Рішення № 103459203, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 січня 2022 року справа №640/26273/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомУправління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Києві (далі по тексту - позивач, УПС МВС у м. Києві)до1. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач 1) 2. Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олега Ярославовича (далі по тексту - відповідач 2, Старший державний виконавець Гречуха О.Я.)про1) визнання протиправною та скасування постанови від 13 квітня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. у виконавчому провадженні №63555618; 2) визнання протиправною та скасування постанови від 13 квітня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. у виконавчому провадженні №63556917; 3) визнання протиправною та скасування постанови від 05 березня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. у виконавчому провадженні № 63555618; 4) визнання протиправною та скасування постанови від 05 березня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. у виконавчому провадженні №63556917В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані постанови, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що УПС МВС у м. Києві надано державному виконавцю інформацію про причини невиконання рішення суду.

Ухвалою від 27 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва поновив УПС МВС у м. Києві строк звернення до адміністративного суду, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/26273/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, однак надав матеріали виконавчого провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження про примусове виконання виконавчого листа №826/26698/15, виданого 31 серпня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва: ВП №63555618 про поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу моніторингу та аналізу УПС МВС у м. Києві та ВП №63556917 про зобов`язання УПС МВС у м. Києві провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за серпень-вересень 2015 року.

10 листопада 2020 року старший державний виконавець Гречуха О.Я. виніс постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63555618 та ВП №63556917 у яких зобов`язав боржника невідкладно виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді та надав десятиденний строк на виконання рішення в частині зобов`язання УПС МВС у м. Києві провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за серпень-вересень 2015 року.

Постановами старшого державного виконавця Гречухи О.Я. від 05 березня 2021 року ВП №63555618 та ВП №63556917 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення, на УПС МВС у м. Києві накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.

За повторне невиконання без поважних причин рішення суду, державний виконавець постановою 05 березня 2021 року у виконавчих провадженнях ВП №63555618 та ВП №63556917 на УПС МВС у м. Києві накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Частинами першою та другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Досліджуючи питання виконання позивачем рішення суду та правомірність накладення штрафу, суд звертає увагу на таке.

Матеріали виконавчого провадження підтверджують, що УПС МВС у м. Києві листами від 10 лютого 2021 року №4/33 та 5/33 повідомило державного виконавця про те, що УПС МВС у м. Києві знаходиться у стані припинення; штат скорочено, посади інспектора відділу моніторингу та аналізу УПС МВС у м. Києві, як і будь-яких інших посад не існує, а тому поновити ОСОБА_1 на посаді не виявляється за можливе; всі рахунки УПС МВС у м. Києві закриті, кошти державного бюджету ліквідаційній комісії не виділялись, а тому провести нарахування і виплату заробітної плати ОСОБА_1 неможливо.

У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №808/2741/16 зазначено, що: «у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником. Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи».

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення будь-яких дій на виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року №826/26698/15 та постанов старшого державного виконавця Гречухи О.Я. про відкриття виконавчого провадження.

Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця не покладено обов`язку надавати оцінку рішенню суду та встановлювати можливість чи неможливість його виконання боржником. Натомість, державному виконавцю надано повноваження вчиняти дії, направлені за забезпечення виконання рішення суду у повному обсязі та встановлені законом строки.

У свою чергу позивач не вчинив будь-яких заходів, направлених на виконання рішення суду, наприклад, щодо встановлення чи зміни способу виконання рішення суду тощо.

Враховуючи, що позивач у строк, установлений для добровільного виконання, вимог виконавчого документу не виконав, відповідач мав усі правові підстави для накладення штрафу, тому діяв на підставі, межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №826/9599/16.

Відомостей про повне фактичне виконання рішення суду боржником на користь стягувача не надано, як і доказів на підтвердження поважності причин невиконання рішення суду у справі №826/26698/15 та повідомлення про відповідний факт державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у встановлений виконавцем строк рішення суду не виконав, тому оскаржувані постанови відповідача про накладення штрафу є правомірними.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов УПС МВС у м. Києві задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Управлінню патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Києві повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9; ідентифікаційний код 39856296);

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32; ідентифікаційний код 43315602);

Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олег Ярославович (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий).

Суддя В.А. Кузьменко