Ухвала суду № 103449592, 21.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/44044/21

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Мін стрів України N 375 від 29.04.2020 за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень місяці 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар 5/37, м. Житомир, код ЄДРПОУ 40108625) нарахувати та виплатній ОСОБА_1 , додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 375 від 29.04.2020 за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень місяці 2021 року не нижче 47,5 відсотків від нарахованої та виплаченої заробітної плати за відповідний період;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки в розрахунку при звільненні за період з 01.10.2021 по 17.11.2021 (включно) в розмірі 20 046,51 грн.

Ухвалою від 04.01.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали позивачем було надано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду в обґрунтування якої вказано, що 15 грудня 2021 року він зустрівся зі своїм представником - адвокатом Лалаян В.М., яка передала в електронному вигляді проект позову до Житомирського окружного адміністративного суду, оригінали документів, необхідних для долучення до останнього, та повідомила про необхідність отримання копій посадових обов`язків в Управлінні кадрового забезпечення ГУНП в Житомирській області для долучення їх до позовної заяви, сплати судового збору та подачі позову до 17 грудня 2021 року включно. При цьому представник повідомила мені, що з 16.12.2021 по 22.12.2021 вона буде у відпустці за межами Житомирської області, оскільки іде святкувати свій День народження в Івано-Франківську область.

В ніч з 15.12.2021 на 16.12.2021 через погіршення стану здоров`я йому було призначено лікування, яке він проходив до 31.12.2021. З 16.12.2021 він разом зі своєю дружиною та двома малолітніми дітьми, з якими допомагав дружині, оскільки вони є близнюками та останнім тільки рік, тимчасового проживали у батьків в селі Грозино Коростенсього району Житомирської області, які фактично допомагали йому в лікуванні та у догляді дружині за дітьми.

23.12.2021, по виходу представника позивача - адвоката Лалаян В.М. з відпустки та поверненню останньої з відпочинку до міста Житомира, він зателефонував останній та повідомив, що не зміг з вищевказаних причин подати позов до суду та, окрім цього був позбавлений можливості звернутись до УКЗ ГУНП в Житомирській області для отримання своїх посадових інструкцій. Окрім цього, з 22.12.2021 його діти у важкому стані разом з дружиною знаходились на лікуванні в інфекційному відділенні КП "Дитяча лікарня Ім.В.И. Башека" ЖМР із діагнозом "Ротавірусний ентерит", і, оскільки він був безпосередньому контакті з ними та, окрім цього перебував на лікуванні з сильно вираженим больовим синдромом за межами міста Житомира, повідомив представника, що фактично зможу підписати позов після одужання.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності пропуску строку звернення суд виходить з наступного.

За нормами ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тобто, питання, пов`язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.

Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.

Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Запровадження інституту давності та наслідків закінчення (збігу, спливу, завершення перебігу) процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суддя звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 "Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій".

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу, що відпустка представника сторони та святкування дня народження за межами Житомирської області, не може бути визнана обставиною, яка не залежать від волі заінтересованої особи, оскільки відпустка не є обставиною непереборної сили та жодним чином не підтверджує неможливість вчинення процесуальної дії у встановлений строк.

При цьому суд зауважує, що упродовж усього періоду працювали поштові організацій (ПАТ "Укрпошта", приватних служб кур`єрської доставки тощо), що дає підстави до висновку, що позивач не був позбавлений можливості своєчасно звернутись до суду засобами поштового зв`язку, через підсистему Електронний суд, або через електронну пошту із застосуванням електронного цифрового підпису чи засобами поштового зв`язку.

Посилання позивача на хворобу його малолітніх дітей не приймаються судом до уваги, оскільки вказані події стались після закінчення строку звернення до суду та не можуть обґрунтовувати поважність його пропуску.

Крім того, слід вказати, що позивач посилається на погіршення свого стану здоров`я з 16.12.2022, що позбавило його можливості своєчасно звернутися до суду, разом з тим, такий стан здоров`я не завадив йому здійснити переїзд до батьків у село Грозино Коростенського району Житомирської області.

Також суд бере до уваги, що позивачем укладено договір про надання правової допомоги ще 07.10.2021, виплату коштів було здійснено 17.11.2021.

Суд зазначає, що представник позивача, будучи обізнаним про невиплату належних позивачу коштів при звільненні, міг своєчасно, а не за два дні до закінчення строку звернення до суду, підготувати проект позовної заяви та передути його позивачу. Це також стосується і можливості отримання копій посадових обов`язків.

Слід вказати також, що у разі неможливості своєчасно отримати будь які докази позивач не був позбавлений можливості заявити, в установленому законом порядку, клопотання про витребування судом таких доказів.

Враховуючи викладене, позивач в поданій заяві не довів та не аргументував поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Тож, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов`язані з реальними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.С. Токарева