Рішення № 103452077, 21.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 р. № 400/7661/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення податкового боргу в сумі 20 464,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про стягнення податкового боргу в сумі 20464,59 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, який є узгодженим, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі (направлена за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), яка повернулася до відправника без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Позивач є платником єдиного податку ІІ групи.

Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку за період з вересня 2019 по грудень 2019 року (по 834,60 грн. щомісячно) відповідно до заяви про спрощену систему оподаткування та відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.03.2020 № 0008175405, який становить 20464,59 грн. (з урахуванням пені у сумі 9,18 грн.), що підтверджується розрахунком податкового боргу та карткою особового рахунку відповідача.

17.03.2020 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008175405, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 15404,70 грн. за платежем єдиний податок.

П. 293.1 ст. 293 ПК України встановлено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

П. 295.1 ст. 295 ПК встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників. (296.2 ст. 296 ПКУ).

При цьому, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК України передбачений обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошового зобов`язання, якщо платник податку не подає в установлені строки податкову декларацію.

У разі, коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим законодавством, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин, сума податкового боргу є узгодженою, або коли платник податків самостійно визначив суму в декларації, або контролюючий орган визначив суму грошового зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні, яке надсилав платнику податків та воно ним не оскаржувалось.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На адресу відповідача надіслано корінець податкової вимоги форми "Ф" від 19.11.2019 № 133623-54 на суму 1056,89 грн.

Податкова вимога відповідачем не оскаржувалась, тому є підставою для стягнення коштів з відповідача.

Позивач не надав суду декларації, які відповідач подавав до контролюючого органу та не надав суду податкові повідомлення-рішення, які він приймав та надсилав на адресу відповідача, в яких визначив суму грошового зобов`язання у сумі 4003,00 грн., тому податковий борг в сумі 4003,00 грн. є неузгодженим та не може бути стягнутим.

Посилання позивача на п.59.5 ПК України, яким передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення, не приймається судом до уваги, оскільки заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку повинна стати податковим боргом в розумінні Податкового кодексу узгодженим грошовим зобов`язанням, або на підставі декларації, або на підставі податкового повідомлення-рішення. Позивач всупереч ст.77 КАС України не надав суду таких доказів.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористалася, заперечення, доказів погашення боргу, доказів оскарження податкової вимоги суду не подала.

За таких обставин позов належить задовольнити частково в сумі 16461,59 грн.

Судові витрати покладаються на позивача та стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг у сумі 16461,59 грн. (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят одна гривня 59 коп.).

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко