Рішення № 103449467, 21.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Справа№200/16526/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2021 року позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 08 листопада 2021 року по особовій справі №654337 щодо відмови у призначенні житлової субсидії;

- зобов`язати відповідача призначити житлову субсидію без урахування доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення субсидії. Рішенням управління від 08 листопада 2021 року було відмовлено у призначенні житлової субсидії, у зв`язку із ненаданням до орган паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) колишньої дружини та його доньки. З таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 не згодний, оскільки колишня дружина та донька за адресою його проживання зареєстровані, але там не мешкають. Даний факт підтверджується довідкою про склад сім`ї та яка підкріплена показами свідків. У зв`язку з чим вважає рішення Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 08 листопада 2021 року про відмову у призначенні житлової субсидії незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтував наступним. Позивач перебував на обліку в управлінні як одержувач субсидії на оплату житлово-комунальних послуг з листопада 2016 року по квітень 2019 року. За зверненням ОСОБА_1 до управління від 23 вересня 2021 року щодо призначення субсидії з вересня 2021 року, в декларації позивач не надав відомості про членів сім`ї осіб із складу домогосподарства, а саме членів родини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Спеціалістом було проінформовано ОСОБА_1 про необхідність надати відомості про членів сім`ї осіб із складу домогосподарства. Також, ОСОБА_1 було повідомлено, що дані про зареєстрованих осіб за адресою не збігаються з витягом про зареєстрованих осіб від 19 жовтня 2021 року, виданого відділом реєстрації Костянтинівської міської ради. Станом на 08 листопада 2021 року необхідна інформація не надана до управління. В призначенні субсидії ОСОБА_1 було відмовлено з вересня 2021 року (рішення від 08 листопада 2021 року).

26 листопада 2021 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

15 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15 грудня 2021 року від відповідача витребувані докази.

В період з 07 по 18 лютого 2022 року суддя Циганенко А.І. перебував на лікарняному.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

23 вересня 2021 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37-39).

Згідно з наданої ОСОБА_1 декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 31-36).

Рішенням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, яке викладене у вигляді повідомлення, від 08 листопада 2021 року про призначення субсидії, позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з вересня 2021 року, у зв`язку з неповним набором документів (а.с. 10).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 не надав відомості про членів сім`ї осіб із складу домогосподарства, а саме членів родини - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Заперечень щодо інших наданих ОСОБА_1 документів у відповідача не виникло.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України).

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій визначаються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 3 Положення №848, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Відповідно до приписів п. 9 Положення №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Згідно з приписами п. 24 Положення № 848, до складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.

Відповідно до п. 25 Положення № 848, у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Пунктами 78, 79 Положення № 848 встановлено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктами 50-59цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення, не призначення, відмову в призначенні житлової субсидії або подання документів на розгляд комісії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеномупунктами 61-63цього Положення.

Пунктом 90 Положення № 848 визначено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо:

зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;

зміни соціального статусу членів домогосподарства;

зміни у складі сім`ї члена домогосподарства;

зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;

зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об`єднання;

настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;

отримання ним або членом сім`ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);

настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.

Суд зазначає, що позивач отримує субсидію з листопада 2016 року.

Також суд зауважує, що в матеріалах справи міститься постанова Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 травня 2017 року у справі 233/605/17, в якій встановлено, що ОСОБА_1 20 січня 2017 року було подано до Управління соціального захисту населення заяву про призначення субсидії з січня 2017 року у виключному випадку без урахування доходів колишньої дружини ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 , у зв`язку з їх не проживанням у належному йому домоволодінні. В наданій заяві позивач також просив провести обстеження його домоволодіння. Актом від 31 січня 2017 року обстеження матеріально-побутових умов сім`ї встановлено, що ОСОБА_2 дійсно мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім заявника за даною адресою зареєстрована колишня дружина та дочка, які у зазначеному домоволодінні не мешкають, матеріально не допомагають.

Дані обставини встановлені в судовому рішенні відповідно до ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.

Тобто, відповідачу з 2017 року було відомо про склад осіб домогосподарства позивача.

Відповідно до п. 119 Положення за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);

громадянин не виконує зобов`язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;

у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

виникнення обставин, зазначених у пункті 18 цього Положення.

В матеріалах справи наявна довідка Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» про склад сім`ї №1932/1 від 30.09.2021, з якої вбачається що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 . Всього 5 осіб, по факту 2 особи. Громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 зареєстровані, але фактично не проживають за вищевказаною адресою з 2010 року, що підтверджують свідки (а.с. 12).

Вказана довідка була надана до контролюючого органу, що не заперечується відповідачем.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 було проінформовано про необхідність надати відомості про членів сім`ї осіб із складу домогосподарства та про те, що дані про зареєстрованих осіб за адресою не збігаються з витягом про зареєстрованих осіб, оскільки доказів вищевказаного відповідачем до матеріалів справи надано не було.

Відповідач не здійснив перевірку, наданих позивачем в декларації відомостей, не перевіривши соціального статусу позивача, зокрема, кількості осіб, які проживають в приміщенні тощо.

Вказані обставини не були враховані суб`єктом владних повноважень, що призвело до порушення права позивача на отримання житлової субсидії.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Отже, аналізуючи наведені положення та надані докази, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не входять до членів домогосподарства, на яке повинна була призначена житлова субсидія, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для припинення уповноваженим органом виплати житлової субсидії.

Стаття 22 Загальної декларації прав людини, стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, стаття 23 Європейської соціальної хартії (переглянутої) закріплюють право особи на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи фактичні обставини справи, які свідчать, що у квартирі, на яку було надано житлову субсидію на момент вирішення питання про отримання субсидії, позивач проживав разом зі своєю дружиною, а також виходячи із необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав, які були зазначені у рішенні позивача від 08 листопада 2021 року

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення рішення від 08 листопада 2021 року про призначення субсидії, яким позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з вересня 2021 року, а отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Тому, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 08 листопада 2021 про призначення субсидії, яким позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з вересня 2021 року, та зобов`язання відповідача призначити позивачу житлову субсидію без врахування доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, судовий збір сплачений позивачем підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (статті 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місце знаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14; ЄДРПОУ 03197428) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 08 листопада 2021 про призначення субсидії, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні житлової субсидії з вересня 2021 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради призначити ОСОБА_1 житлову субсидію без врахування доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко