Рішення № 103459874, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/26757/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі по тексту - позивач), адреса: 04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач), адреса: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002640704 від 04 червня 2021 року про застосування штрафу у розмірі 80 000,00 грн, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковим органом невраховано факт здійснення повірки засобів вимірювальної техніки на АЗС Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 27 травня 2020 року, що підтверджується формуляром та Акт здачі-приймання наданих послуг щодо технічного випробовування й аналізування № 340344 від 17 липня 2020 року, що фіксує факт виконання договору № 340116 про надання послуг з повірки законодавчо врегульованих засобів вимірювального обладнання укладеного між позивачем та Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»).

Окремо позивач наголошує про помилковість подання ним до Єдиного державного реєсту витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників відомостей про здійснення повірки ЗВТ ДП «Укрметртестстандарт» - 10 червня 2020 року, відображеного у відповідному реєстрі, що у подальшому було виправлено коригуючою довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри від 21 квітня 2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідною ухвалою витребувано від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2021 року №0002640704 та зобов`язано останнього у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали, подати їх через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 12 листопада 2021 року подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого податковий орган щодо задоволення позовних вимог заперечує, з підстав безпідставності доводів викладених у позовній заяві.

Контролюючий орган у письмовому відзиві на позов посилався на необґрунтованість позовних вимог, оскільки контролюючий орган реалізував свої повноваження на підставі та у межах визначених чинним законодавством.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області, на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 31 березня 2021 року № 569-п проведено фактичну перевірку АЗС Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) розташованого за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, вулиця Князя Святослава, будинок 1, за результатами якої складено Акт про результати фактичної перевірки № 6252/10-36-09-00-10/00135390 від 28 квітня 2021 року.

Перевіркою встановлено факт використання Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» у період з 28 травня 2020 року по 09 червня 2020 року на АЗС (акцизний склад, уніфікований № 1002539), що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, вулиця Князя Святослава, будинок 1, витратомірів-лічильників у кількості 4 штук, за відсутності на них позитивного результату повірки або оцінки відповідності, що проведені відповідно до законодавства, чим порушено підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

28 квітня 2021 року посадовими особами контролюючого органу, у зв`язку з відмовою від підписання акта перевірки після його ознайомлення було складено Акт відмови від підписання акта перевірки. № 499/10-36-09-00-10/00135390.

04 червня 2021 року з урахуванням висновку акту перевірки № 6252/10-36-09-00-10/00135390 від 28 квтіня 2021 року (№ 324/31-00-07-04-03/00135390 від 06.05.2021 року - реєстраційний номер та дата реєстрації акту в органі ДПС за місцем реєстрації) та висновку Головного управління ДПС у Київській області від 28 травня 2021 року № 138/12/10-36-09-00 на заперечення акту перевірки, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002640704, згідно з яким, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 1281.1 статті 1281 ПК України до платника податків застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 80 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши скаргу від 14 червня 2021 року № 01/01/07-464 (вх. ДПС № 17166/6 від 14 червня 2021 року) до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ДПС прийняла рішення від 31 серпня 2021 року №19860/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення від 04 червня 2021 року № 0002640704 залишено без змін, а скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - без задоволення.

Вважаючи вказані податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Положеннями пункту 230.1 статті 230 ПК України визначено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Згідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників (абзац 5 підпункт 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України).

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Законом України від 15 червня 2014 року № 1314-VІІ «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» міжповірочний інтервал паливороздавальних колонок для заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим газом, стисненим газом складає 1 рік.

Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94 (надалі по тексту - Технічний регламент № 94), встановлено вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

Засоби вимірювання витратоміри/рівнеміри проходять процедуру оцінки відповідності по своїм модулям (B та F) згідно з Технічного регламенту № 94.

Питання відповідності процедурам оцінки засобів вимірювання належить до компетенції ДП «Укрметртестстандарт».

В залежності від технічних та технологічних аспектів роботи акцизного складу, розпорядник акцизного складу самостійно приймає рішення щодо вибору марок, моделей витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників, програмного забезпечення для повноцінного їх функціонування, якими повинні бути обладнані акцизні склади.

Таким чином, витратоміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. Питання відповідності процедурам оцінки засобів вимірювання належить до компетенції ДП «Укрметртестстандарт».

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів» (надалі по тексту - Постанова КМУ № 891) до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься інформація про:

витратоміри та резервуари, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства;

рівнеміри, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, що проведені відповідно до законодавства.

Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства.

У разі встановлення, заміни, ремонту, технічного обслуговування витратомірів, рівнемірів та резервуарів інформація про такі події до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься та надсилається розпорядником акцизного складу до Реєстру протягом 24 годин з моменту закінчення таких робіт.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 08 лютого 2016 року № 193 затверджено порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів (надалі по тексту - Порядок №193)

Результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки (пункт 1 Розділу IV Порядку № 193).

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку № 193 результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та технічних регламентів щодо ЗВТ (далі - встановлені вимоги).

Результати повірки ЗВТ, що випущені з виробництва і введені в експлуатацію до набрання чинності технічними регламентами щодо ЗВТ, вважають позитивними, якщо їх метрологічні та технічні характеристики відповідають вимогам нормативних документів, чинних на момент їх виробництва і введення в експлуатацію (пункт 2. Розділу IV Порядку №193).

Оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином:

1) позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. На вимогу заявника можливе поєднання зазначених видів засвідчення результатів повірки;

2) свідоцтво про повірку ЗВТ може бути оформлене: на паперовому носії; в електронній формі - у разі дотримання вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та цього Порядку;

3) форма і розміри повірочних тавр наведені в додатку 3 до цього Порядку (пункт 3 Розділу IV Порядку №193).

З матеріалів справи вбачається, що на акцизному складі ПАТ «Укрнафта» (уніфікований № 1002539) розташовано 4 резервуарів для зберігання пального з метою реалізації, які обладнані рівнемірами - лічильниками (Р - 25, серійний № 2286 - лічильник Quantium 510, серійний - № D1511185; Р - 25, серійний № 2306 - лічильник Quantium 510, серійний № D1511185; Р - 25, серійний № 2306 - лічильник Quantium 510, серійний - № D1511185; Р - 25, серійний № 4974 - лічильник Quantium 510, серійний - № D1511185, які були введені в експлуатацію 27.05.2019 року.

11 березня 2020 року між позивачем та Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт» укладено договір № 340116 про надання послуг з повірки законодавчо врегульованих засобів вимірювального обладнання.

Актом здачі-приймання наданих послуг щодо технічного випробовування й аналізування № 340344 від 17 липня 2020 року сторони склали цей акт про те, що Виконавцем у повному обсязі надані послуги щодо технічного випробування й аналізування.

Позивачем в позовних матеріалах було наголошено на той факт, що ДП «Укрметртестстандарт» здійснювалось проведення повірки ЗВТ саме 27 травня 2020 року про що свідчить відмітка у формулярі та зазначений вище акт від 17 липня 2020 року.

Водночас, податковим органом наголошено, підчас перевірки позивачем були надані інший формуляр, який містив відомості про повірку засобів вимірювальної техніки позивача, а саме витратомірів-лічильників, що була здійснена: 10 листопада 2015 року; 28 липня 2016 року; 21 травня 2018 року; 27 травня 2019 року; 10 червня 2020 року з відповідними підписами та відтисками клейма.

Позивачем дійсність долученого податковим органом формуляру про проведення повірки ЗВТ не заперечується, як і не заперечується той факт, що підчас проведення податкової перевірки контролюючому органу було надано саме формуляр з відміткою проведення повірки ДП «Укрметртестстандарт» - 10 червня 2020 року.

При цьому платником податків також не заперечується той факт, що ним, на виконання п. 8 Постанови КМУ № 891 нездійснювалась відображення в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у період з 28 травня 2020 року по 09 червня 2020 року, а відповідно до довідки про розпорядника акцизного складу пального була здійснена 10 червня 2020 року.

Посилання платника податків на Акт здачі-приймання наданих послуг щодо технічного випробовування й аналізування № 340344 від 17 липня 2020 року, як доказ що підтверджує проведення повірки ДП «Укрметртестстандарт» повірки ЗВТ АЗС ПАТ «Укрнафта суд відхиляє, оскільки зі змісту відповідного акту неможливо встановити дату та час виконання ДП «Укрметртестстандарт» відповідної повірки.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Отже, оскільки та рівнеміри лічильники та витратоміри-лічильники не мали позитивного результату повірки, або оцінку відповідності, або калібрування, акцизний склад, на якому вони розташовані, вважається необладнаним.

Відповідальність за вказане порушення передбачена статті 128 ПК України, а саме: не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір- лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Враховуючи вищевикладене відповідачем правомірно на підставі висновків акту перевірки № 6252/10-36-09-00-10/00135390 від 28 квітня 2021 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а матеріали справи не містять доказів понесення судлових витрат іншими учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх розподілу.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник