Рішення № 103452058, 21.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 р. № 400/8480/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача:Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство", вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,

про:стягнення податкового боргу в сумі 1378532,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство про стягнення податкового боргу в сумі 1378532,04 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Податковий борг відповідача з земельного податку з юридичних осіб становить 1355496,38 грн. (з урахуванням пені у сумі 11904,19 грн.), що підтверджується:

-податковим повідомленням-рішенням від 12.08.2019 № 0065155005, яким до відповідача застосовано штраф у сумі 3520,16 грн.;

-податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, якою відповідач самостійно визначив суму орендної плати за серпень грудень 2019 року у розмірі 115178,26 грн. (по 23035,66 грн. з серпня по листопад 2019 року та 23035,66 грн. за грудень 2019 року);

-уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, якою відповідач самостійно визначив суму орендної плати за січень-лютий, квітень-грудень 2020 року у розмірі 898255,45 грн. (по 81659,57 грн. за січень-лютий, квітень-листопад 2020 року та 81659,75 грн. за грудень 2020 року);

-уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік, якою відповідач самостійно визначив суму орендної плати за у розмірі 326638,32 грн. за січень-квітень 2021 року (по 81659,58 грн. щомісячно).

Відповідно до п.287.3 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив визначену суму податкового зобов`язання, внаслідок чого у нього виник податковий борг в сумі 1355496,38 грн.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пенi вважається узгодженою.

Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 787-25 від 26.09.2014 р. на суму 130611,12 грн.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Щодо податкового боргу за березень 2020 року у сумі 23035,66 грн. суд зазначає наступне.

П. 524 Перехідних положень ПК України встановлено, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов`язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов`язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов`язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Позивач надав разом з позовом уточнюючу податкову декларацію відповідача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, відповідно до якої податкове зобов`язання за березень 2020 року у відповідача відсутнє.

Тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин позов належить задовольнити частково.

Судові витрати покладаються на позивача і стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 22434682) задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 22434682) в дохід держави податковий борг у сумі 1355496,38 грн. (один мільйон триста п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 38 коп.) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Міське ринкове господарство.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко