Ухвала суду № 103454185, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/3417/22

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

21 лютого 2022 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" з заявою, в якій просить суд замінити стягувана у виконавчому провадженні №52434311 за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. №751, вчиненим від 06.09.2016, з ТОВ «Рантьє» (ЄДРПОУ 39288002) на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (ЄДРПОУ 39691431).

Приписами пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

З наданих разом із заявою документів встановлено, що 06.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис, яким пропонувалося задовольнити вимоги ТОВ «ФК «РАНТЬЕ».

На підставі згаданого вищевиконавчого напису Харківським ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 03.06.2016 відкрито виконавче провадження ВП №52434311, за яким ОСОБА_1 є боржником, а ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» - стягувачем.

Так, 28.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія - «СЕРЕТ» яке 29.06.2017 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», та ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» укладено договір факторингу №28/02-1. Згідно з умовами Договору факторингу ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» відступило (передало у власність) Фактору (новому кредитору) з 28.02.2017, а Фактор, відповідно до Договору факторингу та вимог чинного законодавства на був право грошової вимоги за кредитним договором Р24.191.71221 від 16.07.2014.

ТОВ «Нью Файненс Сервіс» не є стороною у виконавчому провадженні ВП №52434311, а тому заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред`явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом постанови, яка після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред`явлення його до примусового виконання.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на правову конструкцію зазначеної норми, суд зазначає, що положення статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито не на підставі судового рішення, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.

Разом з тим, заявник звернувся до адміністративного суду із заявою, в якій просить суд замінити боржника у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., а не на підставі судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Згідно з частиною першою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За приписами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Отже, Цивільним процесуальним кодексом України, на відміну від Кодексу адміністративного судочинства України, з 15 грудня 2017 року передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.

З огляду на вказане суд не бере до уваги посилання заявника на правові позиції Верховного Суду, викладені в Постанові від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17, з огляду на те, що у вказаній постанові Верховним Судом надано оцінку порядку визначення юрисдикції щодо заміни сторони виконавчого провадження, відкритого за виконавчим написом нотаріуса згідно норм КАС України, що були чинні до 15.12.2017 року та по-іншому врегульовували питання, з яким звернувся заявник.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції, що діє на час звернення заявника до суду) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, вимога про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у виконавчому провадженні №64104281 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов`язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у даному виконавчому провадженні підлягає вирішенню за нормами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, положення статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», регулюють питання оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби чи приватних виконавців, а не питання заміни сторони у виконавчому провадженні.

Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, рішенням у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини у пункті 24 визначив, що фраза "встановлено законом" поширюється не лише на основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд додатково зауважує, що з метою реалізації заявлених у заяві вимог заявнику слід звернутися до суду у порядку, визначеному статтею 446 Цивільного процесуального Кодексу України.

Таким чином, саме у порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене та зважаючи, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за заявою слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 19, 170, 171, 248, 256, 294, 295, 297, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Роз`яснити заявнику, що повторне звернення до адміністративного суду з такою саме заявою, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити заявнику, що розгляд даної заяви належить до юрисдикції місцевого загального суду та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із заявою та доданими до неї документами.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко