Рішення № 103454109, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року № 520/24273/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Слобожанської митниці Держмитслужби, що полягає у затримці виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 по справі № 520/18494/2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді;

- стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 14 травня 2021 року по 15 листопада 2021 року у сумі 157 484 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривень 80 коп.;

- стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, на думку позивача, допустив протиправну бездіяльність, що полягає у затримці виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 по справі № 520/18494/2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Відповідач, Слобожанська митниця Держмитслужби, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі № 520/18494/2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.11.2020 року №472-О "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу з напряму реалізації правових питань Слобожанської митниці Держмитслужби з 24 листопада 2020 року або на рівнозначній посаді. Стягнуто з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 143950 (сто сорок три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 95 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати - у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року змінено, виключено з третього абзацу резолютивної частини слова: "або на рівнозначній посаді.". В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Наказом від 16 листопада 2021 року № 352-о на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення Слобожанської митниці Держмитслужби з 24 листопада 2020 року.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність, що полягає у затримці виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 по справі № 520/18494/2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді, звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 8 вказаної статті рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Пунктом 3 ч.1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ст. 236 КЗпП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, відповідно до п.34 постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.11.2019 у справі № 592/4332/17.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі № 520/18494/2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.11.2020 року №472-О "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу з напряму реалізації правових питань Слобожанської митниці Держмитслужби з 24 листопада 2020 року або на рівнозначній посаді. Стягнуто з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 143950 (сто сорок три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 95 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати - у межах суми стягнення за один місяць.

Наказом від 16 листопада 2021 року № 352-о на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення Слобожанської митниці Держмитслужби з 24 листопада 2020 року.

Таким чином, рішення суду від 13 травня 2021 року було виконано відповідачем 16 листопада 2021 року.

Тобто, затримка виконання рішення суду становить 128 робочих днів (у травні 2021 року - 12 робочих днів: у червні 2021 року - 20 робочих днів: у липні 2021 року - 22 робочі дні: у серпні 2021 року - 21 робочий день, у вересні 2021 року - 22 робочі дні, у жовтні 2021 року - 20 робочих днів, у листопаді 2021 року - 11 робочих днів).

При цьому, позивач просила суд стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 14 травня 2021 року по 15 листопада 2021 року у сумі 157484 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривень 80 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 14 травня 2021 року по 15 листопада 2021 року у сумі 157484,80 грн.

Щодо розміру суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком №100.

Відповідно до пп. "з" п.1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Приписами абз.1-2 п.2 Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати можуть провадитися, якщо це передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов`язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.

Суд зазначає, що відповідно до висновку про застосування норм права, наведеного у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 572/2429/15-ц щодо тлумачення ч.2 ст.235 КЗпП та п. 10 Порядку №100 виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, залишеним в цій частині без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, у справі № 520/18494/2020, встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 1230,35 грн.

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі № 520/18494/2020 з 14 травня 2021 року по 15 листопада 2021 року складає 157484,80 грн. (1230,35 х 128 днів).

Враховуючи вищевикладене та для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 14 травня 2021 року по 15 листопада 2021 року у сумі 157484,80 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач в позовній заяві просила суд стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 гривень.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору №15/11 від 15.11.2021 року про надання правової (правничої) допомоги укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «АРЕС» (Адвокатське об`єднання), згідно якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити представництво та/або надати інші види правової допомоги Клієнту, у справі про стягнення коштів за час затримки виконання рішення суду (далі - Справа) на умовах в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на Ті надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Також, надано до суду копію акта приймання-передачі послуг від 28.12.2021, згідно якого вартість послуг складає 15000,00 грн.

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Слобожанської митниці Держмитслужби, що полягає у затримці виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 по справі № 520/18494/2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 14 травня 2021 року по 15 листопада 2021 року у сумі 157484 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958, вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.