Рішення № 103451575, 18.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6867/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №909350120261 від 30.07.2021 щодо здійснення перерахунку призначеного ОСОБА_1 (номер картки платника податків № НОМЕР_1 ), щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 26.03.2021, виходячи з 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

-зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 21782461) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків № НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою про суддівську винагороду від 25.03.2021 №781/21-вих, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області №781/21-вих від 25.03.2021, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 08.11.2016 перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розмір якого на час призначення був визначений у 80% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, а на підставі постанови Троїцького районного суду від 06.12.2017 збільшений до 90% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді. З урахуванням вимог Постанови правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 позивачем протягом 2018-2020 років надавалися відповідачу відповідні довідки, на підставі яких Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області та відповідно до пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402- VIII, з урахуванням постанови Троїцького районного суду від 06 грудня 2017 року проводився перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. 18.02.2020 рішенням Конституційного Суду України №2- р/2020 положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-УІІІ зі змінами, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Як стверджує позивач, з метою реалізації свого права на перерахунок щомісячного довічного утримання 26.03.2021, в черговий раз звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області №781/21-вих від 25.03.2021, згідно з якою суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 складає 113508,00 грн. Рішенням Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12.05.2020 за №120261 було відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої заяви від 26.03.2021, у зв`язку з чим був вимушений звернутися до суду із позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі №360/2631/21 зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду Луганської області здійснити перерахунок і виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області №781/21-вих від 25.03.2021 про суддівську винагороду, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. На виконання зазначеного рішення, відповідачем проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду №781/21-вих від 25.03.2021, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області, однак вказаний перерахунок здійснено із розрахунку 50%, а не 90% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.

На запит позивача про надання відповідного рішення, на підставі якого змінено порядок перерахунку розміру щомісячного грошового утримання, відділом обслуговування громадян №10 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за супровідним листом від 09.09.2021 спрямована копія рішення Білокуракинського об`єднаного управління ПФУ №909350120261 від 30.07.2021 про перерахунок пенсії, згідно з яким страховий стаж на посаді судді складає 35 років 10 місяців 26 днів, при цьому зазначено, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітку складає 50 відсотків, без зазначення причин зменшення до 50% розміру грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №1200-0212-8/30246 від 16.08.2021 повідомлено, що в випадку розмір щомісячного довічного грошового утримання складає 50% суддівської винагороди, виходячи із стажу 18 років 08 місяців 10 днів, відпрацьованого мною на посаді судді.

Позивач вважає, що рішення про зменшення розміру довічного грошового утримання судді у відставці є незаконним, а дії такими, що порушують не тільки гарантовані ст.46 Конституцією України право на соціальний захист, а й Конституційні гарантії незалежності суддів та базові принципи здійснення правосуддя.

06.01.2022 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 442/2022 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі через необґрунтованість (арк.спр.59-63).

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.57).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив слухання справи проводити за відсутності представника відповідача (арк.спр.59-63).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.50-51).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 є пенсіонером по інвалідності та суддею у відставці Троїцького районного суду Луганської області (арк.спр.11-13,14).

Постановою Троїцького районного суду Луганської області від 06.12.2017 у справі № 433/1878/17, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракінського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області про визнанні бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано дії Білокуракінського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області щодо відмови в зарахуванні до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 по 24.06.1979 - 1 рік 10 місяців 27 днів та строк роботи на посадах: слідчого відділу внутрішніх справ Троїцького райвиконкому з 01.08.1979 по 04.07.1985 - 5 років 11 місяців 4 дні, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Троїцького райвиконкому з 05.07.1985 по 26.08.1993 - 8 років 1 місяць 22 дні, заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення відділу внутрішніх справ Троїцького району з 27.08.1993 по 16.10.1996 - 3 роки 1 місяць 20 днів, - незаконними. Зобов`язано Білокуракінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести з 8 листопада 2016 року розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , виходячи зі стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, зарахувавши половину строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 по 24.06.1979 - 1 рік 10 місяців 27 днів та строк роботи на посадах: слідчого відділу внутрішніх справ Троїцького райвиконкому з 01.08.1979 по 04.07.1985 - 5 років 11 місяців 4 дні, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Троїцького райвиконкому з 05.07.1985 по 26.08.1993 - 8 років 1 місяць 22 дні, заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення відділу внутрішніх справ Троїцького району з 27.08.93 по 16.10.1996 - 3 роки 1 місяць 20 днів, у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного його розміру, з урахуванням фактично виплаченого (арк.спр.20-23).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою від 11.03.2019 з 01.02.2019 було застосовано загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 90 % (арк.спр.69).

Згідно довідки від 25.03.2021 № 781/21-13вих. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 доплата за вислугу років становить 80% (арк.спр.89).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі № 360/2631/21, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12 травня 2021 року № 120261 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі заяви від 26 березня 2021 року, зареєстрованої за № 207. Зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі заяви від 26 березня 2021 року, зареєстрованої за № 207, та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 25 березня 2021 року № 781/21-Вих., з урахуванням фактично сплачених сум. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90 % від суддівської винагороди діючого судді, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 25 березня 2021 року № 781/21-Вих., відмовлено (арк.спр.29-35).

Згідно з протоколом від 30.07.2021 позивачу здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі рішення суду від 18.06.2021 № 360/2631/21, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перераховано у розмірі 50% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді (арк.спр.18).

Листом від 16.08.2021 № 1200/0212-8/30246 було повідомлено позивача про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання складає 50 відсотків суддівської винагороди, виходячи із стажу, відпрацьованого на посаді судді тривалістю 18 років 08 місяців 10 днів. Розмір суддівської винагороди згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганської області від 25.03.2021 № 781/21-вих. про суддівську винагороду становить 113508,00 грн. Розмір щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі № 360/2631/21 складає 56754,00 грн. (арк.спр.15-16).

Відповідно до розрахунку ДСА України щодо стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання вбачається, що позивач у період:

з 13.11.1972 по 26.11.1984 проходив службу в лавах Радянської армії - 02 роки 0 місяців 14 днів,

з 01.09.1975 по 24.06.1979 студент Харківського юридичного інституту імені Ф.Е.Дзержинського - 1 рік 10 місяців 27 днів,

з 01.08.1979 по 04.07.1985 слідчий відділу внутрішніх справ Троїцького райвиконкому - 5 років 11 місяців 4 дня,

з 05.07.1985 по 26.08.1993 старший слідчий відділу внутрішніх справ Троїцького виконкому - 8 років 1 місяць 22 дні,

з 27.08.1993 по 16.10.1996 заступник начальника відділу - начальник слідчого відділення відділу внутрішніх справ Троїцького району з 27.08.1993 по 16.10.1996 - 3 роки 1 місяць 20 днів,

з 20.01.1998 по 28.09.2016 суддя Троїцького районного суду Луганської області - 18 років 8 місяців 9 днів (арк.спр.99).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.

За приписами частини першої статті 142 Закону №1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).

Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.

Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами.

Так, у пунктах 16, 17 вказаного Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013).

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Також Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При цьому, Конституційний Суд України визнав неконституційним весь пункт 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, у тому числі й щодо можливості обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону № 2453-VI.

На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, частиною третьою цієї статті визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Наведена норма неконституційною не визнавалась.

За наведеного правового регулювання до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 15 листопада 2021 року по справі №580/6051/20 (адміністративне провадження № К/9901/22374/21).

Отже, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402, у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402- VIII.

Такий висновок щодо застосування частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у правовідносинах, подібних до тих, що виникли у справі, яка розглядається, наведено Верховним Судом у постанові від 24.09.2021 у справі №620/5437/20.

Верховним Судом у постанові від 15.11.2021 по справі №580/6051/20 зроблено висновок, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 вказаний Закон не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Різний підхід до обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці зумовить неоднакове визначення розміру довічного грошового утримання суддів, що вийшли у відставку відповідно до Закону №2453-VI, та тих, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону №1402-VIII. Вказане призведе до дискримінації останніх та суперечитиме положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 06.09.2012 №5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таке поводження за змістом пункту 2 частини першої статті 1 цього ж Закону може полягати, в тому числі, в обмеженні у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами у будь-якій формі.

У контексті вказаного питання, суд зазначає позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 07.06.2021 у справі №420/4001/20, про те, що однаковий підхід до визначення порядку розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який вийшов у відставку відповідно до Закону №1402-VIII, та судді, який вийшов у відставку раніше, відповідає принципу рівності та заборони дискримінації, передбаченого Конституцією України (частина друга статті 24 Конституції України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 14) та Кодексом адміністративного судочинства України (пункт 7 частини другої статті 2).

Окрім цього, як зазначено Конституційним Судом України в Рішенні від 12.04.2012 №9-рп/2012, рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (статтях 14, 26), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 14), Протоколі № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 1), ратифікованих Україною та у Загальній декларації прав людини 1948 року (статтях 1, 2, 7). Гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод.

Отже, усі без винятку судді, незалежно від того, чи вийшли вони у відставку відповідно до Закону №2453-VI, або вийшли чи вийдуть у відставку відповідно до Закону №1402-VIII, мають однакові за змістом та обсягом, єдині конституційно-правовий статус і гарантії незалежності, рівні правові можливості, у тому числі, щодо реалізації ними права на відставку та отримання довічного грошового утримання у належному розмірі, зокрема, із збільшенням розміру щомісячного довічного грошового утримання на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, як це встановлено частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», викладеними у постановах від 08.11.2021 у справі № 580/492/21, від 15.11.2021 у справі №580/6051/20, правовідносини у яких є аналогічними до тих, які виникли у справі, яка розглядається.

Як встановлено матеріалами справи, до стажу роботи судді що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 входять періоди:

з 13.11.1972 по 26.11.1984 проходив службу в лавах Радянської армії - 02 роки 0 місяців 14 днів,

з 01.09.1975 по 24.06.1979 студент Харківського юридичного інституту імені Ф.Е.Дзержинського - 1 рік 10 місяців 27 днів,

з 01.08.1979 по 04.07.1985 слідчий відділу внутрішніх справ Троїцького райвиконкому - 5 років 11 місяців 4 дня,

з 05.07.1985 по 26.08.1993 старший слідчий відділу внутрішніх справ Троїцького виконкому - 8 років 1 місяць 22 дні,

з 27.08.1993 по 16.10.1996 заступник начальника відділу - начальник слідчого відділення відділу внутрішніх справ Троїцького району з 27.08.1993 по 16.10.1996 - 3 роки 1 місяць 20 днів,

з 20.01.1998 по 28.09.2016 суддя Троїцького районного суду Луганської області - 18 років 8 місяців 9 днів (арк.спр.99).

Відповідачем при проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 зазначено, що стаж судді складає 35 років 10 місяців 26 днів (арк. спр. 18).

Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, 5 що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Правова позиція про застосування до вказаних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» з доповненнями згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 9901/2/19.

Також, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІ "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

05 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя" №1798- XIII від 21 грудня 2016 року, яким також врегульовано питання пенсійного забезпечення суддів у відставці.

Згідно з пунктом 34 абзацу 4 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про Вищу раду правосуддя" №1798- XIII від 21 грудня 2016 року (набрання чинності з 5 січня 2017 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Аналогічна правова позиція щодо обрахування стажу роботи судді у відставці висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 р. у справі №127/20301/17, від 6 березня 2018 р. у справі №308/6953/17 та від 22 березня 2018 р. у справі №520/5412/17, від 16 травня 2018 року у справі №800/367/17, від 19 червня 2018 року у справі №243/4458/17, від 26 березня 2019 р. у справі №720/454/17, від 30 травня 2019 р. у справі №592/2569/17, від 31 жовтня 2019 у справі № 766/17221/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №235/7316/16-а.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати проходження служби в лавах Радянської армії (02 роки 0 місяців 14 днів), навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е.Дзержинського (1 рік 10 місяців 27 днів), проходження служби слідчим відділу внутрішніх справ Троїцького райвиконкому (5 років 11 місяців 4 дня), проходження служби старшим слідчим відділу внутрішніх справ Троїцького виконкому (8 років 1 місяць 22 дні), проходження служби заступником начальника відділу слідчого відділення відділу внутрішніх справ Троїцького району (3 роки 1 місяць 20 днів), роботу на посаді судді Троїцького районного суду Луганської області (18 років 8 місяців 9 днів), що в загальному розмірі складає 39 роки 10 місяців 6 днів.

У зв`язку з чим та на підставі положень частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, розмір призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання повинен збільшуватись за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років на 2 відсотки й відповідно становити 88 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного суду 15.11.2021 у справі №580/6051/20.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.07.2021 № 909350120261 щодо здійснення перерахунку призначеного ОСОБА_1 (номер картки платника податків № НОМЕР_1 ), щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 26.03.2021, виходячи з 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З цього приводу суд зауважує, що рішення відповідача від 2630.07.2021 № 909350120261 не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а лише надано позивачу як протокол з пенсійної справи, який відображає перерахунок його пенсії.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо призначення ОСОБА_1 з 19.02.2020 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50%, замість 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.03.2021 за № 781/21-Вих; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплачувати з 19.02.2020 ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.03.2021 за № 781/21-Вих із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за даним позовом.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо призначення ОСОБА_1 з 19.02.2020 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50%, замість 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.03.2021 за № 7811/21-Вих.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплачувати з 19.02.2020 ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.03.2021 за № 7811/21-Вих із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Кисельова