Рішення № 103453038, 18.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2022 року м. Рівне№460/15889/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) та просив:

визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у зменшенні відсоткового розміру суддівської винагороди, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з 19 лютого 2020 року із 90% до 50% відповідної суддівської винагороди, відображеної у довідці Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №294/2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням стажу роботи на посаді судді повних 26 років та виходячи із 90% суддівської винагороди, відображеної у довідці Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №294/2020;

постановити окрему ухвалу щодо наявності підстав для притягнення окремих посадових осіб Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, уповноважених на вчинення дій щодо щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці, до кримінальної відповідальності за систематичне та триваюче порушення вимог ч. 1 ст. 370 КАС України - обов`язковість виконання рішень, які набрали законної сили:

- постанови Рівненського міського суду від 18.04.2017 у справі №569/4475/17;

- рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі №460/3169/18;

- рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №460/4467/20;

- ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №460/4467/20.

Рішення суду в межах суми стягнення за один місяць позивач просив допустити до негайного виконання та вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказав, що він перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, якe є правонаступником Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, як суддя у відставці, з 15.12.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання. Розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із дня його призначення обчислювався виходячи із повних 26 років стажу роботи на посаді судді (враховуючи період роботи слідчим в органах Державної безпеки із 20.06.1990 по 29.12.2005), що встановлено трьома рішеннями судів, які набрали законної сили.

Позивач зазначив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №460/4467/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі № 460/4467/20, зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Рівненського апеляційного суду від 3 березня 2020 року №294/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Ухвалою від 11.03.2021 у справі №460/4467/20 зобов`язано відповідача (боржника) у строк до 12 квітня 2021 року подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №460/4467/20, враховуючи також рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі №460/3169/18 щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 90% від загального розміру суддівської винагороди та враховуючи до стажу роботи на посаді судді період з 20.06.1990 пo 29.12.2005.

На запит позивача про отримання публічної інформації Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листами від 22.10.2021 № 1700-0802-8/44077 та від 04.11.2021 № 1700-0304-8/46255 повідомило, що розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці з 19.02.2020 обчислений (приведений у відповідність) виходячи із 50 відсотків суддівської винагороди судді на підставі ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Пенсійний орган втретє виключив із стажу роботи на посаді судді, незважаючи на рішення судів, які набрали законної сили, період роботи на посаді слідчого в органі Державної безпеки з 20.06.1990 по 29.12.2005 та зменшив стаж роботи на посаді судді, всупереч ухвалених на його користь рішень, до 10 років 10 місяців та 9 днів.

За наведеного, позивач вважає, що перерахунок його розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 19 лютого 2020 року здійснюється протиправно виходячи із 50% суддівської винагороди без врахування рішень судів, які набрали законної сили, щодо відсоткового розміру суддівської винагороди. Враховуючи наявність у позивача стажу роботи на посаді судді повних 26 років, вважає, що відповідач зобов`язаний був проводити обчислення його пенсії з 19 лютого 2020 року виходячи із 90% грошового утримання судді, що неодноразово було встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили.

Покликаючись до п. 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону № l402-VII (який був чинним до прийняття Рішення Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 та враховувався при обчисленні позивачу розміру довічного грошового утримання судді у відставці), позивач вважає хибним тлумаченням відповідачем вищезазначених рішень судів, ч. 3 ст. 142 Закону «Про судоустрій і статус суддів», статті 22 Конституції України, внаслідок чого працівники Управління вкотре порушили його право на належне матеріальне і соціальне забезпечення, оскільки щонайменше перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці мав би здійснюватись з врахуванням стажу роботи на посаді судді повних 26 років, виходячи із 62% (50% за 20 повних років + 12% за 6 років) від суддівської винагороди. Однак, позивач підкреслює, що його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було призначене починаючи із 15.12.2016, із наступним обчисленням його розміру на виконання рішень судів, які набрали законної сили, виходячи із 90% суддівської винагороди.

Звертаючись до обставин, встановлених зазначеними позивачем судовими рішеннями Рівненського міського суду та Рівненського окружного адміністративного суду у справах щодо обчислення його довічного грошового утримання судді у відставці, позивач вважає наявними підстави для перерахунку та виплати йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 19 лютого 2020 року, виходячи із 90% суддівської винагороди, відображеної у довідці Рівненського апеляційного суду від 3 березня 2020 року №294/2020.

Обчислення відповідачем розміру його довічного грошового утримання виходячи з 50% суддівської винагороди позивач вважає необґрунтованим та таким, що суперечить ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VІІ. Зазначає, що його право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі (90% суддівської винагороди) є беззаперечним, гарантоване в силу положень статей 126, 130 Конституції України, Закону № 1402-VІІ, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Ухвалою від 26.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребувано додаткові докази.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання, як суддя у відставці, розмір якого обчислений у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VII (в редакції на момент призначення грошового утримання) у розмірі 40 відсотків суддівської винагороди починаючи з 15.12.2016. Розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 15.12.2016 складав 12946,34 грн. На виконання постанови Рівненського міського суду від 18.04.2017 по справі №569/4475/17 позивачу було здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 05.01.2017 без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання обчисленого виходячи з 90% від загального розміру заробітної плати судді у сумі 31680,00 грн.

Враховуючи положення частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідачем позивачу до стажу на посаді судді зараховано: 10 років 10 місяців 9 днів - стаж роботи на посаді судді, відображений у системі персоніфікованого обліку; 13 років 6 місяців 12 днів - стаж роботи, що зарахований на виконання рішення суду до суддівського. Тож стаж роботи судді складав 24 роки 4 місяці 21 день.

На виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 13.12.2017 у справі № 569/13174/17 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який з 15.12.2016 складав 13478,01 грн та з 05.01.2017 - 29982,59 грн.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 460/3169/18 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2018, який складав 31718,28 грн.

Відповідно до поданих позивачем заяв та наданих документів проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 в розмірі 47427,60 грн; з 01.02.2019 в розмірі 51677,67 грн; з 01.02.2020 в розмірі 56546,82 грн, з урахуванням 90% від загального розміру суддівської винагороди.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №460/4467/20 було зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 № 294/2020, з врахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Відповідач вказав, що такий перерахунок ним було проведено. Водночас, 13.04.2021 відповідач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду щодо роз`яснення рішення від 25.08.2020 у справі № 460/4467/20 шляхом зазначення, з якого відсоткового розміру суддівської винагороди проводити перерахунок довічного грошового утримання позивача як судді у відставці.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 у вказаній справі було роз`яснено, що при здійсненні вищевказаного перерахунку слід врахувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 460/3169/18 щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 90% від суми загального розміру суддівської винагороди.

З урахуванням ухвали про роз`яснення судового рішення, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 складав 187648,56 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2021 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 скасовано, в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Враховуючи викладене, розмір довічного грошового утримання судді у відставці позивачу перерахований з 19.02.2020 та складає 104409,36 грн (з урахуванням 50% від суми загального розміру суддівської винагороди).

За наведеного, відповідач вважає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 19.02.2020 не зменшено, а приведено у відповідність до норм чинного пенсійного законодавства, а тому просив відмовити в позові повністю.

25.01.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено про відсутність у відповідача підстав для включення в обрахунок довічного грошового утримання судді у відставці стажу роботи позивача в період з 01.01.2004 по 31.12.2005, оскільки в цей період відсутні відомості про сплату страхових внесків. Стаж роботи на посаді судді позивачу обрахований відповідно до статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та становить 10 років 10 місяців та 9 днів та врахований при перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді у відставці.

25.01.2022 позивач надав для долучення до справи додаткові докази.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, якими обґрунтовані позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 Рішенням вищої ради юстиції № 3143/0/15-16 від 08.12.2015 звільнений з посади судді Апеляційного суду Рівненської області в зв`язку з поданням заяви про відставку та 14.12.2016 наказом голови Апеляційного суду Рівненської області №44 виключений зі штату суду.

З 15.12.2016 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує довічне грошове утримання як суддя у відставці.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2017 у справі № 569/4475/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-19 від 21 грудня 2016 року) починаючи із 05.01.2017 року без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання, обчисленого виходячи із 90% від загального розміру заробітної плати судді у сумі 31 680 (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., що значиться в довідці апеляційного суду Рівненської області від 14.12.2016 р. №5.19/1061/16.

Зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-19 від 21 грудня 2016 року) починаючи із 05.01.2017 року без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання, обчисленого виходячи із 90% від загального розміру заробітної плати судді у сумі 31 680 (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., що значиться в довідці апеляційного суду Рівненської області від 14.12.2016 №5.19/1061/16, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді періоду із 20.06.1990р. по 29.12.2005 р.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 460/3169/18 за участю тих самих сторін визнано протиправними дії Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягають у відмові обчислювати розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням 90% від загального розміру суддівської винагороди, враховуючи до стажу роботи на посаді судді період з 20 червня 1990 року по 29 грудня 2005 року.

Зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області обчислювати розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням 90% від загального розміру суддівської винагороди, враховуючи до стажу роботи на посаді судді період з 20 червня 1990 року по 29 грудня 2005 року, а також перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці починаючи з 01 лютого 2018 року без обмеження граничного розміру, виходячи з 90% від загального розміру суддівської винагороди в сумі 34887,60грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім грн. 60 коп.), що значено в довідці Апеляційного суду Рівненської області від 10 серпня 2018 року №05.19/782/18.

З 01.02.2020 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2020 в розмірі 56546,82 грн (62429,40 грн - Довідка Рівненського апеляційного суду від 11.02.2020 № 35/20 х 90%) + 360,36 грн - надбавка до пенсії за особливі заслуги перед Україною (22% від 1638,00 грн), що стверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на адресу позивача від22.10.2021 № 1700-0802-8/44077 та позивачем не заперечується.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі № 460/4467/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення неправомірним, зобов`язання вчинення певних дій задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28 квітня 2020 року №88/03.15-24 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 5 березня 2020 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою Рівненського апеляційного суду від 3 березня 2020 року №294/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Після проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській перерахунку позивачу з 19.02.2020 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 104409,36 грн (208098,00 грн - інформація відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 № 294/220 х 50%) + 360,36 грн - надбавка до пенсії за особливі заслуги перед Україною (22% від 1638,00 грн).

З рішення відповідача про перерахунок пенсії № 956120835615 станом на 25.01.2021 встановлено, що при проведенні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 відповідач врахував 50% розміру суддівської винагороди та стаж роботи на посаді судді 24 роки 4 місяці 21 день.

За змістом розрахунку відповідача від 19.10.2021 перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 відповідач здійснює з врахуванням 50% розміру суддівської винагороди та стажу роботи на посаді судді 10 років 10 місяців 9 днів.

Згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданим Апеляційним судом Рівненської області 15.12.2016 № 04.32/1079/16, такий стаж роботи позивача складає 26 років 04 місяці 29 днів.

Позивач вважає, що перерахунок та виплата йому довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 повинна здійснюватися з урахуванням підтвердженого судовими рішеннями стажу роботи на посаді судді повних 26 років та виходячи з 90% суддівської винагороди, відображеної в довідці Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №294/2020, а тому звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим судом фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VII (далі - Закон № 1402-VIII).

Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).

Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 2453-VI).

Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.

Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами.

Так, у пунктах 16, 17 вказаного рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2права

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Також Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

У зв`язку із вищевикладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При цьому суд наголошує на тому, що Конституційний Суд України визнав неконституційним весь пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, у тому числі й щодо можливості обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону № 2453-VI.

На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону № 1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Наведена норма неконституційною не визнавалась.

Отже, на переконання суду, до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

Таким чином, оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.

Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону № 1402- VIII.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у справах, що виникли у подібних правовідносинах, зокрема: у постановах від 24.09.2021 у справі № 620/5437/20, від 11.10.2021 у справі № 160/10640/20, від 15.02.2022 у справі №340/161/21, яка враховується судом при вирішенні цієї справи відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

В сформованій Верховним Судом правовій позиції в цій категорії справ звернуто увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 142 Закону 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає обґрунтованим висновок органу Пенсійного фонду про відсутність правових підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Отже, в задоволенні позову в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Водночас, суд вважає безпідставним проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 50% суддівської винагороди.

Як встановлено судом, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2017 у справі № 569/4475/17 зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-19 від 21 грудня 2016 року) починаючи із 05.01.2017 року без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання, обчисленого виходячи із 90% від загального розміру заробітної плати судді у сумі 31 680 (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., що значиться в довідці апеляційного суду Рівненської області від 14.12.2016 №5.19/1061/16, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді періоду із 20.06.1990р. по 29.12.2005 р.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного на час ухвалення зазначеного судового рішення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII обрахований позивачу стаж роботи на посаді судді становив 26 повних років, що й зумовило висновок суду про наявність у позивача права на отримання довічного грошового утримання, обчисленого виходячи із 90% від загального розміру заробітної плати судді.

З відзиву на позов та наданих відповідачем доказів встановлено, що на виконання судового рішення позивачу зараховано в стаж роботи судді 13 років 6 місяців 12 днів, внаслідок чого його загальний стаж на посаді судді складав 24 роки 4 місяці 21 день, що не узгоджується з судовим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2017 у справі № 569/4475/17.

Зазначена невідповідність відповідно до змісту додаткових пояснень відповідача у справі зумовлена відсутністю підстав для включення в обрахунок довічного грошового утримання судді у відставці стажу роботи у період з 01.01.2004 по 31.12.2005 в органах Служби безпеки України, оскільки у цей період відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Так, відповідно до наданої учасниками справи довідки про нараховані суми грошового забезпечення за період з 01.01.2004 по 31.12.2005 від 20.09.2021 № 17/537, що видана позивачу Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області, відсутні відомості про сплату страхових внесків.

За змістом Акту № 1547 від 22.10.2021 позапланової перевірки достовірності документів про заробітну плату, наданих для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у вказаному періоді страхові внески до Пенсійного фонду не утримувалися, оскільки ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 статті 14 Закону N 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є: підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону N 1058-IV страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону:

на суми, зазначені в абзаці другому частини першої цієї статті;

на суми грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям та працівникам воєнізованих формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1092 затверджено Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі - Порядок), визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) до Пенсійного фонду України, зокрема, 1) за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, СБУ, інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, а також в органах МВС.

Страхові внески нараховуються: за осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього Порядку, - на суми грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих особі за базовий звітний період (підпункт 1 пункту 2 Порядку).

Обчислення і сплата страхових внесків провадиться страхувальниками: військовими частинами та іншими військовими формуваннями - за осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього Порядку (підпункт 1 пункту 3 Порядку).

Суд звертає увагу сторін, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1092 набрала чинності з 01.01.2005. Отже, в 2004 році Урядом не було визначено механізму сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування осіб, які проходять службу та отримують грошове забезпечення в СБУ.

При цьому, за змістом листа Пенсійного фонду України від 24.01.2005 № 731/04, скерованого до головних управлінь Пенсійного фонду України в областях, роз`яснено, що компенсація Пенсійному фонду України несплачених страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за зазначених осіб (зокрема, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України, СБУ, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також в органах МВС) передбачена в державному бюджеті на 2005 рік.

Отже, несплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у вищевказаний період підлягали компенсації за рахунок коштів державного бюджету, а відтак відсутність відомостей про їх сплату роботодавцями не має наслідком неврахування такого періоду до страхового стажу працівників означених категорій.

Також суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 770, якою затверджено порядки зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу та подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських.

Такий нормативно-правовий акт був прийнятий після звільнення позивача з посади судді у відставку та після ухвалення Рівненським міським судом Рівненської області постанови від 18.04.2017 у справі № 569/4475/17, а відтак не має зворотної дії в часі та жодним чином не впливає на висновки суду про необхідність врахування позивачу до стажу роботи на посаді судді періоду його роботи в органах безпеки України з 20.06.1990 по 29.12.2005 року в цілому, у тому числі й періоду з 01.01.2004 по 29.12.2005.

З огляду на наведене, суд вважає, що при здійсненні позивачу з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці відповідач повинен був враховувати наявний у позивача стаж роботи на посаді судді повних 26 років.

Відповідно до чинної на час виникнення спірних правовідносин частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача на час виникнення спірних правовідносин підлягає обчисленню з урахуванням: 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, плюс 12% за 6 років роботи на посаді судді понад 20 років, що разом складає 62%.

Отже, обчислюючи позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 в розмірі 50% суддівської винагороди, відповідач діяв неправильно.

Окремо суд звертає увагу на необґрунтованість поведінки відповідача щодо обчислення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за розрахунком від 19.10.2021 з урахуванням стажу роботи на посаді судді 10 років 10 місяців 9 днів.

Застосований органом Пенсійного фонду алгоритм обрахунку спірного щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці відповідач обґрунтовує статтею 137 Закону №1402-VIII.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 116 Закону №1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

За правилами частини першої статті 137 цього Закону до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, згідно з частиною другою статті 137 Закону до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Тому, неврахування відповідачем всупереч постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2017 у справі № 569/4475/17, яка набрала законної сили, в цілому періоду роботи позивача в органах Служби безпеки України, та врахування лише стажу роботи на посаді судді 10 років 10 місяців 9 днів, суперечить положенням статей 116, 137 Закону №1402-VIII, а відтак є неправомірним.

Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга).

В ході судового розгляду учасники справи частково підтвердили обґрунтованість своїх вимог та заперечень, а відтак суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідач частково довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, суд вважає відсутніми визначені статтею 249 КАС України підстави для постановлення окремої ухвали щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

За правилами частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року з розрахунку 50% суддівської винагороди, відображеної у довідці Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №294/2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року з урахуванням стажу роботи на посаді судді повних 26 років та з розрахунку 62% суддівської винагороди, відображеної у довідці Рівненського апеляційного суду від 03.03.2020 №294/2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду про присудження ОСОБА_1 виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць виконати негайно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 18 лютого 2022 року

Суддя Н.О. Дорошенко