Рішення № 103459464, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/23100/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик 32а,Київ,01044, код ЄДРПОУ40224921) до Публічне акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" (вул. С.Сагайдака, 101,Київ2,Лівобережна Частина Києва, Київ,02002, код ЄДРПОУ04012299), про зобов`язання винити дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій», в якому позивач просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» привести до початкового стану земельну ділянку, де розташована обслуговуюча споруда на вул. Євгена Маланюка (Степана Сагайдака) 101 у Дніпровському районі м. Києва.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано приписи про усунення порушень вимог містобудівного законодавства, а у декларації виявлено неправдиві відомості, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, будівництво здійснюється без містобудівних умов та обмежень, на земельній ділянці, яка не належить ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» та без належним чином складеної та затвердженої проектної документації.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що, на його думку, він здійснює не нове будівництво, а реконструкцію об`єкта, який введено в експлуатацію, на підставі належним чином затвердженої проектної документації, що виключає віднесення об`єкта будівництва до самочинного. Також відповідачем було надано докази укладення 19.11.2021р. договору оренди земельної ділянки.

Крім того, як зазначає відповідач у відзиві на позов позивач допустив порушення процедури проведення перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до наказу від 01.03.2021 №305 на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради А. Шаповала від 19.02.2021 №08/279/09/067-42 у період з 03.03.2021 р. по 17.03.2021 р. проведено позапланову перевірку дотримання ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій», ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва: «Реконструкція водної станції та обслуговуючих споруд з облаштуванням елементів благоустрою та берегоукріпленням на вул. Євгена Маланюка (Степана Сагайдака) 101 у Дніпровському районі міста Києва».

В подальшому, вказану перевірку продовжено на період з 05.04.2021 по 06.04.2021.

У матеріалах справи міститься копія службової записки позивача від 18.03.2021, копія наказу про продовження позапланової перевірки від 05.04.2021 №433, яким позапланову перевірку продовжено на 2 робочих дні. На виконання вказаного наказу оформлено направлення від 05.04.2021.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 06.04.2021, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» та ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» обов`язкові до виконання приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.04.2021 та про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 06.04.2021.

Під час проведення перевірки Департаментом було виявлено наступні порушення:

1. Підрядною організацією ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» виконуються будівельні роботи з порушенням п. 6.2.1., 6.2.6. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», а саме: об`єкт будівництва не огороджений; біля в`їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту; не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими умовами (місця поблизу перепадів по висоті 1.3. м більше).

2. Підрядною організацією ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» ведеться виконавча документація з порушенням п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», п. 7.2.2. ДБН В.1.3-2:2010 «Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи у будівництві», а саме: в актах на закриття прихованих робіт невірно зазначена назва об`єкта будівництва; в журналі загальних робіт на титульному аркуші відсутні підписи уповноваженої особи будівельної організації, що відповідають за будівництво об`єкта та головного інженера проекту; не заповнено основні показники об`єкта, що будується; не заповнений перелік актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт; на виконавчих геодезичних схемах відсутній підпис головного інженера підрядної організації.

3. Замовником будівництва ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» змінено відповідальну особу за проведенням авторського нагляду, про що не повідомлено Департамент в термін передбачений законодавством чим порушено ч. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

4. ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» передало замовникові ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» проектну документацію «Реконструкція водної станції та обслуговуючих споруд з облаштуванням елементів благоустрою та берегоукріпленням по вул. Маланюка, 101 у Дніпровському районі м. Києва» розроблену із порушенням абз. 2 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 26, ч. 1 ст. 29, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 1 п. 9 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (зі змінами), п. 3.17., 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», а саме: в проєктній документації відсутня пояснювальна записка, яка відноситься до затверджених текстових матеріалів, що не допускається відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєтної документації на будівництво»; замовником будівництва ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» в ході перевірки не надано інженерні, геологічні обрахування та інструментальне обстеження будівлі, також зазначені вище обрахування не передбачалось згідно п. 10 завдання на проектування, що не допускається відповідно ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

5. Проектна документація розроблена без основних складових вихідних даних, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва.

6. Будівництво обслуговуючої споруди ведеться поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:105:0002 на земельній ділянці, яка не належить замовникові будівництва ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій».

З 07.07.2021 р. по 20.07.2021 р. Департаментом проведено повторний позаплановий захід державного контролю а з метою перевірки факту виконання приписів від 06.04.2021. За результатами вказаної перевірки, актом від 20.07.2021 р. було встановлено, що ПрАТ «ДКБМК» не виконано вимоги припису від 06.04.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припису від 06.04.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті до усунення допущених правопорушень.

За твердженням позивача, вимоги приписів про усунення порушень відповідачем не виконано, чим допущено відповідачем істотні порушення будівельних норм і правил, а будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка відповідачу не належить, що і зумовило звернення до суду з цим позовом.

При цьому позивач стверджує, що відповідачем здійснюється не реконструкція водної станції та обслуговуючих споруд, а нове будівництво, оскільки обслуговуюча споруда не прийнята в експлуатацію. За таких умов, на думку позивача, проектна документація розроблена без основних складових - без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Частинами 1 та 2 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Частиною першою ст. 38 Закону України «Регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно з ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивач у позовній заяві зазначає, що будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка не належить відповідачу.

У той же час, як встановлено судом, будівля водної станції знаходиться у межах земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:66:105:0002, що підтверджується витягом з топоплану М 1:500.

Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ПрАТ «Дарницький завод будівельних матеріалів та конструкцій» на підставі договору оренди земельних ділянок від 14.03.2006 та договору про укладення договору оренди земельних ділянок на новий строк 19.11.2021.

Щодо розміщення обслуговуючої споруди водної станції суд звертає увагу на наступне.

Проектом, реалізація якого перевірялась Департаментом, передбачено реконструкцію гідротехнічної споруди - причалу.

У Завданні на проектування від 27.04.2017 на об`єкт «Реконструкція водної станції та обслуговуючих споруд з облаштуванням елементів благоустрою та берегоукріплення по вул. Маланюка, 101 в Дніпровському районі м. Києва» у графі «Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики запроектованого об`єкта» визначено, що передбачено влаштування навісу над причальною площадкою з елементами благоустрою. Клас наслідків не визначено.

У складі проекту передбачено пояснювальну записку, на що не звернув уваги Позивач. Згідно з пояснювальною запискою у складі проекту (на відсутність якої посилається Позивач), арк.17 розділ 3.3. «Архітектурно-конструктивні характеристики будівлі», вбачається, що проектом передбачено влаштування елементу благоустрою (навісу) на існуючому причалі, який складається з колон та перекриття. Навіс на існуючому причалі являє собою майданчик для очікування мешканцями міста Києва маломобільних катерів та лодок, а також несе функцію оглядового майданчика. Під елементами благоустрою розуміється влаштування сходів до причалу.

Реконструкція обслуговуючої споруди відбувається без зміни геометричних меж існуючого та введеного в експлуатацію причалу.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи, наявні документи, які підтверджують, що обслуговуюча споруда є причалом та введена в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Зокрема, з Акту державної приймальної комісії від 29.12.1990 вбачається, що причал із обслуговуючими спорудами введено в експлуатацію. Рішенням Виконкому Київської міської ради народних депутатів № 34 від 29.01.1991 затверджено акт приймання в експлуатацію причалу.

Планом приватизації Дарницького комбінату будівельних матеріалів і конструкцій встановлено перелік об`єктів, які підлягають приватизації, у тому числі будівля водної станції.

Згідно Свідоцтва про право власності на майновий комплекс МК № 010004213 від 21.06.2001 р. будівля водної станції належить ПрАТ «ДКБМК».

Майновий комплекс загальною площею 27 425,8 кв.м з будівлями та допоміжними спорудами за адресою Степана Сагайдака, 101 у м. Києві зареєстровано 27.06.2001 р. за ВАТ «ДКБМК», що підтверджується реєстраційним посвідченням № 759з від 27.06.2001.

У відповідності з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2257348580000, об`єкт нерухомого майна складається з літ.»Х» - будівля водної станції площею 105 кв.м, літ. «Цифра Х-1» - труба площею 74.6 кв.м, літ. «Цифра Х-ІІ» - гідротехнічна споруда з під`їздним шляхом портального крану площею 2266,8 кв.м., літ «Цифра Х-ІІІ» - гідротехнічна споруда площею 56,0 кв. м за адресою м.Київ вул..Маланюка Евгена, 101 (кол.С.Сагайдака, 101) належить ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій».

Отже, Відповідачу на праві власності належать будівля водної станції з обслуговуючими спорудами площею 2 502,4 кв.м.

Позивач посилається на відсутність в замовника будівництва містобудівних умов та обмежень на здійснення будівництва об`єкта «Реконструкція водної станції та обслуговуючих споруд з облаштуванням елементів благоустрою та берегоукріпленням на вул. Євгена Маланюка (Степана Сагайдака) 101 у Дніпровському районі міста Києва».

Пунктом 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника. Частина 7 п. 3 ст. 29 цього Закону визначає, що Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Судом відхиляються вказані доводи позивача про відсутність у замовника будівництва містобудівних умов та обмежень, оскільки з пояснювальної записки до проекту об`єкта будівництва вбачається, що відповідачем проводиться реконструкція гідротехнічної споруди, а п.п.7, 25, 28 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затв. Наказом Мінрегіонбуду № 289 від 06.11.2017 р. передбачено, що реконструкція водозахисних дамб, каналів, берегоукріплення (за винятком водойм - джерел господарсько-питного водопостачання) з облаштуванням елементами благоустрою та гідротехнічних споруд, - не потребує надання містобудівних умов та обмежень.

Матеріали справи містять докази реєстрації наявної у позивача будівлі водної станції - оцінний акт та експлікація, складені Київським міським бюро технічної інвентаризації 14.12.2001 року. Зазначений оцінний акт містить посилання на те, що дана будівля побудована у 1955 році.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12 березня 2011 року, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об`єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Цей Закон не містить темпоральних застережень, зокрема, про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17, від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 11 липня 2019 року у справі № 320/1175/17-а.

Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Отже, на будівлю, побудовану до набрання чинності нормативними актами про необхідність її прийняття в експлуатацію, вимоги таких актів поширюватися не можуть.

З огляду на викладене суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідачем здійснюється не реконструкція водної станції та обслуговуючих споруд, а нове будівництво, оскільки обслуговуюча споруда не прийнята в експлуатацію.

Згідно п.3.11 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» під новим будівництвом розуміється будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва. Поряд з цим п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 визначає, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Надані суду відповідачем документи підтверджують у повному обсязі, що спірний об`єкт відповідачем введено в експлуатацію та отримано на нього право власності. Отже, у даному випадку, відповідачем здійснюється реконструкція існуючого об`єкта, а не нове будівництво з метою його створення.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що містобудівні умови та обмеження для здійснення реконструкції гідротехнічної споруди не надаються, доводи Департаменту про здійснення будівництва без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації не знайшли свого підтвердження.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, позов про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування може бути пред`явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №826/12543/16.

При цьому, слід зазначити, що положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Відповідні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №807/62/16.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом, в процесі дослідження доказів було досліджено всі, надані позивачем та відповідачем документи, копії фотографій об`єкта будівництва, на якому виконувалися роботи.

За результатами аналізу матеріалів справи, суд приходить до висновку, що у даній справі Департаментом не доведено належними та допустимими доказами факт самочинного будівництва.

З огляду на наведене вище, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян