Ухвала суду № 103450021, 21.02.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3938/21

Справа 226/3938/21

Провадження № 1-кп/226/78/2022

У Х В А Л А

про вирішення клопотань учасників провадження

21 лютого 2022 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Ковальової І.О.,

учасники судового процесу:

прокурор Карпова А.І.,

потерпіла ОСОБА_1 (не з`явилась),

потерпілий ОСОБА_2 (не з`явився),

захисник Педченко В.Г.,

захисник Безрук А.В.,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

обвинувачена ОСОБА_4 ,

перекладач Васильченко К.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, раніше судимого 13.07.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки, не працює, не одружений, дітей не має, зареєстрований та фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Димитров Донецької області, громадянки України, раніше судимої 23.03.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, 20.09.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту строком 1 місяць 10 днів, 01.11.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України призначено остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці, заміжня, дітей не має, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України,

в с т а н о в и в:

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України, яким обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлене клопотання про продовження щодо обвинувачених строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник Педченко В.Г. заперечували проти клопотання прокурора, просили запобіжний захід пом`якшити, змінивши його на домашній арешт. Захисник зазначив, що в обвинуваченого є мати, яка потребує постійного стороннього догляду, він має місце реєстрації і проживав за місцем реєстрації, що свідчить про наявність соціальних зв`язків. Матеріали кримінального провадження стороною обвинувачення вже зібрані, а твердження про здійснення впливу на потерпілих і свідків нічим не обґрунтоване, тому є припущенням.

Обвинувачена ОСОБА_4 та захисник Безрук А.В. проти клопотання не заперечували.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 30.12.2021 до обвинуваченого ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, строк дії якого збігає 27.02.2022. Судом визначені дати судових засідань у цій справі 2, 14, 15 і 16 березня 2022 року, що унеможливлює розгляд цього клопотання в інший, ніж узгоджені і визначені дати судового засідання, період.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно достатті 177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Незалежно від наявності клопотань, відповідно до вимог частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

При обрані заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, суд виходив з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підозрюються у скоєнні особливо тяжких кримінальних правопорушень, можуть продовжити кримінально-протиправну діяльність, не працюють і не мають законного джерела доходів, можуть переховуватися від суду, що перешкодить встановленню істини у справі, впливати на свідків та потерпілих, що свідчило про наявність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 і 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Будь-яких даних на підтвердження зменшення наявності вказаних вище ризиків ні захисниками, ні обвинуваченими суду не надано. Більш того, після обрання запобіжного заходу у провадження суду надійшла ще одна кримінальна справа, в якій ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні ще одного тяжкого корисливого злочину, що свідчить про вірність висновків суду при застосуванні наявного запобіжного заходу.

За відсутності до того на цей час правових підстав суд вважає необхідним відмовити захиснику Педченку В.Г. та обвинуваченому ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт і продовжити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме по 21 квітня 2022 року включно з утриманням його в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, а саме по 21 квітня 2022 року включно з утриманням її в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

У задоволенні клопотання захиснику Педченку В.Г. і обвинуваченому ОСОБА_3 у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя Т.О. Коваленко