Рішення № 103459690, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/9294/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ЛІДЕР» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство «ЛІДЕР» з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби щодо нездійснення скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, №1014891/31563452 від 06.12.2018, №1013639/31563452 від 05.12.2018, №1013629/31563452 від 05.12.2018, №1013635/31563452 від 05.12.2018, №1013643/31563452 від 05.12.2018, №1013634/31563452 від 05.12.2018, №1013638/31563452 від 05.12.2018, №1013641/31563452 від 05.12.2018, №641202/31563452 від 10.04.2018, №647851/31563452 від 13.04.2018, №1018706/31563452 від 10.12.2018, №1018703/31563452 від 10.12.2018, №1018704/31563452 від 10.12.2018, №1018705/31563452 від 10.12.2018, №1013622/31563452 від 05.12.2018, №1013636/31563452 від 05.12.2018, №1013619/31563452 від 05.12.2018, №641203/31563452 від 10.04.2018, №661159/31563452 від 23.04.2018, №1059409/31563452 від 25.01.2019, №1013627/31563452 від 05.12.2018, №1023157/31563452 від 13.12.2018, №1023158/31563452 від 13.12.2018, №1013633/31563452 від 05.12.2018, а також нездійснення реєстрації податкових накладних №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018, №221 від 30.04.2018, №269 від 31.05.2018, №259 від 30.06.2018, №258 від 31.07.2018, №12 від 02.08.2018, №206 від 31.08.2018, №198 від 30.09.2018, №74 від 09.10.2018, №41 від 05.03.2018, №42 від 06.03.2018, №32 від 04.08.2018, №38 від 05.08.2018, №52 від 06.08.2018, №59 від 07.08.2018, №108 від 12.10.2018, №209 від 31.08.2018, №5 від 01.09.2018, №16 від 02.03.2018, №62 від 08.03.2018, №181 від 30.11.2018, №200 від 30.09.2018, №199 від 30.09.2018, №195 від 30.09.2018, №200 від 30.11.2018;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, №1014891/31563452 від 06.12.2018, №1013639/31563452 від 05.12.2018, №1013629/31563452 від 05.12.2018, №1013635/31563452 від 05.12.2018, №1013643/31563452 від 05.12.2018, №1013634/3156.3452 від 05.12.2018, №1013638/31563452 від 05.12.2018, №1013641/31563452 від 05.12.2018, №641202/31563452 від 10.04.2018, №647851/31563452 від 13.04.2018, №1018706/31563452 від 10.12.2018, №1018703/31563452 від 10.12.2018, №1018704/31563452 від 10.12.2018. №1018705/31563452 від 10.12.2018, № 1013622/31563452 від 05.12.2018, №1013636/31563452 від 05.12.2018, №1013619/31563452 від 05.12.2018, №641203/31563452 від 10.04.2018, №661159/31563452 від 23.04.2018, №1059409/31563452 від 25.01.2019, №1013627/31563452 від 05.12.2018, №1023157/31563452 віл 13.12.2018, №1023158/31563452 від 13.12.2018, №1013633/31563452 від 05.12.2018;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018, №221 від 30.04.2018, №269 від 31.05.2018, №259 від 30.06.2018, №258 від 31.07.2018, №12 від 02.08.2018, №206 від 31.08.2018, №198 від 30.09.2018, №74 від 09.10.2018, №41 від 05.03.2018, №42 від 06.03.2018, №32 від 04.08.2018, №38 від 05.08.2018, №52 від 06.08.2018, №59 від 07.08.2018, №108 від 12.10.2018, №209 від 31.08.2018, №5 від 01.09.2018, №16 від 02.03.2018, №62 від 08.03.2018, №181 від 30.11.2018, №200 від 30.09.2018, №199 від 30.09.2018, №195 від 30.09.2018, №200 від 30.11.2018.

Позовна заява не відповідала вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 30.04.2020 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Представником позивача подано до суду заяву про повернення позовної заяви в частині позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 повернуто позовну заяву приватного підприємства «ЛІДЕР» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби щодо нездійснення скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014891/31563452 від 06.12.2018, №1013639/31563452 від 05.12.2018, №1013629/31563452 від 05.12.2018, №1013635/31563452 від 05.12.2018, №1013643/31563452 від 05.12.2018, №1013634/31563452 від 05.12.2018, №1013638/31563452 від 05.12.2018, №1013641/31563452 від 05.12.2018, №641202/31563452 від 10.04.2018, №647851/31563452 від 13.04.2018, №1018706/31563452 від 10.12.2018, №1018703/31563452 від 10.12.2018, №1018704/31563452 від 10.12.2018, №1018705/31563452 від 10.12.2018, №1013622/31563452 від 05.12.2018, №1013636/31563452 від 05.12.2018, №1013619/31563452 від 05.12.2018, №641203/31563452 від 10.04.2018, №661159/31563452 від 23.04.2018, №1059409/31563452 від 25.01.2019, №1013627/31563452 від 05.12.2018, №1023157/31563452 від 13.12.2018, №1023158/31563452 від 13.12.2018, №1013633/31563452 від 05.12.2018, а також нездійснення реєстрації податкових накладних №221 від 30.04.2018, №269 від 31.05.2018, №259 від 30.06.2018, №258 від 31.07.2018, №12 від 02.08.2018, №206 від 31.08.2018, №198 від 30.09.2018, №74 від 09.10.2018, №41 від 05.03.2018, №42 від 06.03.2018, №32 від 04.08.2018, №38 від 05.08.2018, №52 від 06.08.2018, №59 від 07.08.2018, №108 від 12.10.2018, №209 від 31.08.2018, №5 від 01.09.2018, №16 від 02.03.2018, №62 від 08.03.2018, №181 від 30.11.2018, №200 від 30.09.2018, №199 від 30.09.2018, №195 від 30.09.2018, №200 від 30.11.2018; визнання протиправними та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014891/31563452 від 06.12.2018, №1013639/31563452 від 05.12.2018, №1013629/31563452 від 05.12.2018, №1013635/31563452 від 05.12.2018, №1013643/31563452 від 05.12.2018, №1013634/3156.3452 від 05.12.2018, №1013638/31563452 від 05.12.2018, №1013641/31563452 від 05.12.2018, №641202/31563452 від 10.04.2018, №647851/31563452 від 13.04.2018, №1018706/31563452 від 10.12.2018, №1018703/31563452 від 10.12.2018, №1018704/31563452 від 10.12.2018. №1018705/31563452 від 10.12.2018, № 1013622/31563452 від 05.12.2018, №1013636/31563452 від 05.12.2018, №1013619/31563452 від 05.12.2018, №641203/31563452 від 10.04.2018, №661159/31563452 від 23.04.2018, №1059409/31563452 від 25.01.2019, №1013627/31563452 від 05.12.2018, №1023157/31563452 віл 13.12.2018, №1023158/31563452 від 13.12.2018, №1013633/31563452 від 05.12.2018; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №221 від 30.04.2018, №269 від 31.05.2018, №259 від 30.06.2018, №258 від 31.07.2018, №12 від 02.08.2018, №206 від 31.08.2018, №198 від 30.09.2018, №74 від 09.10.2018, №41 від 05.03.2018, №42 від 06.03.2018, №32 від 04.08.2018, №38 від 05.08.2018, №52 від 06.08.2018, №59 від 07.08.2018, №108 від 12.10.2018, №209 від 31.08.2018, №5 від 01.09.2018, №16 від 02.03.2018, №62 від 08.03.2018, №181 від 30.11.2018, №200 від 30.09.2018, №199 від 30.09.2018, №195 від 30.09.2018, №200 від 30.11.2018 повернути позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 відкрито провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про:

визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби щодо нездійснення скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, а також нездійснення реєстрації податкових накладних №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018,

визнання протиправними та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018,

зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення не містять викладу обставин, на яких воно ґрунтується, зокрема, контролюючий орган, відмовляючи у реєстрації податкової накладної, не вказує на будь-які недоліки у документах, наданих платником податків на вимогу контролюючого органу, як і не зазначає про недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На думку позивача, оскаржувані рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних є такими, що винесені без належних правових підстав, протиправно та підлягають скасуванню.

