Ухвала суду № 103455252, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

31 січня 2022 року м. Київ № 640/12427/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про розгляд цу судовому засілання з викликом сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 03.09.2020 року відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24 січня 2021 року від третьої особи до суду надійшли пояснення щодо позовних вимог, в яких викладено клопотання про розгляд справи з викликом сторін за участю представника Акціонерно товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз».

20 травня 2021 позивачем подано до суду, заяву про збільшення позовних вимог, в якій крім раніше заявлених позовних вимог викладено вимоги про визнання протипранвою та нечиною з моменту прийняття постанови відповідача №3044 від 24.12.2019 року із змінами, ініцінювання перевірки АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

27 травня 2021 року відповідачем подано суду заперечення на клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

10 червня 2021 року до суду надійшли заперечення АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» щодо клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

Розглянувши вказане клопотання, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, враховуючи викладене строк на подання клопотання про збільшення позовних вимог, яка за своєю суттю є клопотання про зміну позовних вимог, закінчився 05.10.2020 року.

З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийняттю не підлягає.

Щодо розгляду справи розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згаданою ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дана справа відноситься до справ незначної складності на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, оскільки предмет та підстави позову не входять до виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи незначну складність справи, суд не вбачає підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки у даному випадку проведення відкритого судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання проти розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін має бути відмовлено.

Керуючись статтями 47, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в прийнятті клопотання ОСОБА_1 про збільшення позовних.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

3. Копію даної ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до частин другої та третьої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда