Ухвала суду № 103451343, 21.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

21 лютого 2022 року м. Київ320/1887/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 справі № 320/1887/21 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) № 4139 від 06.11.2020 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугою років згідно з довідкою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 05.10.2020 № 21/20/ПФ/вих.-20 відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.10.2020 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 05.10.2020 № 21/20/ПФ/вих.-20 про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Зазначене рішення набрало законної сили 17.09.2021.

04.02.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз`яснення резолютивної частини рішення від 23.04.2021 у справі № 320/1887/21.

У вказаній заяві позивач просить роз`яснити, чи підлягає застосуванню при обчисленні розміру пенсії максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцятьом розмірам мінімальної заробітної плати.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз`яснення рішення суду від 23.04.2021 у справі № 320/1887/21, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тобто, роз`яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.

Підставою для подання заяви про роз`яснення судового рішення є його незрозумілість.

Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Так, згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому клопотання про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз`ясненням з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а саме позивачу незрозуміла резолютивна частина рішення суду від 23.04.2021 в частині, що стосується порядку перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.

При цьому, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Слід зазначити, що судом була надана правова оцінка розміру та порядку перерахунку позивачу пенсії та прийнято рішення, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугою років згідно з довідкою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 05.10.2020 № 21/20/ПФ/вих.-20 відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.10.2020 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 05.10.2020 № 21/20/ПФ/вих.-20 про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Проаналізувавши зміст рішення суду від 23.04.2021 у справі № 320/1887/21, суд дійшов висновку, що в мотивувальній частині відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що перерахунок та обчислення пенсії позивача повинні здійснюватись без обмеження її максимальним розміром, отже, зазначеним судовим рішенням чітко визначено що розмір пенсії, який належить виплачувати позивачу не може бути обмежений.

Підставою для звернення до суду із заявою стало те, що під час виконання судового рішення виникли розбіжності в розумінні того, чи зобов`язаний відповідач здійснювати перерахунок пенсії позивача із застосуванням при обчисленні розміру пенсії максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцятьом розмірам мінімальної заробітної плати.

Як було встановлено судом під час прийняття рішення від 23.04.2021 у справі № 320/1887/21, до позивача застосовуються положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019, що набрало чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.

Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України від 09.07.2003 №1058-VІ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції станом на час прийняття спірного рішення) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Водночас, суд звертає увагу на те, що положення Закону України «Про прокуратуру», якими визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення прокурорів, не містять жодних застережень щодо обмеження виплати пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

У мотивувальній частині рішення чітко зазначено, що до розміру пенсії позивача не повинні застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, які визначені абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 (в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 та Закону України від 02.03.2015 N 213-VIII).

Крім того, суд зазначає, що в рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №175/1665/17, від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, а також у постановах Верховного Суду України від 06.10.2015 (провадження № 127/11720/14-а), від 10.12.2013 у справах № 21-420а13, № 21-348а13, від 17.12. 2013 у справі № 21-445а13.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, твердження відповідача щодо обмеження розміру призначеної позивачу пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску відповідно до положень пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є такими, що не узгоджуються з вимогами спеціального законодавства, що регулює умови, норми і порядок пенсійного забезпечення прокурорів.

При цьому, розмір пенсії позивача повинен вираховуватись з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 05.10.2020 № 21/10/ПФ/вих.-20.

Як вбачається з довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 05.10.2020 № 21/10/ПФ/вих.-20, то розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою першого заступника військового прокурора Центрального регіону України, складає 95787,42 грн.

Суд зазначає, що такий перерахунок повинен здійснюватись у розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження розміру заробітної плати максимальним розміром, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, та без обмеження граничного розміру пенсії.

Керуючись ст. 243, 248, 254 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 320/1887/21 - задовольнити.

Роз`яснити, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 320/1887/21 перерахунок пенсії повинен здійснюватись у розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження розміру заробітної плати максимальним розміром, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, та без обмеження граничного розміру пенсії.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Головенко О.Д.