Представниками відповідачів відзиву на позовну заяву до суду не направлено, однак подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропущення позивачем строку оскарження рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ЮНІГРАН» згідно договору про організацію перевезень вантажів від 19.06.2017 №190617, позивачем у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено для контрагента податкову накладну №10 від 01.03.2018 на суму 213 188,44 грн., в т.ч. ПДВ - 35 519,74 грн. та податкову накладну №213 від 31.03.2018 на суму 125 244,96 грн. в т.ч. ПДВ - 20 874,16 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено позивачем та не заперечується контролюючим органом, згідно отриманих квитанцій спірні податкові накладні прийняті, але реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація зупинена, ПН/РК відповідають вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

В подальшому, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято оскаржувані рішення від 16.12.2018 №1014894/31563452 відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 01.03.2018 та від 06.12.2018 №1014890/31563452, в яких зазначено, що позивачем не надано копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

ПП «ЛІДЕР» оскаржило рішення від 16.12.2018 №1014894/31563452 та від 06.12.2018 №1014890/31563452 в адміністративному порядку до ДПС України.

Як вбачається з листа від 21.02.2020 №6636/16/99-00-06-05-01-06 Комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення, яким скарги ПП «ЛІДЕР» залишено без задоволення, а рішення Комісії - без змін.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача 1 щодо незадоволення скарг позивача та рішеннями про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до пункту 10 Порядку №117, зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

В силу вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Як встановлено судом, контролюючим органом за результатом обробки спірної податкової накладної позивача надіслано квитанції, згідно з якими документи прийнято, однак реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку із відповідністю пункту 1.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Судом встановлено, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містить виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів, які б слугували підставою для зупинення реєстрації поданих податкових накладних.

Більше того, листом відповідача 2 від 12.04.2019 №69349/10/26-15-41-05-41 підтверджено те, що ПП «ЛІДЕР» в переліку ризикових платників податку не значиться.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213. Як наслідок недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, також є протиправним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Щодо визначеного способу захисту права, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Виходячи з того, що у контролюючого органу були відсутні достатні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, а тому задля належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18 та інших.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо нездійснення скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, а також нездійснення реєстрації податкових накладних від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 56.1, 56.2, 56.10 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. В разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого в межах здійснення ним владної компетенції у відносинах з певним платником податків, до вищестоящого органу чи посадової особи є одним з елементів у системі захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з суб`єктами владних повноважень, що є альтернативним судовому захисту, який спрямований на виявлення порушення закону з боку підпорядкованих органів та посадових осіб при прийнятті ними адміністративних актів.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження за своєю суттю є досудовим порядком вирішення спору, що виник між позивачем та суб`єктом владних повноважень. Досудове врегулювання спірних правовідносин має на меті відновлення прав та інтересів юридичної чи фізичної особи, що були порушені оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку порушення прав та інтересів позивача відбулось внаслідок прийняття Комісією ГУ ДПС у м. Києві рішень №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213 і саме вказаними рішеннями було порушено права та інтереси.

А тому, суд зазначає, що саме скасування вказаних рішень та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати спірні податкові накладні належним чином поновлює порушені права позивача.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ними рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «ЛІДЕР» (01601, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 4, оф. 728, код ЄДРПОУ 31563452) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018 та №1014890/31563452 від 06.12.2018.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства «ЛІДЕР» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3153,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Стягнути на користь приватного підприємства «ЛІДЕР» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко