Рішення № 103453981, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2022 року Справа №520/26359/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомДругого апеляційного адміністративного суду

доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

проскасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Другий апеляційний адміністративний суд (далі по тексту позивач) 09.12.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту відповідач), в якому просить:

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., прийняту у виконавчому провадженню №66314456 від 29.11.2021;

- зупинити виконання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., прийняту у виконавчому провадженню №66314456 від 29.11.2021 про накладення штрафу до розгляду позовної заяви по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу, якою на Другий апеляційний адміністративний суд накладено штраф є, на думку позивача, протиправною, оскільки прийнята відповідачем без урахування усіх фактичних обставин. Водночас, вказав, що Другий апеляційний адміністративний суд є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а отже здійснює всі виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 позовну заяву у справі №520/26359/21 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом сторін в адміністративній справі №520/26359/2020 з урахуванням статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - до 26.01.2022. Водночас, відповідача зобов`язано надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №66314456.

Відповідачем через канцелярію суду 10.02.2022 надано відзив на позовну заяву, до якого додано належним чином засвідчені копії виконавчого провадження №66314456.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відповідальність за невиконання рішення суду закріплена приписами статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивачем рішення суду не виконано, на думку відповідача, виконавцем правомірно застосовано до позивача штраф.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Водночас, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволені позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши документи надані сторонами, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Суд встановив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний, будинок 1, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 42256976) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Другого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з квітня 2020 року по липень 2020 року із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою, згідно вимог частини третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553-ІX від 13 квітня 2020 року).

Зобов`язано Другий апеляційний адміністративний суд (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 42256976) нарахувати ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 невиплачену суддівську винагороду за період з квітня 2020 року по липень 2020 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді та встановлених доплат, загальна сума якої з урахуванням податків (податок з доходів фізичних осіб та військовий збір) складає 455307,09 грн. (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч триста сім гривень 09 копійок) та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум. Звернуто до негайного виконання рішення у межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Вказане рішення набрало законної сили - 26.05.2021.

Другим апеляційним адміністративним судом на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/15610/2020 щодо негайного виконання рішення у межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць 25.02.021 нараховано та виплачено суддівську винагороду з урахуванням податків (податок з доходів фізичних осіб та військовий збір) у розмірі 95 777,79 грн. Харківським окружним адміністративним судом 21.07.2021 видано виконавчий лист №520/15610/2020.

Державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №66314456 з примусового виконання виконавчого листа №520/15610/2020.

Листом від 11.08.2021 №03-28/36687/21 Другий апеляційний адміністративний суд звернувся до Голови Державної судової адміністрації України з проханням про вирішення питання щодо надання додаткового фінансування за КЕКВ 2113 "Судівська винагорода" у сумі 359 529,30 грн. та надання додаткового фінансування за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" у сумі 10000,00 грн. для виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 29.07.2021 ВП №66314456.

Державна судова адміністрація України листом від 09.09.2021 №11-16616/21 повідомила Другий апеляційний адміністративний суд про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, можливо виконати у добровільному порядку за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" у межах наявних бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Другий апеляційний адміністративний суд листом від 03-29/11527/21 повідомив Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/15610/2020 виконано у добровільному порядку у частині негайного виконання у межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 29.11.2011 прийнято постанову про накладення штрафу на Другий апеляційний адміністративний суд у межах виконавчого провадження №66314456 у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/15610/2020.

На переконання позивача, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/15610/2020 виконано не у повному обсязі з об`єктивних причин, про що повідомлялося державному виконавцю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

На підставі частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною шостою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

На підставі частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, накладення штрафу на боржника державним виконавцем можливо тільки за відсутності поважних причин невиконання рішення. Поважними, у розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, якщо рішення не виконується, державний виконавець у разі зазначення причин невиконання боржником зобов`язаний проаналізувати вказані причини на предмет їх поважності.

Лише після аналізу вказаних боржником причин та встановлення відсутності їх поважності у державного виконавця виникають підстави для накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення.

Згідно з частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань.

Пунктом четвертим частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством. Відповідно до положень статті 3, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення виключно в рамках бюджетного періоду, який становить один календарний рік який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно з частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань.

Таким чином, ТУ ДСА України здійснює всі нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація України.

На рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі по тексту - Порядок №845).

Пункт 25 Порядку №845 передбачає, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень на судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначена бюджетна програма 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація.

Однак до позивача дана програма та відповідний кошторис не доведені і не можуть бути використані. Розпорядником коштів, передбачених зазначеною бюджетною програмою, відповідно до закону є Державна судова адміністрація України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач добровільно виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/15610/2020 у частині, яка підлягала негайному виконанню.

Між тим, суд зазначає, що виконання судового рішення у іншій частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів є неможливим, а тому не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Приймаючи спірну постанову, відповідач не надав оцінки причинам повного невиконання рішення суду та не врахував часткове його виконання, при цьому накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, та не сприяє поновленню такого права.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 18.06.2019 у справі №826/721/16 (адміністративне провадження №К/9901/12499/18).

Відповідно до пункту 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04, 10.02.2010) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.994, серія A, №303-A, пункт 29).

Встановлених у справі обставин достатньо для прийняття рішення у справі, а тому інші аргументи позивача вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний, 1, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 42256976) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вулиця Городецького, 13, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 00015622) про скасування постанови - задовольнити повністю.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про накладення штрафу від 29.11.2011 у виконавчому провадженні №66314456.

Стягнути на користь Другого апеляційного адміністративного суду за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривен 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяОльга Ніколаєва