Рішення № 103449789, 21.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/30079/21

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 03.06.2021 №2-дс.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваний наказ суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його права, оскільки було порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень, та не дотримано вимоги щодо оформлення вказаного наказу.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 23.11.2021.

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що з урахуванням пом`якшуючих обставин у діях позивача, Дисциплінарна комісія ДПС не вбачала підстав для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. В свою чергу, відповідно до статті 68 закону №889, у дисциплінарної комісії ДПС відсутні повноваження для прийняття висновку про необхідність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження. Вищевказане стало підставою для прийняття ДПС рішення про закриття дисциплінарного провадження за неналежне виконання посадових обов`язків, що передбачає застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та про застосування до ОСОБА_1 з урахуванням пом`якшуючих обставин більш м`якого дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

У судовому засіданні призначеному на 07.12.2021 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, у вказаному судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Наказом Державної податкової служби України від 21 серпня 2020 року №846-о ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області.

Згідно з наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2020 року №1028 «Про розподіл обов`язків між керівництвом ГУ ДПС у Житомирській області» установлено розподіл обов`язків по керівництву роботою самостійних структурних підрозділів ГУ ДПС у Житомирській області- ОСОБА_1 здійснює координацію роботи управління податкового адміністрування.

Відповідно до наказу ДПС України від 15.03.2021 №299 «Про порушення дисциплінарного провадження» розпочато дисциплінарне провадження відносно позивача, як заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області за час виконання обов`язків в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області.

Відповідно висновку Подання №11 від 09.04.2021 Дисциплінарної комісії ДПС з розгляду дисциплінарної справи Державної податкової служби України про результати розгляду дисциплінарної справи заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області ОСОБА_1 , за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи з урахуванням наявних матеріалів, пояснень наданих державним службовцем та вжитих заходів ГУ ДПС у Житомирській області по усуненню обставин, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження Комісією вирішено рекомендувати Голові ДПС на підставі статей 65, 67, 69 та 77 Закону N 889-VIII закрити дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області ОСОБА_1 . Разом з тим, Комісією запропоновано суб`єкту призначення відповідно до Закону України «Про державну службу» розглянути питання щодо оголошення державному службовця зауваження.

На підставі Подання головою ДПС прийнято наказ від 16.04.2021 №11-дс "Про закриття дисциплінарного провадження" стосовно ОСОБА_1 .

Наказом ДПС від 03.06.2021 №21-дс в.о. голови ДПС вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження на підставі доповідної записки Управління з питань запобігання та виявлення корупції від 27.05.2021 №669/99-00-14-03-13.

Вважаючи наказ від 03.06.2021 №21-дс протиправним та таким, що порушує права позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон № 889-VIII).

Пунктом 7 частини першої статті 8 Закону №889-VІІІ встановлено, що державний службовець зобов`язаний: сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Як вбачається із статті 62 Закону державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Згідно із частинами першою, другою статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За приписами частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII).

Отже, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 2 статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

Тобто, аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що зауваження, як вид дисциплінарного стягнення, може бути застосований у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, а саме: недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

За змістом ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За змістом ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону № 889-VIII, зокрема, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч. 1 ст. 77 Закону № 889-VIII).

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до доповідної записки управління з питань запобігання корупції ДПС від 11.02.2021 №219/99-00-14-03-13 надано пропозицію Дисциплінарній комісії ДПС відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889 порушити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків.

Наказом ДПС від 15.03.2021 №299 порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 .

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи враховано відсутність дисциплінарних стягнень у заступника начальника ГУДПС у Житомирській області ОСОБА_1 , вжиття заходів ГУДПС по усуненню обставин, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та нетривалий час здійснення повноважень керівника робочої групи ГУДПС для забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ (наявність пом`якшуючих обставин).

Відповідно до Подання Дисциплінарної комісії ДПС №11 Дисциплінарною комісією ДПС рекомендовано суб`єкту призначення закрити дисциплінарне провадження стосовно позивача у зв`язку з наявністю пом`якшуючих обставин для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

При цьому, Комісією запропоновано суб`єкту призначення розглянути питання щодо оголошення ОСОБА_1 зауваження та на підставі Подання головою ДПС прийнято наказ від 16.04.2021 №11-дс "Про закриття дисциплінарного провадження" стосовно ОСОБА_1 .

Однак, наказом ДПС від 03.06.2021 №21-дс суб`єктом призначення вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Слід відмітити, як зазначалося вище, такий вид дисциплінарного стягнення як зауваження, може бути застосований у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, а саме: недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

Зміст матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 свідчить на користь висновку про відсутність недотримання з боку позивача правил внутрішнього службового розпорядку.

Крім того, слід зазначити, що недотримання правил внутрішнього службового розпорядку ОСОБА_1 не було предметом дослідження під час провадження дисциплінарної справи відносно нього.

Поміж іншого, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду 09 грудня 2019 року у справі № 813/3820/17.

Так, досліджуючи зміст оскаржуваного наказу судом встановлено, що зміст наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить відомостей про те, яке саме порушення правил внутрішнього службового розпорядку та коли вчинив чи допустив позивач, які саме посадові обов`язки він не виконав чи неналежно виконував.

Відсутність в оскаржуваному наказі посилань на конкретні порушення правил внутрішнього службового розпорядку та дати їх вчинення унеможливлює надання оцінки дотримання відповідачем визначених положеннями Закону України "Про державну службу" строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Така правова позиція викладена в постанові суду Верховного Суду від 19 червня 2019 у справі № П/811/1911/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/12205/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 826/6748/16.

Судом враховано, що згідно частини 3 статті 77 Закону № 889-VIII якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч.1 ст.77 Закону № 889-VIII).

Однак, всупереч наведеному, Подання №11 від 09.04.2021 Дисциплінарної комісії ДПС одночасно містило висновок про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника ГУДПС у Житомирській області ОСОБА_1 та разом з тим, Комісія пропонувала суб`єкту призначення розглянути питання щодо оголошення державному службовцю зауваження, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Поміж іншого, враховуючи дату прийняття оскаржуваного наказу - 03.06.2021 та дату Подання Дисциплінарної комісії ДПС №11 - 09.04.2021, то відповідач пропустив десятиденний строк прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що прийнятий відповідачем наказ про накладення на ОСОБА_1 зауваження не відповідає вимогам законодавства України, позаяк винесений без з`ясування усіх обставин, що мали значення для його прийняття та з порушенням такого порядку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Керуючись статтями2,9,77,90,139,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,м.Київ 53,04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування наказу, -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної податкової служби України від 03.06.2021 №21-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення" стосовно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 908,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа