Рішення № 103454241, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 р. № 520/26784/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення №204750011076 від 29.11.2021 про відмову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати та перераховувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 23.11.2021 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською обласною прокуратурою 19.11.2021 року за №21-703вих-21 та №21-704вих-21, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 незалежно від того, чи припинено роботу на час звернення за пенсією (чи її перерахунку) або вона продовжується.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 20.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач, на адресу суду, відзив на адміністративний позов не надав.

Суддя у період з 30.12.2021 по 12.01.2022 знаходився у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 23.11.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України „Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001 року при наявності вислуги більше 21 року та розрахунку пенсії в розмірі 90% відсотків від заробітної плати.

До заяви про призначення пенсії додав паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 05.07.2018 року 5312, картку платника податків, трудову книжку НОМЕР_3 , диплом про отримання вищої юридичної освіти від 19.06.2000 серії НОМЕР_4 з додатком НОМЕР_5, дві довідки про складові заробітної плати, видані Сумською обласною прокуратурою за №21-703вих-21 від 19.11.2021 року про складові заробітної плати та №21-704вих-21 від 19.11.2021 року про складові заробітної плати/грошове забезпечення за період з листопада 2019 року по жовтень 2021 року.

За наслідками розгляду звернення, позивач отримав рішення відповідача №204750011076 від 29.11.2021 про відмову у призначенні пенсії. У своєму рішенні відповідач посилається на те, що на даний час пенсія працівникам прокуратури призначається відповідно Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, де зазначено, що пенсія призначається незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше - 25 років стажу, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

У рішенні №204750011076 від 29.11.2021 відповідач встановив, що станом на дату звернення страховий стаж позивача становить 31 рік 1 місяць 29 днів; стаж роботи на прокурорських посадах 19 років 11 місяців 13 дні; стаж роботи, що дає право на вислугу прокурорам 21 рік 5 місяців 7 днів.

Суд зазначає, що вимогу призначити пенсію згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 позивач обґрунтовую тим, що саме на час, коли діяла вказана норма, був працевлаштований на прокурорську посаду з урахуванням всіх гарантій, які надаються державою (в тому числі гарантій щодо пенсійного забезпечення). Зазначена норма Закону України «Про прокуратуру» передбачала, що відпрацювавши понад 20 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, позивач матиме право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. Гарантія реалізації зазначеного механізму права на пенсійне забезпечення безпосередньо визначена ст. 22 Конституції України, яка передбачає, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тобто, вступивши у відповідні правовідносини з державою (вступ на службу до органів прокуратури), позивач справедливо розраховував, що запропоновані державою соціальні гарантії не будуть скасовані у разі зміни законів і він зможе отримувати пенсію в розмірі 90% від заробітної плати, маючи понад 20 років відповідного стажу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо ( рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З урахуванням викладеного, відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії мав застосувати положення ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011, оскільки внесеними вказаним Законом, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 змінами, на які посилається відповідач, на порушення ст. 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії'" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення "Кічко проти України" від 08.11.2005, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії, стаж вислуги, що дає право на пенсію за вислугою років, на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", складає більше 20 років. Відповідач також визначив в оскаржуваному рішенні №204750011076 від 29.11.2021, що стаж роботи на посадах прокурорів складає - 19 років 11 місяців 13 днів.

Отже, позивач має право для призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (більше 20 років вислуги).

Таким чином відновлення права позивача на призначення пенсії полягає у зобов`язанні Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати та перераховувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.11.2021 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською обласною прокуратурою 19.11.2021 року за №21-703вих-21 та №21-704вих-21, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 незалежно від того, чи припинено роботу на час звернення за пенсією (чи її перерахунку) або вона продовжується.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №204750011076 від 29.11.2021 про відмову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати та перераховувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 23.11.2021 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською обласною прокуратурою 19.11.2021 року за №21-703вих-21 та №21-704вих-21, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 незалежно від того, чи припинено роботу на час звернення за пенсією (чи її перерахунку) або вона продовжується.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов