Рішення № 103451738, 18.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16108/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада, про демонтаж фундаменту та металевих стовпів на землях комунальної власності міста, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, в якій просить:

- зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати самочинно влаштований фундамент шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлені на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем самочинно влаштовано фундамент шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлені на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 . Враховуючи те, що фундамент шириною 2,20м довжиною 14,0мта встановлені на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 встановлені самочинно, без відведення земельної ділянки, з порушенням Правил благоустрою м. Львова. Розпорядженням №317 від 09.07.2021, яким рекомендовано відповідачу добровільно демонтувати самочинно влаштований фундамент шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлені на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 . На виконання вказаного розпорядження ЛКП «Сяйво» 20.07.2021 року надсилало Відповідачу рекомендованою кореспонденцією попередження №2-581 із вимогою про демонтаж самочинно влаштованого фундаменту шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлених на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 . Проте, станом на 05.08.2021 демонтаж здійснено не було, що підтверджується актом складеним працівниками ЛКП «Сяйво». За таких обставин, враховуючи, що влаштування фундаменту шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлених на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 здійснене з порушенням Закону України «Про благоустрій населених пунктів», та Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року, позивач на виконання делегованих повноважень звернувся до суду із цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 надійшли пояснення, згідно яких позов вважає обґрунтованим та просить його задовольнити.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Львівської міської ради, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Ухвалою судді від 25.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівську міську раду.

Ухвалою суду від 02.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

15.06.2021 ЛКП «Сяйво» складено протокол про адміністративне правопорушення вчинене гр. ОСОБА_1 ., відповідальність за яке передбачена статтею 152 КУпАП України та скеровано для розгляду на засіданні адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради

За результатами розгляду протоколу, адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації винесено постанову про адміністративне правопорушення №108 від 30.06.2021, за порушення п.20.128.1, п.20.1.24, п.20.1.31 Правил благоустрою м. Львова затверджених Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 (самовільне зайняття території (частини території) об`єкта благоустрою м. Львова та самовільне встановлення огорожі), якою на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалась.

Розпорядженням №317 від 09.07.2021, рекомендовано відповідачу добровільно демонтувати самочинно влаштований фундамент шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлені на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 .

ЛКП «Сяйво» 20.07.2021 року надсилало відповідачу рекомендованою кореспонденцією попередження №2-581 із вимогою про демонтаж самочинно влаштованого фундаменту шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлених на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 .

Згідно з актом складеним працівниками ЛКП «Сяйво» відповідач не виконав вимоги розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №317 від 09.07.2021, станом на 05.08.2021 демонтаж самочинно влаштованого фундаменту та встановлені на ньому стовпці для влаштування огорожі здійснено не було.

Оскільки ОСОБА_1 добровільно не виконав вимоги позивача, останній як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій зі здійснення контролю у сфері містобудування звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача вчинити дії з демонтування самочинно встановленого гаража.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Спірні правовідносини обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин. Відтак, спір у цій справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №14-48цс18 від 10.04.2018 року, №11-96апп18 від 11.04.2018 року, №11-346апп18 від 15.05.2018 року, №11-1456апп18 від 22.04.2019 року.

Так, за змістом п.7 ст.30 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 року №2807-IV (далі - Закон №2807-IV).

Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону №2807-IV, до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів віднесено забезпечення реалізації державної політики у цій сфері.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні ч.1 ст.12 Закону №2807-IV, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з приписами ст.13 Закону №2807-IV, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання в належному стані території - це використання її за призначенням відповідно, правил благоустрою території населеного пункту, збереження та відновлення об`єктів благоустрою. Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави.

Частинами 1, 2 ст.34 Закону №2807-IV, правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Згідно з положеннями ч.1 ст.39 Закону №2807-IV державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 затверджено Правила благоустрою м.Львова (далі Правила №376).

Згідно з п. 19.1.1. Правил благоустрою у м. Львові державний і самоврядний контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері благоустрою здійснюють також комунальні підприємства м. Львова. За порушення вимог законодавства у сфері благоустрою і Правил благоустрою складаються документи, які зобов`язують усунути порушення (припис, вимога тощо), та протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до власних повноважень.

Частина 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом (ст.16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Частина 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом (ст.16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Обов`язки власника у ЦК України на загальному рівні визначені через зобов`язування власністю (ч. 4 ст. 319 ЦК України); тягаря утримання майна (ст. 322 ЦК України); ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна (ст. 323 ЦК України).

Відповідно,будь-яке невиконання покладених на власника чи титульного володільця юридичних обов`язків може розглядатися як порушення приписів чинного законодавства.

Згідно з приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст..22 ЗУ «Про основи містобудування» визначено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законом порядку. У відповідачів право на забудову не виникло в зв`язку із відсутністю документів про право землекористування.

Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України у випадку заперечення власником (користувачем) земельної ділянки проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно із п.5.1. рішення № 834 Львівської міської ради від 09.09.2011 «Про затвердження положення про порядок влаштування огорож у м. Львові» особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт, незалежно від форми власності земельної ділянки на якій буде розташована огорожа.

Суд встановив, що ОСОБА_1 самочинно влаштовано фундамент шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлені на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 . Влаштування фундаменту шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлених на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 відповідачем проводилося, без відведення земельної ділянки та отримання дозволу на порушення об`єкту благоустрою.

Вказані вище обставини слугували підставою для прийняття Розпорядження Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради №317 від 09.07.2021 року Про демонтаж фундаменту та металевих стовпців на АДРЕСА_1 , самочинно влаштованих гр. ОСОБА_1 .

Доказів виконання чи скасування Розпорядження відповідачем до суду не подано і такі відсутні в матеріалах справи. Не надано і доказів оскарження чи скасування постанови адміністративної комісії Залізничної районної державної адміністрації про адміністративне правопорушення №108 від 30.06.2021, якою на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, що, на переконання суду свідчить про те, що ОСОБА_1 не заперечує та не спростовує факт самочинного влаштування фундаменту шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлених на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 .

Оскільки вимоги, що наведені у Розпорядженні не були виконані, позивач як суб`єкт, що здійснює контроль за дотриманням правил благоустрою, зокрема, розміщення на прибудинкових територіях таких елементів благоустрою, як малі архітектурні форми без дозволу на їх розміщення, внаслідок існування порушення правил благоустрою, звернувся до суду із цим позовом.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку про підставність звернення районної адміністрації до суду з позовом про зобов`язання відповідача демонтувати самочинно влаштований фундамент шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлених на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; НОМЕР_1 ) демонтувати самочинно влаштований фундамент шириною 2,20м, довжиною 14,0м та встановлених на ньому 8 металевих стовпів для влаштування огорожі у подвір`ї будинку на землях комунальної власності міста на АДРЕСА_1 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Грень Н.М.