник: АТ";

товар 7: "Гвинти та болти з чорних металів з гайками чи шайбами або без них з головками: арт. - 195-09-18490, болт (BOLT (M27X120X3.0), кількість - 32 шт., арт. - 4703557, болт (BOLT (M22X110X2.5), кількість - 64 шт., арт. - J932280, болт (BOLT), кількість - 24 шт., арт. - J932409, болт (BOLT (M24X110), кількість 43 шт., арт. - М27Х95, болт (SEGMENT BOLT+NUT (M27X95Х2.0) (НЕХ), кількість - 101 шт., арт. - 01011-62400, болт (BOLT (M24X100X3.0), кількість - 128 шт., арт. - 01011-62710, болт (BOLT (M27Х3X100), кількість - 128 шт., арт. - 01011-62725, болт (BOLT (M27Х125X3.0), кількість - 116 шт., арт. - J932265, болт (BOLT (M22Х65), кількість - 44 шт., арт. - J932270, болт (BOLT (M22Х70X2.5), кількість - 48 шт., арт. - J932703, болт (BOLT (M27Х120X3.0), кількість - 20 шт. Країна походження: KR. Виробник: CF, DС. Торговельна марка: CF, DС";

товар 8: "Вироби без різьби металеві. Шайби: арт. - 4085857, шайба (WASHER (M28), кількість - 48 шт., арт. - 4089822, шайба (WASHER (M22) (4334382), кількість - 24 шт., арт. - 4277804, шайба (SPACER), кількість - 20 шт., арт. - 4639643, шайба (WASHER), кількість 64 шт., арт. - А590922, шайба (WASHER (M22), кількість - 92 шт., арт. - А590927, шайба (SPRING WASHER), кількість - 48 шт. Країна походження: KR. Виробник: CF. Торговельна марка: CF";

товар 9: "Вироби без різьби металеві. Шайби: арт. - 4114406, шайба (WASHER (M18), кількість - 16 шт. Країна походження: СN. Виробник: АТ";

товар 10: "Гвинти та болти з чорних металів з гайками чи шайбами, або без них, з головками: арт. - 4647124, болт (BOLT (M18Х100Х2.5), кількість - 16 шт., арт. - J931860, болт (BOLT (M18Х60), кількість - 16 шт., арт. - J932408, болт (BOLT (M24Х140Х3.0), кількість - 64 шт., арт. - М24Х85, болт (SEGMENT BOLT+NUT (Н), кількість - 50 шт. Країна походження: СN";

товар 11: "Гайки з різьбою з чорних металів з внутрішнім діаметром понад 12 мм: арт. - J951027, гайка (NUT (М27Х3.0), кількість - 18 шт., арт. - 01803-02430, гайка (НЕХ NUT (М24Х1.5Х30), кількість - 100 шт. Країна походження: KR. Виробник: CF. Торговельна марка: CF";

товар 12: "Запасні частини, призначені виключно для кар`єрної спецтехніки, зі сталі: арт. - 9W8874, кромка ріжуча (END BIT R/H (25ММ) D6Н), кількість - 4 шт., арт. 9W8875, кромка ріжуча (END BIT L/H (25ММ) D6Н), кількість - 4 шт. Країна походження: СА. Виробник: ВС. Торговельна марка: ВС", 06.07.2021 позивач подав до відповідача митну декларацію № UA100320/2021/284831.

Одночасно з указаною митною декларацією представником декларанта на підтвердження заявленої митної вартості товару та відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України було подано до відповідача наступні документи:

- контракт від 25.05.2020 № VER 25/05/20;

- додаток до контракту від 11.05.2021 № 28;

- інвойс від 11.05.2021 № РК/01179/21;

- пакувальний лист від 11.05.2021 № 1;

- коносамент від 10.06.2021 № MEDUSI583379;

- автотранспортна накладна від 03.07.2021 № 1116;

- автотранспортна накладна від 03.07.2021 № 1210;

- декларація про походження товару від 11.05.2021 № РК/01179/21;

- разова перепустка від 04.07.2021 № ПР-14746;

- разова перепустка від 05.07.2021 № ПР-14924;

- технічний опис від 05.07.2021 № 3508373-0739/4.

06.07.2021 відповідачем на адресу позивача було скеровано повідомлення про неможливість визнання заявленої митної вартості імпортованих товарів. Митний орган зазначив, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до пункту 3.1 контракту від 25.05.2020 № VER 25/05/20 оплата повинна виконуватись у формі попередньої оплати, але разом з митною декларацією документальне підтвердження такої оплати не надано; не виконано умови пункту 2.1 контракту від 25.05.2020 № VER 25/05/20, а саме: в додатках не вказані терміни поставки продукції; продавцем оцінюваного товару є Verdex Investments LP, відправником товару є Kian Fnn Engineering Limited, однак, контрактом від 25.05.2020 № VER 25/05/20 не передбачено відправлення товару третіми особами. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 МК України необхідне подання наступних додаткових документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 9) копію митної декларації країни відправлення; 10) за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларант повідомив митному органу, що надати додаткові документи не має можливості.

За результатами здійснення аналізу супровідних документів, поданих разом з вказаною митною декларацією, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.07.2021 № UA100320/2021/000004/2.

Мотивуючи рішення відповідач зазначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується, у зв`язку з відсутністю вартості операцій з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується, у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яки збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, визначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовується, у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується, у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях. Джерело інформації для визначення митної вартості митні декларації: від 03.06.2020 № UA100020/2021/589108, від 25.01.2021 № UA100030/2021/440489, від 14.06.2021 № UA100020/2021/590648, від 11.05.2021 № UA100030/2021/444822, від 12.04.2021 № UA110050/2021/324, від 06.01.2021 № UA100060/2021/270076, від 16.03.2021 № UA100020/2021/578282, від 17.05.2021 № UA100050/2021/364606, від 31.03.2021 № UA100060/2021/276670, від 24.05.2021 № UA807170/2021/31873.

На підставі вказаного рішення Київською митницею Держмитслужби було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100320/2021/00030.

Так, різниця між сумою митних платежів була внесена позивачем в якості грошової застави з метою випущення товарів у вільний обіг.

Не погодившись з рішенням митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно зі статтею 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

За приписами частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої - восьмої статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Наведене відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Також, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої цієї статті МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (пункти 1, 2 частини п`ятої статті 54 МК України).

Пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

Аналізуючи наведені положення МК України суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визнання митної вартості.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У спірному рішенні відповідач вказує на невиконання відповідачем умов контракту, а саме: ненадання платіжного документа та відсутність дати поставки в інвойсі.

Суд звертає увагу, що положення частини другої статті 53 МК України містить факультативну норму в частині подання декларантом доказів оплати за товар, що свідчить про те, що наявність розрахункових документів не впливає на визначення складових митної вартості товару.

І згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/329/17, сама по собі відсутність оплати не впливає на митну вартість з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Крім того, пунктом 5 частини другої статті 53 МК України передбачено, що платіжні документи подаються для підтвердження митної вартості товарів лише за наявності.

Також, на думку суду, відсутність терміну поставки не є ціноутворюючим фактором та не може свідчити про заниження митної вартості товару.

Крім того, відповідач не пояснив, яким чином на ціну товару впливає обставина, що відправлення товару здійснювалось третіми особами.

Таким чином, доводи відповідача, покладені в обґрунтування оспорюваного рішення, спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи.

Суд акцентує увагу, що приписи вказаних вище статей МК України зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Також, суд констатує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування першого методу.

Такі дії відповідача є порушенням частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 810/1479/16.

Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статей 17, 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7Ц, ідентифікаційний код 32849408) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості № UA100320/2021/000004/2 від 06.07.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2021/00030.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8а, ідентифікаційний код 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7Ц, ідентифікаційний код 32849408) 7178,53 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко