Ухвала суду № 103452352, 21.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23759/21

УХВАЛА

21 лютого 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про:

визнання протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо не виплати у день звільнення одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані чергові відпустки;

стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 76254,92 гривень згідно розрахунку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/23759/21. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

Суд зауважує, що серед підстав залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, був пропуск позивачем встановленого законодавством місячного строку.

Зокрема, як вбачається з матеріалів лоданих позивачем до позовної заяви, остаточний розрахунок з ним проведено 07 жовтня 2021 року, проте до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 29 листопада 2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством місячного строку.

03 лютого 2022 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (вх.№7150/22), яка була передана судді Балан Я.В. після виходу з відпустки.

В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 зазначив, що про порушення його прав він дізнався лише отримавши відповідь Головного управління ДФС в Одеській області від 01.11.2021 року на його заяву від 01.10.2021 року щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.09.2021 року по день фактичного розрахунку.

Оцінюючи поважність зазначених позивачем підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду та зволікання з пред`явленням позову, суд зазначає наступне.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною 1 статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі №910/4518/16 зазначено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України №108/95-ВР від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Отже, передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування не є заробітною платою, у зв`язку з чим звернення до суду з вимогами про його стягнення обмежується строком звернення до суду.

Висновок щодо норми права, яка підлягає застосуванню до випадків обчислення строків звернення до суду колишніх публічних службовців з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні було викладено у постанові Верховний Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №240/532/20.

Таким чином, строк звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався 08 жовтня 2021 року (з наступного дня після отримання остаточного розрахунку) та завершився 08 листопада 2021 року, відповідно.

Щодо посилань позивача на досудове вирішення спору та початку відліку строку звернення до суду після отримання відповіді від Головного управління ДФС в Одеській області, суд зауважує, що даною категорією справ досудовий порядок вирішення спору не передбачений. Крім того, звернення до відповідача з заявою ще до отримання остаточного розрахунку (01.10.2021 року), жодним чином не заважало позивачеві звернутися до суду у встановлений законом строк.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічні висновки суду щодо застосування строків звернення до суду з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі 802/28/16-а, від 20 червня 2018 року у справі 823/761/17, від 25 липня 2019 року у справі №2140/1471/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №369/10046/18, від 21 січня 2020 року у справі № 826/15879/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 420/2934/19, від 04 червня 2020 року у справі № 815/1606/18, від 09 червня 2020 року у справі № 420/5797/18, від 30 червня 2020 року у справі № 360/4889/19.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що датою, з якої необхідно обчислювати перебіг строку звернення ОСОБА_1 до суду є дата проведення остаточного розрахунку з позивачем, а не дата листа відповідача.

Інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем наразі не вказано, а тому, суд визнає зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду не поважними.

Згідно частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить звернутися до суду з іншою заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для його поновлення та надавши відповідні докази поважності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд роз`яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду іншої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з наданням доказів поважності пропуску строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки, позивачеві вже надавався максимальний строк для усунення недоліків позовної заяви, з метою реалізації права позивачем доступу до правосуддя, суд вважає за можливе надати ОСОБА_1 три дні для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

Керуючись статтями 2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/23759/21.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до статті Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

СуддяЯрослава БАЛАН