Рішення № 103449485, 21.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Справа№200/10862/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» до Державної митної служби України в особі Одеської митниці, як її відокремлений підрозділ про визнання протиправними та скасування рішень про коригування,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ, подав до суду адміністративний позов до відповідача, Одеської митниці Держмитслужби, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/200043/2 від 02.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000004/2 від 04.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200059/2 від 11.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200057/2 від 11.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200058/2 від 11.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наведені відповідачем недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення, за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. В рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтувань неможливості застосування основного першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не наведено обґрунтувань щодо не застосування відповідачем послідовно інших методів, не зазначено якої саме інформації не вистачало, чому був застосований лише останній - шостий метод визначення вартості товарів. Митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вважає, що зазначення в рішеннях про коригування митної вартості товарів лише номера, дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та вартості за одиницю товару не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм Митного кодексу України. Таким чином, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів порушують права та законні інтереси позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що в поданих до митного оформлення документах позивача містяться розбіжності, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів України, не порушила права та законні інтереси позивача.

Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не навів достатніх до допустимих доказів правомірності свого рішення. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

31 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21 вересня 2021 року.

21 вересня 2021 року відкладено розгляд справи до 12 жовтня 2021 року у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання.

12 вересня 2021 року замінено первісного відповідача - Одеську митницю Держмитслужби України, належним відповідачем - Державною митною службою України в особі Одеської митниці, як її відокремлений підрозділ. Призначено у справі підготовче засідання на 28 жовтня 2021 року.

28 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

23 листопада 2021 року відкладено розгляд справи до 10 грудня 2021 року у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання.

10 грудня 2021 року відкладено розгляд справи до 27 грудня 2021 року у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання.

27 грудня 2021 року відкладено розгляд справи до 18 січня 2022 року у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання.

18 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02 лютого 2022 року.

Учасники справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи, були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Оскільки не має перешкод для розгляду справи, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, тому справа відповідно до вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розглядається в порядку письмового провадження.

В період з 07 по 18 лютого 2022 року суддя Циганенко А.І. перебував на лікарняному.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 42495453), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24вересня 2018 року (том 1, а.с. 22-23).

Судом встановлено, що позивач, зокрема, здійснює діяльність з імпорту товарів з Китаю, Туреччини, Росії та оптової торгівлі цими товарами в Україні. Поставки товарів здійснюються за прямими контрактами з виробниками товарів на умовах поставки FOB та розмитнюються в різних регіонах України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах позивача ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ», на підставі договору про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021, було подано до ВМО №2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби UA500500/2021/205797 від 02.08.2021. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані документи на підтвердження митного декларування.

Декларантом в інтересах позивача 02.08.2021 було отримане електронне повідомлення (запит) митного органу із зазначенням, що подані декларантом документи містять розбіжності.

Декларантом за №02/08 від 02.08.2021 направлено лист в якому було зазначено наступне: «У зв`язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500500/2021/205797 від 02.08.2021, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД».

Декларантом в інтересах ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/200043/2 від 02.08.2021, в якому, зокрема, зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості: по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 6,27 доларів США/кг нетто (МД№UA500050/2021/201342), по товару №2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 7,338 доларів США/кг нетто (МД№UA100020/2021/590648).

Декларантом в інтересах ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00526 від 02.08.2021.

У зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, декларантом в інтересах позивача було подано до ВМО № 2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД №UA500500/2021/205908 від 02.08.2021. Позивач додатково сплатив 260119,47 грн. в рахунок оплати встановлених платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, товар був випущений у вільний обіг.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах позивача ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ», на підставі договору про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021, було подано до ВМО №2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA500130/2021/204666 від 04.08.2021. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані документи на підтвердження митного декларування.

Декларантом в інтересах позивача 04.08.2021 було отримане електронне повідомлення (запит) митного органу із зазначенням, що подані декларантом документи містять розбіжності.

Декларантом за №04/08 від 04.08.2021 направлено лист в якому було зазначено наступне: «У зв`язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500130/2021/204666 від 04.08.2021, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД».

Декларантом в інтересах ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000004/2 від 04.08.2021, в якому, зокрема, зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 є більшим МД від 02.07.2021 № UA305160/2021/039864 становить 6,250645 доларів США/кг (заявлено декларантом 3,755535 доларів США/кг). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 6,2507 доларів США/кг.

Декларантом в інтересах ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2021/2027 від 04.08.2021.

У зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, декларантом в інтересах позивача було подано до ВМО № 2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД №UA500130/2021/204691 від 04.08.2021. Позивач додатково сплатив 412066,16 грн. в рахунок оплати встановлених платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, товар був випущений у вільний обіг.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах позивача ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ», на підставі договору про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021, було подано до ВМО №2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA500500/2021/207334 від 10.08.2021. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані документи на підтвердження митного декларування.

Декларантом в інтересах позивача 10.08.2021 було отримане електронне повідомлення (запит) митного органу із зазначенням, що подані декларантом документи містять розбіжності.

Декларантом за № 11/08 від 11.08.2021 направлено лист в якому було зазначено наступне: «У зв`язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500500/2021/207334 від 10.08.2021, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД».

Декларантом в інтересах ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200059/2 від 11.08.2021, в якому, зокрема, зазначено, що митна вартість оцінюваного товару буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості є більшим: рівень митної вартості товарів є більшим товар 3 - МД від 31.05.2021 № UA500500/2021/24991 становить 8,025 доларів США/кг (ніж заявлено декларантом 3,78 доларів США/кг); товарів є більшим товар 4 - МД від 30.07.2021 UA500020/2021/204754 становить 8,02 доларів США/кг (ніж заявлено декларантом 3,76 доларів США/кг); товарів є більшим товар 6 - МД від 09.08.2021 №UA205140/2021/261ЗО становить 4,07 доларів США/кг (ніж заявлено декларантом 3,77 доларів США/кг).

Декларантом в інтересах ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00565 від 11.08.2021.

У зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, декларантом в інтересах позивача було подано до ВМО № 2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД №UA500500/2021/207633 від 11.08.2021. Позивач додатково сплатив 22938,70 грн. в рахунок оплати встановлених платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, товар був випущений у вільний обіг.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах позивача ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ», на підставі договору про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021, було подано до ВМО №2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA500500/2021/207492 від 11.08.2021. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані документи на підтвердження митного декларування.

Декларантом в інтересах позивача 11.08.2021 було отримане електронне повідомлення (запит) митного органу із зазначенням, що подані декларантом документи містять розбіжності.

Декларантом за № 11/08 від 11.08.2021 направлено лист в якому було зазначено наступне: «У зв`язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500500/2021/207492 від 11.08.2021, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД».

Декларантом в інтересах ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200057/2 від 11.08.2021, в якому, зокрема, зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 5,80 доларів США/кг ваги нетто (МД від 09.08.2021 №UA500490/2021/202127); по товару №2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 3,02 доларів США/кг ваги нетто (МД від 30.07.2021 №UA500150/2021/201546).

Декларантом в інтересах ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00563 від 11.08.2021.

У зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, декларантом в інтересах позивача було подано до ВМО № 2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД №UA500500/2021/207594 від 11.08.2021. Позивач додатково сплатив 39874,33 грн. в рахунок оплати встановлених платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, товар був випущений у вільний обіг.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах позивача ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ», на підставі договору про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021, було подано до ВМО №2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA500500/2021/207498 від 11.08.2021. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані документи на підтвердження митного декларування.

Декларантом в інтересах позивача 11.08.2021 було отримане електронне повідомлення (запит) митного органу із зазначенням, що подані декларантом документи містять розбіжності.

Декларантом за №11/08 від 11.08.2021 направлено лист в якому було зазначено наступне: «У зв`язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500500/2021/207498 від 11.08.2021, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД».

Декларантом в інтересах ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200058/2 від 11.08.2021, в якому, зокрема, зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 4,07 доларів США/ кг ваги нетто (МД від 09.08.2021 №UA205140/2021/0261ЗО); по товару №2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 5,22 доларів США/ кг ваги нетто (МД від 10.08.2021 №UA500020/2021/206282)

Декларантом в інтересах ТОВ "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00564 від 11.08.2021.

У зв`язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, декларантом в інтересах позивача було подано до ВМО № 2 «Одеса-внутрішній» Одеської митниці держмитслужби ЕМД №UA500500/2021/207602 від 11.08.2021. Позивач додатково сплатив 43801,00 грн. в рахунок оплати встановлених платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, товар був випущений у вільний обіг.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 49 Митного кодексу України (далі МК України) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 4-5 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно пункту 6 Розділу II вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою етап і 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Так, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу II Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Статтею 53 МК України, визначені документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 58 МК України унормовано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною десятою цієї ж статті передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно частини одинадцятої цієї статті при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення 3) податки, які справляються в Україні.

Щодо посилань на розбіжності в наданих декларантом документах, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зовнішньоекономічній діяльності позивач користується власним типовим контрактом на придбання товарів. По кожному з оскаржуваних рішень про коригування та карток відмов до розмитнення надаються копії цих контрактів і як вбачається всі вони відрізняються тільки реквізитами продавця та номером і датою укладення. Умови оплати, зазначені в контрактах, типові, і тільки в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися (том 1, а.с. 90-94, 111-115,138-143, 162-167, 186-188).

Тому, суд вважає, що цілком допустимо надати аналіз щодо всіх контрактів одночасно. В контрактах обумовлено, що відповідно до пункту 1.1. Продавець продає продукцію, далі іменовані товари, а Покупець - позивач зобов`язується приймати і оплачувати товари відповідно до умов Контракту. Сторонами також було обумовлено, що відповідно до пункту 1.2. найменування, асортимент і кількість товарів які постачаються на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту. Так, відповідно до пункту 2.1. Контракту ціни на товар встановлюються в доларах США ($) - і вказуються в Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.

Суд також зауважує, що відповідно до пункту 2.2 загальна сума Контракту становить суму всіх специфікацій підписаних сторонами в рамках даного Контракту, а відповідно до пункту 2.3. в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FОВ Нингбо (КНР), або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід`ємною частиною. Відповідно до пункту 3.1. Контракту загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до розділу 5 Контракту: 5.1. за цим Договором Продавець постачає Товар Покупцеві на умовах FОВ Нингбо (КНР), відповідно до умов Інкотермс-2010 або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід`ємною частиною. Крім того, сторони також зазначили в пункті 7.3. Контракту, що тара, в яку упакований Товар - разова, безповоротна, входить у вартість Товару.

Отже, умовами контрактів не передбачено, що всі його положення повинні дублюватися у специфікації або інвойсі. Один раз визначивши у контракті, що вартість тари, пакування, завантаження та вивантаження входить до вартості товару. Сторони не вважали за потрібне повторювати це в Специфікації. Тим більше, що Контракт подавався при розмитненні та митні органи були обізнані про його зміст.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги вже надані декларантом документи, а саме положення контрактів.

Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність у митній декларації країни відправлення вказівок на номер контракту та інвойсу, а також інший номер коносаменту є неприйнятними, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії продавця, а також за правильність наданих ним відомостей та заповнення декларації. Крім того, відомості щодо контракту та коносаменту ніяк не стосуються предмету спору, тобто саме митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача на підпункт 8 пункту 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 5 лютого 2001 року № 65, суд зазначає наступне.

В пункті 2 цих Методичних рекомендацій вказано, що рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов`язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що викопують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством. Також у пункті 8 вищезазначених Методичних рекомендацій вказано, що метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення фактичної ефективності проведених організаційно-технічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків.

Крім того, слід зазначити, що Методичні рекомендації, носять рекомендований, а не обов`язковий характер, на підприємстві можуть діяти інші внутрішні положення щодо порядку визначення собівартості перевезення. Також не передбачене їх застосування для цілей визначення митної вартості або інших питань пов`язаних з митницею. Отже, посилання відповідача на Методичні рекомендації як єдине джерело права, та відповідно вказівки позивачу щодо правил ведення бухгалтерського обліку щодо необхідності віднести до митної вартості вартість транспортно-експедиційних послуг є безпідставним.

Щодо неподання до митної декларації доказів оплати за перевезення, суд зазначає, що на момент розмитнення ще не сплинула передбачена договором транспортного експедирування денна відстрочка оплати за надані послуги, отже термін оплати, ще не настав. Законодавством України не передбачено втручання митниці у господарські відносини між перевізником та надання вказівок щодо термінів оплати. Крім того, частина 2 статті 53 МК України не містить вимоги про надання доказів саме оплати за перевезення. До митної декларації надавалися довідка про транспортні витрати та рахунок експедитора, що містить достатньо інформації про таку складову митної вартості, як вартість перевезення. Крім того, факт оплати чи не оплати за транспортно-експедиційні послуги ніяким чином не може вплинути на митну вартість товару. Крім того, вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Всі наведені обставини митним органом враховані не були.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано жодних аргументів та доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, що в свою чергу свідчить про не доведення відповідачем підстав незастосування основного методу визначення митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав, суд вважає, що відповідачем не доведена законність та правомірність прийняття спірних рішень.

З урахуванням вищевикладеного заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 11681,99 грн.

Враховуючи наведене, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також при звернені до суду із даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на правову професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України), тобто розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з аналізу змісту статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Відповідно до додаткової угоди № 58 від 11 серпня 2021 року до договору №01 від 11 лютого 2019 року про надання адвокатським бюро правової допомоги, сторони визначили наступні умови та вартість надання правової допомоги: Виконавець зобов`язується здійснити наступні дії щодо оскарження актів індивідуальної дії рішень про коригування митної вартості товарів, прийнятих Одеською митницею Державної митної служби України:

№UА500500/2021/200043/2 від 02.08.2021; №UA500130/2021/000004/2 від 04.08.2021; №UA500500/2021/200059/2 від 11.08.2021; №UA500500/2021/200057/2 від 11.08.2021; №UA500500/2021/200058/2 від 11.08.2021. Складання позовної заяви складає 5000,00 грн.

На виконання зазначеної угоди суду наданий Акт приймання-передачі наданих послуг від 17 серпня 2021 року по договору про надання правової допомоги №01 від 11 лютого 2019 року, та відповідні докази оплати, а саме платіжне доручення № 999 від 18 серпня 2021 року на суму 5000,00 грн.

Отже, позивачем подані належні, допустимі, достовірні та достатні докази обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, які пов`язані з даною справою.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката та вона підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, а саме - Державної митної служби України в особі Одеської митниці, як її відокремленого підрозділу.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, будинок 69, код ЄДРПОУ 42495453) до Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923) в особі Одеської митниці, як її відокремлений підрозділ (місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/200043/2 від 02.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000004/2 від 04.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200059/2 від 11.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200057/2 від 11.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200058/2 від 11.08.2021 Одеської митниці Держмитслужби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України в особі Одеської митниці, як її відокремленого підрозділу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11681 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 99 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України в особі Одеської митниці, як її відокремленого підрозділу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко