Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
21 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8106/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
13.12.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департамента патрульної поліції (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017 (включно);
- зобов`язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 (включно);
- зобов`язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017 (включно).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працював з 20.05.2016 по 21.12.2018 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції та з 22.12.2018 на посаді інспектора взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
01.07.2020 ОСОБА_1 звільнений з органів поліції, при цьому відповідачем неправомірно було не виплачено позивачеві грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 та індексацію грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою від 20.12.2021 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.01.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 23-29), в обґрунтування якого останній послався на те, що відповідно до довідки № 27401/41/36/04-2021 від 29.12.2021, яка надійшла від начальника відділу кадрового забезпечення УПП в Луганській області ДПП, ОСОБА_1 27.05.2016 наказом Департаменту патрульної поліції від 27.05.2016 № 143 о/с призначений на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції з 20.05.2016.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 22.12.2018 № 1236 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування на управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 23.06.2020 № 437 о/с звільнений зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) з 01.07.2020.
Відповідно до пункті 11 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Тобто, на думку відповідача, позивач має право вимагати нарахування грошового забезпечення виключно, починаючи з 10.12.2018.
При цьому з грудня 2018 року по червень 2020 року позивачу здійснювалася доплата за службу у нічний час. За таких обставин підстави для додаткових виплат позивачу за службу у нічний час відсутні.
Відповідно до Порядку № 260 підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідач вважає, що позивачем не доведено існування події за якої Департамент патрульної поліції міг порушити права позивача, не підтверджено право вимагати такі доплати.
Щодо вимоги про зобов`язання нарахувати та сплатити заборгованість з індексації грошового забезпечення відповідач зазначив таке.
Постановою Кабінету Міністрів України № 782 від 18.10.2017 до абзацу 5 пункту 2 Порядку було внесено зміни шляхом його доповнення після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Тобто, наведеною постановою КМУ № 782 від 18.10.2017, яка набрала чинності 24.10.2017, було визначено, що індексації відповідно до Порядку підлягає також грошове забезпечення поліцейського, що до часу прийняття такої постанови передбачено не було.
Таким чином, враховуючи положення статті 19 Конституції України, а також, що акти законодавства не мають зворотної дії в часі та регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, індексація грошового забезпечення поліцейських здійснюється після набрання чинності постановою КМУ № 782 від 18.10.2017, тобто з листопада 2017 року.
Тому будь-які законні підстави для здійснення індексації грошового забезпечення позивача за наведений в позовній заяві період відсутні.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.02.2022 від відповідача надійшли доповнення до відзиву, в яких відповідач зазначив, що він не має інформації щодо служби позивачем у нічний час саме за спірний період, і саме тому позивачу не нараховувалася доплата за службу у нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 (арк. спр. 45).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 5-7).
Довідкою Департамента патрульної поліції від 29.12.2021 № 27401/41/36/04-2021 підтверджується, що:
- ОСОБА_1 проходив службу в управлінні патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в період з 20.05.2016 до 01.07.2020;
- наказом Департаменту патрульної поліції від 27.05.2016 № 143 о/с призначений на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції з 20.05.2016;
- наказом Національної поліції України № 1265 від 08.12.2017 назва Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції змінюється на управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції;
- наказом Департаменту патрульної поліції від 22.12.2018 № 1236 о/с призначений на посаду інспектора взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування на управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
- наказом Департаменту патрульної поліції від 23.06.2020 № 437 о/с звільнений зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням), з 01.07.2020 (арк. спр. 32).
Згідно з відомостями про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби з 20.05.2016 до 01.07.2020 та відповідно до інформації щодо розміру доплати за службу в нічний час у період з 20.05.2016 по 31.03.2018 доплату за службу в нічний час позивачу не нараховано та не виплачено, у період з 20.05.2016 по 31.10.2017 індексацію позивачу не нараховано та не виплачено (арк. спр. 12-14, 33-39).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Стосовно ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017 суд зазначає таке.
Частиною першою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно з частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Приписами статті 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМ України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18.10.2017 року №782.
Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Положення частини 6 статті 95 КЗпП України визначають, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Судом встановлено, що позивачу під час проходження служби не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017, чого не спростовано відповідачем. Виплата позивачу індексації здійснювалася починаючи з листопада 2017 року, про що зазначено у відзиві на позов.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що дію Порядку № 1078 поширено на поліцейських тільки після внесення до нього змін за постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, тому тільки з набранням чинності Постановою № 782 (24 жовтня 2017 року) за відповідачем виник обов`язок щодо індексації грошового забезпечення позивача.
Проте суд відхиляє такі твердження відповідача як безпідставні, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 31 січня 2019 року в справі № 823/2249/18.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").
Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 825/874/17.
Підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських у період з 20.05.2016 по 31.10.2017, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, та держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а тому відновленням порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Стосовно ненарахування та невиплати позивачу доплати за службу у нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 94 Закону №580-VIII порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов`язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
За пунктом 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України Про Національну поліцію.
Закон України Про Національну поліцію прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799. Порядок № 260 був опублікований та набрав чинності 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).
Отже, в період з 20.05.2016 по 31.03.2018, за який позивач просить зобов`язати відповідача здійснити доплату за службу у нічний час, діяли постанова КМУ № 988 та Порядок № 260.
Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься інформація про грошове забезпечення позивача з якого встановлено, що зазначені виплати позивач за спірний період не отримував.
Відповідач не надав суду жодних належних доказів на спростування вимог позивача нарахувати та виплатити йому доплату за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що довідки обліку несення позивачем служби в нічний час згідно пункту 11 Порядку №260 Департамент патрульної поліції не складав, тому на його думку, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу доплати за службу у нічний час.
З норм пункту 11 Порядку № 260 випливає, що відповідач зобов`язаний був сформувати довідку обліку несення позивачем служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
При цьому складання довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час не залежить від волі позивача. Відсутність такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ №988 та Порядком № 260 в разі наявності для цього підстав.
Посилання представника відповідача на те, що позивачеві виплачувалося грошове забезпечення в межах граничних розмірів такого грошового забезпечення, встановлених відповідним наказом керівника - судом не приймається до уваги, оскільки у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та положень Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260) - доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови № 988.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснював позивачеві доплату за службу в нічний час, чим допустив протиправну бездіяльність.
Що стосується аргументів відповідача, про те що виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання, то суд звертає увагу, що доплата за службу в нічний час входить до структури заробітної плати та відповідно строки звернення з позовом про стягнення таких коштів не можуть бути обмежені.
Зважаючи, що матеріалами справи підтверджено несення позивачем служби у нічний час з 20.05.2016 по 31.03.2018 (включно), доплат за цей період відповідачем не здійснювалось, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу у нічний час за відпрацьовані нічні зміни за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 (включно) з розрахунку за кожну годину служби у нічний час.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департамента патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: вулиця Федора Ернста, будинок 3, місто Київ, 03048) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департамента патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення ним служби у нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 та індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017 включно.
Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018.
Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Свергун
Судове рішення № 103451659, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 21.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/8106/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: