Ухвала суду № 103456324, 21.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/13103/17

Провадження № 2-п/947/24/22

УХВАЛА

21.02.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.09.2018 року по цивільній справі №520/13103/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/13103/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

За наслідком розгляду вказаної справи, 20.09.2018 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення яким позов задоволено.

19.01.2022року доКиївського районногосуду містаОдеси,через засобипоштового зв`язку,яка буласкерована 16.01.2022року,надійшла заява ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення Київськогорайонного судуміста Одесивід 20.09.2018року поцивільній справі№520/13103/17за позовноюзаявою Публічногоакціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості,з посиланням на те, що: відповідача належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, оскільки його сповіщалось не місцем мешкання, яким є: АДРЕСА_1 ; копії рішення суду ним не отримувалось; за наслідком чого він був позбавлений можливості надати відзив на позовну з доказами, які б мали важливе значення для розгляду цієї справи..

Відповідно доавтоматизованої системидокументообігу справуза вказаноюзаявою булорозподілено суддіКалініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 08.02.2022 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено до судового засідання.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши та вивчивши матеріали заяви відповідача, з доданими до неї документами, матеріали цивільної справи №520/13103/17, суд вважає заяву не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих умов в сукупності у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки і не подав відзив з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оглянувши матеріали цивільної справи №520/13103/17, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 у судові засідання судом викликався належним чином, шляхом скерування судової повістки, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, з рекомендованим повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_2 .

Судова кореспонденція скерована на ім`я ОСОБА_1 на судові засідання була повернута до суду без вручення.

Судом враховується, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі№ 921/6/18, ЄДРСРУ №78518548 ).

Таким чином, сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденціїї (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 року по справі№ 44/227-б(ЄДРСРУ № 75582764).

Отже, неотримання судової повістки відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Одночасно судом враховується, що заявником не надано до суду жодного доказу на підтвердження фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідком викладеного, суд доходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судових засідань під час розгляду справи №520/13103/17.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судових засідань під час розгляду вказаної цивільної справи, до якого не з`явився без поважних причин, а відтак відзив на позовну заяву не надано без поважних причин.

Щодо незгоди заявника з рішення суду, суд вважає необґрунтованими, оскільки заявником не надано до суду жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим суд вважає, що на підставі вимог закону, в тому числі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, якою встановлено вирішення судом справи на підставі наявних у ній даних чи доказів, заочне рішення було винесено правомірно відповідно до чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що усі доводи заявника у заяві зводяться до того, що відповідач надає свою оцінку вже наявним у справі доказам.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд вважає посилання заявника в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.

Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.09.2018 року по цивільній справі №520/13103/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

При викладених обставинах та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення Київськогорайонного судуміста Одесивід 20.09.2018року поцивільній справі№520/13103/17за позовноюзаявою Публічногоакціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду тільки разом з судовим рішенням по цій справі.

Повний текст ухвали суду складено 21.02.2022 року.

Головуючий Калініченко Л. В.