Ухвала суду № 103455784, 14.02.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16278/21

1-кс/308/605/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участю секретаря судового засідання Луцака В.Я., прокурора - Медуниці Д.М., слідчого Шевчука М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Кустрьо М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання старшого слідчого П`ятого слідчого відділу (із дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові Шевчука Мар`яна Володимировича, погоджене прокурором Медуниця Д.М., у кримінальному провадженні №42020070000000311 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.2 ст.28 - ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 - ч.3 ст. 365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 - ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 - ст.246 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Руська Мокра, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні дітей 2005р.н., 2007р.н., та 2010 р.н., депутата Усть-Чорнянської селищної ради об`єднаної територіальної громади Тячівського району Закарпатської області, працюючого лісничим Мокрянського лісництва ДП "Мокрянського ЛМГ", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28- ч.3 ст.365, ч.5 ст.27-ст.246, ч.1 ст.366 КК України,-

встановив:

Старший слідчий П`ятого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Шевчук Мар`ян Володимирович, за погодженням із прокурором Медуниця Д.М., звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №42020070000000311від 17.06.2020 року, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 5 339 899, 04 гривень, строком на 2 місяці та у разі внесення застави, покласти на підозрюваного передбачені ст.194 КПК України обов`язки.

Клопотання обґрунтовує тим, що П`ятим слідчим відділом (із дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке № 42020070000000311, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.2 ст.28 ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ст.246 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що наказом директора державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі ДП Мокрянське ЛМГ») №367/к від 25.10.2010 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 призначено майстром лісу Мокрянського лісництва.

Наказом директора державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі ДП Мокрянське ЛМГ») №164/к від 01.09.2016 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки лісничого Мокрянського лісництва.

Наказом директора державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства №159/к від 26.05.2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з 26.05.2017 призначеного лісничим Мокрянського лісництва.

Таким чином, перебуваючи на вказаних посадах ОСОБА_1 є службові особою, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, несучи повну матеріальну відповідальність, при цьому останній неналежно виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого завдано істотної шкоди державним чи громадським інтересам за наступних обставин.

Так, відповідно до статті 1 Статуту державне підприємство «Мокрянське лісомисливське господарство» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 06.06.2003 №103 «Про реорганізацію Усть-Чорнянського держлісомисливгоспу», є правонаступником Усть-Чорнянського державного лісомисливського господарства та державного підприємства «Буштинське лісове господарство», реорганізованого відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 20.07.2011 №516, у відповідній частині розподільних балансів, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Статтею 89 Лісового кодексу України (надалі Кодекс) визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.

Відповідно до статті 90 Кодексу, основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно «Положення про державну лісову охорону», (надалі Положення) затвердженого постановою КМУ №976 від 16.09.2009, майстер лісу відноситься до посадових осіб державної лісової охорони, яка відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», має статус правоохоронного органу.

Згідно пункту 7 Положення, посадові особи держлісохорони відповідно до покладених на неї завдань мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами та на право полювання і використання ресурсів державного мисливського фонду; проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань ведення лісового господарства та у галузі мисливського господарства та полювання; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; доставляти особу, яка порушила лісове законодавство або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до органів Національної поліції або в органи місцевого самоврядування у разі неможливості встановлення його особи на місці вчинення правопорушення для складення протоколу про адміністративне правопорушення; зупиняти на території лісового фонду транспортні засоби та проводити огляд транспортних засобів, знарядь, добутих деревини та інших продуктів лісу; надсилати у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб, які порушили лісове законодавство, або законодавство у галузі мисливського господарства та полювання, до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання; безперешкодно відвідувати територію і приміщення юридичних осіб, які провадять діяльність, пов`язану з добуванням, зберіганням або переробленням деревини та інших продуктів лісу, з метою здійснення нагляду за законністю їх використання; визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству, та шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання; видавати обов`язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень тощо.

Відповідно до посадової інструкції майстер лісу Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», затвердженої директором ДП «Мокрянське ЛМГ», з якою ОСОБА_1 , 25.10.2010 ознайомлений під розпис, як майстер лісу, наділений наступними повноваженнями: здійснювати контроль за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях; перевіряти додержання лісозаготівельниками та іншими лісокористувачами правил пожежної безпеки в лісах, правил відпуску лісу на пні, правил рубання лісу; складати протоколи про порушення лісового законодавства; затримувати у встановленому порядку осіб, винних у вчиненні лісопорушень; нести матеріальну відповідальність за збереження та відпуск лісопродукції, товарно-матеріальних цінностей, а також за стан новостворених лісових культур до переводу їх у вкриті лісом землі на майстерській лісодільниці.

Перебуваючи на посаді майстра лісу, ОСОБА_1 , згідно ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та згідно ст.1 Положення про державну лісову охорону затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 вересня 2009 року №976, являвся працівником правоохоронного органу, до прямих обов`язків якого, серед іншого, входило здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження лісових ресурсів, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства та використання лісових ресурсів, складання протоколів про правопорушення у сфері охорони та захисту лісів, тощо.

Відповідно до п.36 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення віднесено до документів дозвільного характеру.

Пунктом 1 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761, передбачено умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягаю збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п.2 Порядку).

Відповідно до п.36 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення віднесено до документів дозвільного характеру.

Пунктом 1 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761, передбачено умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів. Лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п.2 Порядку).

Одночасно встановлено, що у відповідності до лісорубного квитка серії 02 ЛРБ № 467259 від 12.05.2015, надано дозвіл на проведення в Мокрянському лісництві ДП «Мокрянську ЛМГ» суцільно-санітарної рубки, зокрема у кварталі 12 виділі 54 площею 3,7 га різних порід дерев та у відповідності до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №452190 від 10.09.2015.

При цьому, майстер лісу ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відсутні будь-які дозвільні документи на здійснення рубки дерев у кварталі 12, виділі 57, 58 та 59 Мокрянського лісництва, будучи працівником органу - державної лісової охорони, переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, володіючи інформацією про те, що окремі особи виявили бажання придбати деревину за нижчими цінами, вступивши у попередню змову із лісничим ОСОБА_4 , помічником лісничого ОСОБА_5 , перебуваючи у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_4 , вийшовши за межі власної майстерської дільниці надав незаконну вказівку лісорубам ДП «Мокрянське ЛМГ» на здійснення розроблення лісосіки у кварталі 12, виділі 57, 58 та 59 для проведення порубок лісу в осінньо-зимовий період 2015 року поза межами затвердженого планом проведення санітарно суцільних рубок.

У подальшому, вказаний факт здійснення незаконних рубок 677 різних порід виявлено правоохоронними органами під час проведення оглядів місць рубок та підтверджено Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок проведення незаконної рубки 677 дерев різних порід у кварталі 12 виділах 57,58,59 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ», складає 5 339 899,04 грн., а саме: у кварталі 12 виділі 57 Мокрянського лісництва - 3 108 220,70 грн., у кварталі 12 виділі 58 Мокрянського лісництва - 1 356 312, 24 грн., у кварталі 12 виділі 59 Мокрянського лісництва - 875 366, 10 грн.

Зважаючи на викладене, внаслідок перевищення ОСОБА_1 своїх службових повноважень охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в розмірі 5 339 899,04 гривень, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, що є тяжкими наслідками.

Сторона обвинувачення зазначає, що таким чином, достатні підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді майстра лісу Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛГ», маючи значний досвід роботи у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів отриманий за період трудової діяльності, достовірно знаючи, що відсутні будь-які дозвільні документи на здійснення рубки дерев у кварталі 12, виділі 57, 58 та 59 Мокрянського лісництва, будучи працівником органу - державної лісової охорони, переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, володіючи інформацією про те, що окремі особи виявили бажання придбати деревину за нижчими цінами, вступивши у попередню змову із лісничим ОСОБА_4 , помічником лісничого ОСОБА_5 , та при цьому маючи у власному користуванні спеціальну техніку для перевезення та трелювання зрубаної деревини, залучивши бригади лісорубів ДП «Мокрянського ЛМГ» та надавши для проведення незаконної порубки деревини вищевказану техніку сприяв незаконній порубці дерев у лісах протягом осінньо-зимового періоду 2015 року на території кварталу 12, виділів 57, 58 та 59 Мокрянського лісництва. При цьому протягом осінньо-зимового періоду 2015 року на території кварталу 12, виділів 57, 58 та 59 Мокрянського лісництва ОСОБА_1 особисто забезпечував контроль за проведенням незаконних рубок на місцевості, шляхом надання відповідних вказівок та порад.

У подальшому, вказаний факт здійснення незаконних рубок 677 різних порід виявлено правоохоронними органами під час проведення оглядів місць рубок та підтверджено Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок проведення незаконної рубки 677 дерев різних порід у кварталі 12 виділах 57,58,59 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ», складає 5 339 899,04 грн. та є істотною шкодою.

Таким чином, достатні підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у сприянні незаконної порубки дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ст.246 КК України.

Крім цього, перебуваючи на посадах майстра лісу, виконуючого обов`язки лісничого та лісничого Мокрянського лісництва ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відсутні будь-які дозвільні документи на здійснення рубки дерев за межами матеріалами відводу будучи працівником органу - державної лісової охорони, переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, володіючи інформацією про те, що окремі особи виявили бажання придбати деревину за нижчими цінами, будучи причетним до незаконної порубку лісу у лісових ділянках, які перебували у віданні лісничого Мокрянського лісництва ОСОБА_4 , а саме у кварталі 12 виділі 57, 58 та 59. В подальшому під виглядом суцільних санітарних рубок, вирубки дерев на території ввірених ОСОБА_4 , зокрема 373 дерев різної породи, які не були відведені в рубку, тобто на які не було виписано лісорубного квитка, в кварталі 12 виділі 57, проведення рубок 172 дерев різних порід у кварталі 12 виділу 58, проведення рубки 132 дерев різних порід у кварталі 12 виділу 59, після чого, незаконно зрубані дерева були реалізовані невстановленим особам за невстановлених обставин.

При цьому, з метою створення документального укриття факту здійснення порубки лісу за межами дозвільних документів та уникнення відповідальності за свої злочинні дії по завершенню проведення лісосіки, працівники Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» зокрема ОСОБА_1 , будучи у складі комісії лісового обходу (майстеської дільниці) №4 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ», який складається з кварталів №№ 12, 16, 21, 22, 23 завірив своїм підписом акти планової ревізії №4 від 07.11.2016, 11.04.2017, 30.11.2017 та 19.04.2018 року згідно яких встановлено відсутність незаконних рубок дерев при проведеному ревізії обході (майстеської дільниці) №4 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ».

В свою чергу, ОСОБА_1 будучи службовою особою правоохоронного органу, достовірно знаючи, що вказані в Актах планової ревізії №4 від 07.11.2016, 11.04.2017, 30.11.2017 та 19.04.2018 відомості не відповідають дійсності, а саме те, що огляди на місцевості не проводилися, не перевірялись порушення під час проведення суцільно-санітарної рубки, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в період з 07.11.2016 по 19.04.2018, більш точний час встановити не представилося можливим, умисно всупереч інтересам служби, перебуваючи на території ДП «Мокрянське ЛМГ» підписав вказані офіційні документи, а саме: акт планової ревізії обходу №4 від 07.11.2016; акт планової ревізії обходу №4 від 11.04.2017; акт планової ревізії обходу №4 від 30.11.2017; акт планової ревізії обходу №4 від 19.04.2018, чим засвідчив відомості відображені в них, як службова особа.

Своїми діями ОСОБА_1 склав завідомо неправдивий офіційний документ, тобто вчинив службове підроблення.

Таким чином, ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

09.02.2022 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ст.246 КК України.

Сторона обвинувачення посилається на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами огляду місця подій від 20.10.2020 та додатками до них; розрахунками розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками дерев в кварталі 12 виділах 57-59 Мокрянського лісництва ДП «Мокрянське ЛМГ» від 21.10.2020; висновком судової інженерно-екологічної експертизи №7919 від 29.01.2021, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз; висновком науково ботанічної експертизи від 08.07.2021, проведеної Національним лісотехнічним університетом України; довідкою про службове розтеження від 25.01.2021; показаннями підозрюваного ОСОБА_6 щодо обставин проведення незаконних рубок від 21.12.2021; показаннями свідка ОСОБА_7 щодо обставин проведення незаконних рубок від 09.12.2021; показаннями свідка ОСОБА_8 щодо обставин проведення незаконних рубок від 17.01.2022; протоколами за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.10.2021; висновком судової почеркознавчої експертизи від 07.12.2021 проведеної Закарпатським науково-дослідним експертно криміналістичним центром, іншими матеріалами кримінального провадження.

У клопотанні зазначається, що таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.365 КК України, у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та у сприянні незаконної порубки дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ст.246 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється зокрема у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Слідчий вказує, що в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч.5 ст.12 КК України є тяжким, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме то собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Словацькою Республікою, Угорщиною та Румунією дають підстави вважати, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинений ним злочин, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

-незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Підозрюваний ОСОБА_1 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_1 , зможе впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що способом перешкоджання досудовому розслідуванню. Крім того, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

У клопотанні вказано, що вивченням особи підозрюваної на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено. Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_1 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Сторона обвинувачення вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При виконанні вимог ч.4 ст.183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, сторона обвинувачення вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 5 339 899, 04 гривень, тобто у сумі заподіяних ОСОБА_1 збитків нанесених державі, який буде в змозі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти проголошеним ризикам з огляду на тяжкість повідомлення підозри.

У судовому засіданні прокурор Медуниця Д.М. подане клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 5 339 899, 04 гривень. Вказав, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28- ч.3 ст.365, ч.5 ст.27-ст.246, ч.1 ст.366 КК України, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання докази. Вважає, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив врахувати, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, зазначив, що існують вказані вище ризики.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що не винен у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки не скоював їх. Зазначив, що в 2015 році це була дільниця ОСОБА_6 та він не міг працювати на чужій дільниці. Просив врахувати, що він є депутатом, має на утриманні троє дітей. Вказав, що не буде переховуватися від органів досудового розслідування та має намір зібрати докази, щоб довести свою невинуватість.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат КустрьоМ.М.,зазначив,що підозра ОСОБА_1 у вчиненніінкримінованих йомукримінальних правопорушеньє необґрунтованою.Так,рубка лісу у кварталі 12, виділі 57, 58 та 59 відбулася у2015році,у цейчас ОСОБА_1 працював за3км відмісця проведеннярубки,у даніймісцевості вінбув призначенийз вересня2016року.Вказав,що повнуматеріальну відповідальністьнесе майстерлісу,а вперіод 2015року майстромлісу у кварталі 12, виділі 57, 58 та 59 був ОСОБА_6 . Вважає, що ризики вказані в клопотанні ґрунтуються на припущеннях. Вважає, що відсутні підстави обирати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, оскільки є депутатом, має на утриманні трьох дітей.

Крім цього, у судовому засіданні захисником підозрюваного було заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_9 , яке обґрунтовував тим, що у 2015 році він працював майстром лісу по відпуску лісопродукції. Слідчим суддею було з`ясовано думку учасників справи щодо допиту вказаного свідка, зокрема сторони обвинувачення, які проти допиту заперечили, вказали, що такий свідок уже був допитаний під час досудового розслідування.

Частиною 4 ст.193 КПК України передбачено, що за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Із вказаної норми слідує, що допит в судовому засіданні свідків є правом, а не обов`язком слідчого судді. Протокольною ухвалою у задоволенні клопотання було відмовлено, враховуючи, що стороною захисту не обґрунтовано, що показання даного свідка мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що П`ятим слідчим відділом (із дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань,розташованого ум.Львові здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42020070000000311 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.2 ст.28 - ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 - ч.3 ст. 365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 - ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 - ст.246 КК України.

09 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28-ч.3 ст.365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч.5 ст. 27 ст.246 КК України тобто у сприянні незаконної порубки дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, та ч.1 ст.366 КК України тобто у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.02.2022 року справа №308/16278/21 (1-кс/308/527/22) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020070000000311 від 17.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст.367, ч.2 ст.28 ч. 3 ст.365, ч.1 ст.366, ч. 2 ст.28 ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ст.246 КК України, у якому ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру, до чотирьох місяців, тобто до 20 квітня 2022 року включно.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цьогоКодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється, зокрема ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28- ч.3 ст.365 КК України, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол оглядумісця події-виділу 57кварталу 12Мокрянського лісництва«ДП МокрянськеЛМГ» від20.10.2021року тафототаблицю донього;протокол оглядумісця події виділу 58 кварталу 12 Мокрянського лісництва «ДП Мокрянське ЛМГ» від 20.10.2021 року та фототаблицю до нього; протокол огляду місця події - виділу 59 кварталу 12 Мокрянського лісництва «ДП Мокрянське ЛМГ» від 20.10.2021 року та фототаблицю до нього; висновок науковоботанічної експертизивід 08.07.2021,проведеної Національнимлісотехнічним університетомУкраїни; висновок експерта Львівського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз від29.01.2021року №7919; висновокексперта від09.12.2021року №СЕ-19/107-21/10368-ПЧ;протокол допитусвідка ОСОБА_11 від 01.09.2021року;протокол оглядувід 11.01.2022року; протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 17.01.2022року;протокол допитусвідка ОСОБА_13 від 09.12.2020року;протокол допитусвідка ОСОБА_11 від 09.12.2021року;протокол допитупідозрюваного ОСОБА_6 від 21.12.2021року;наказ від25.10.2010року №367/кпро переведення ОСОБА_1 ;наказ від01.09.2016року за№164/кпро переведення ОСОБА_1 ;протокол прорезультати проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії зняття інформаціїз транспортнихтелекомунікаційних мережвід 08.10.2021року;копії актівревізій №4від 07.11.2016 року, 11.04.2017 року, 30.11.2017 року, 19.04.2018 року, вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_1 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28- ч.3 ст.365, ч.5 ст.27-ст.246, ч.1 ст.366 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28- ч.3 ст.365, ч.5 ст.27-ст.246, ч.1 ст.366 КК України спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами, які у своїй сукупності дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Одне із кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Ризик незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_1 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження. Як вбачається із долучених до матеріалів клопотання документів у даному кримінальному провадженні допитано як свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , та матеріалів клопотання слідує, що підозрюваний знайомий із свідками.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним вказаний в клопотанні ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питанняпро обраннязапобіжного заходу слідчийсуддя враховує,що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнінетяжких татяжкого злочинів,за вчиненняодного зяких закономпередбачено покараннявиключно увиді позбавленняволі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років,злочини вчиненоумисно,та деякііз інкримінованихйому злочинівналежать докримінальних правопорушеньу сферіслужбової діяльності,а такожбере доуваги даніпро особупідозрюваного,а самете,що підозрюванийраніше несудимий,має постійнемісце проживання, є депутатом Усть-Чорнянської селищної ради восьмого скликання, одружений, разом із дружиною виховує трьох неповнолітніх дітей 2005 р.н., 2007 р.н. та 2010 р.н., старший син є студентом І курсу денної форма навчання за спеціальністю право відокремленого структурного підрозділу Технологічний коледж Національного університету «Львівська політехніка», на обліку у лікаря психіатра та нарколога не значиться, згідно характеристики селищної ради за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, за період проживання скарг від сусідів на нього не надходило, зарекомендував себе як зразковий громадянин, згідно характеристики за місцем робот проявив себе кваліфікованим працівником, відповідально ставиться до своїх функціональних обов`язків, претензій та зауважень з боку керівництва до роботи співробітника не було, 05.05.2018 року нагороджений почесною відзнакою за заслуги перед Закарпаттям.

У судовому засіданні стороною захисту було надано пенсійне посвідчення, видане ОСОБА_14 , однак не надано доказів того, що вона є матір`ю підозрюваного та перебуває на його утриманні. Із долучених до матеріалів справи характеристики та довідки про склад сім`ї вбачається, що ОСОБА_14 разом із ОСОБА_1 не проживає.

Слідчим суддею враховано позитивні характеристики підозрюваного ОСОБА_1 та наявність у нього міцних соціальних зв`язків, разом із тим, в сукупності з усіма врахованими вище обставинами, не вважає вказані обставини такими, що зменшували б встановлені в ході розгляду клопотання ризики.

Щодо посилання сторони захисту на упередженість свідка ОСОБА_11 , враховуючи, що відносно нього підозрюваним було складено протокол від 17.07.2019 року за №0039, слідчий суддя зазначає, що дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні з точки зору їх належності та допустимості відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Крім цього, як було встановлено вище, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується іншими долученими до матеріалів клопотання доказами, а не лише показаннями свідка ОСОБА_11 .

Щодо інших долучених стороною захисту до матеріалів клопотання копій документів, то такі не свідчать про необґрунтованість підозри чи про відсутність ризиків.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У відповідності з ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Сторона обвинувачення просила визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 5 339 899, 04 гривень, тобто у сумі заподіяних ОСОБА_1 збитків нанесених державі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Як вбачається із клопотання, розмір заподіяної майнової шкоди державі становить 5339899,04гривень,при цьому,кримінальні правопорушенняінкриміновано ОСОБА_1 у співучасті з іншими особами.

Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , з урахуванням положення Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 року складає 2 481 гривень, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідним визначити заставу у розмірі сімсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1736700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У зв`язку із наведеним клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення.

У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати ОСОБА_1 : прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область, Тячівський район), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №42020070000000311 від 17.06.2020 року щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст.202КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 13 квітня 2022 року (включно).

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків передбачених Кримінальним процесуальнимкодексомУкраїни - в розмірі сімсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1736700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область, Тячівський район), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №42020070000000311 від 17.06.2020 року щодо обставин вказаного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити 13 квітня 2022 року (включно).

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило