Рішення № 103449262, 21.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Справа№200/17525/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-й категорії, має III групу інвалідності за хворобою, пов`язаною з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС.

Позивач зазначає, що соціальні та пенсійні виплати особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Закон України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р.

Так, в статті 49 цього закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 і 4 встановлюється пенсія у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Тобто, у відповідності до статей 49, 50 і 54 ЗУ №796-ХІІ він має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 6 + 0.5 (650%) мінімальних пенсій за віком (прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність).

Саме такий розмір пенсійних виплат було встановлено Постановою Донецького Окружного адміністративного суду від 4.08.2008р. та підтверджено Ухвалою Донецького Апеляційного Адміністративного суду від 15.10.2008р. і Ухвалою Вищого Адміністративного суду України 14.07.2010р.

21.10.2021р. позивач звернувся до Лівобережного об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України міста Маріуполя Донецької області з проханням зробити перерахунок пенсійних виплат.

Головне управління Пенсійного Фонду України Донецької області листом від 15.11.2021р. за № 18172-1 7007/Н-15/8-0500/21 відмовило у перерахунку пенсійних виплат у відповідність до Рішень Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018р. і № 1-р(І1)/2021 від 7.04.2021р. та призначити пенсійні виплати, які складаються з державної пенсії в розмірі 6 мінімальних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (6 мінімальних пенсій за віком), та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

ОСОБА_1 вважає, що Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області при розгляді заяви допустило протиправну бездіяльність, чим порушило права особи з інвалідністю на отримання пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернувся до суду та просить

1. Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області при розгляді заяви від 21.10.2021р. про перерахунок пенсійних виплат, як протиправна бездіяльність.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області такими, що порушують права особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зробити перерахунок пенсійних виплат та призначити позивачу з 8.07.2021р. пенсійні виплати, які складаються з державної пенсії в розмірі 6 мінімальних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (6 мінімальних пенсій за віком), та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з подальшою індексацією при зміні прожиткового мінімуму.

07 жовтня 2021 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Управління зазначає, що ОСОБА_1 перебуваєте на обліку в управлінні з 23.03.1998 та отримуєте пенсію по інвалідності третьої групи захворювання, пов`язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796- XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі- Закон № 796).

З 01.07.2019 пенсію по інвалідності ОСОБА_1 було перераховано у відповідності до ч. З ст. 59 Закону №796 та абз.1 п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 (далі - Постанова №1210) - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З 01.03.2021 року проведено масову індексацію пенсій відповідно до Порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №127 від 22.02.2021.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача складає 15743,98 грн. (проіндексований середній заробіток за 2016 - 5426,60 грн., індивідуальний коефіцієнт заробітку -2,90126).

Розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2021 складав 8737,39 грн.

З 01.07.2021 року, після масового перерахунку у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії по інвалідності складає 8762,89 грн., в тому числі:

-основний розмір пенсії - 7871,99 грн.;

-цільова допомога інв. війни 3 групи - 50,00 грн.;

-підвищення інвалідам армії, прирівняним до інвалідів війни 3 групи (30% від 1854,00 грн.)- 556,20 грн.;

-додаткова пенсія інвалідам війни 3 групи п.5 пост. КМУ № 112 - 284,70 грн.

Розмір пенсії ОСОБА_1 більше ніж встановлений Законом № 1584 мінімальний розмір пенсійної виплати для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 групи інвалідності (6204,21 грн.), тому з 01.07.2021 року пенсія позивача була перерахована тільки у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На підставі вищевикладеного, відповідач зазначає, що законні підстави для перерахунку ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 49, 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відсутні.

Пенсію обчислено управлінням у відповідності до чинного законодавства.

20 січня 2022 року позивач надав відповідь на відзив, згідно якої заперечував проти відзиву та наполягав на задоволенні позовних вимог.

9 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Враховуючи, що суддя Хохленков О.В. у період з 9 лютого 2022 року по 18 лютого 2022 року (включно), відсутній, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (перебував на лікарняному), справу розглянуто у розумний строк після виходу судді з лікарняного.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області 30.03.2013 року. РНОКПП НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 13-14).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 13486010, 84121, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3 та є суб`єктом владних повноважень.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно витягу з акту огляду МСЕК відсоток втрати працездатності складає 50%. За документами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 21 рік 04 місяці 22 дні.

З 01.07.2019 пенсію по інвалідності ОСОБА_1 було перераховано у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону №796 та абз.1 п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 (далі - Постанова №1210) - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З 01.03.2021 року проведено масову індексацію пенсій відповідно до Порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №127 від 22.02.2021.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача складає 15743,98 грн. (проіндексований середній заробіток за 2016 - 5426,60 грн., індивідуальний коефіцієнт заробітку -2,90126).

Розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2021 складав 8737,39 грн.

З 01.07.2021 року, після масового перерахунку у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії по інвалідності складає 8762,89 грн., в тому числі:

-основний розмір пенсії - 7871,99 грн.;

-цільова допомога інв. війни 3 групи - 50,00 грн.;

-підвищення інвалідам армії, прирів. до інвалідів війни 3 групи (30% від 1854,00 грн.)- 556,20 грн.;

-додаткова пенсія інвалідам війни 3 групи п.5 пост. КМУ № 112 - 284,70 грн.

21.10.2021р. позивач звернувся до Лівобережного об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України міста Маріуполя Донецької області з проханням зробити перерахунок пенсійних виплат.

Головне управління Пенсійного Фонду України Донецької області листом від 15.11.2021р. за № 18172-1 7007/Н-15/8-0500/21 відмовило у перерахунку та призначенні пенсійних виплат, які складаються з державної пенсії в розмірі 6 мінімальних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (6 мінімальних пенсій за віком), та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуваннямзарахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для доглядузанепрацездатними.

Пенсії,інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаєЗакон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон №796-ХІІ у редакції від 09.07.2007 року).

Відповідно дост. 49 Закону № 796-XIIпенсіїособам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державноїпенсії; додаткової пенсії зашкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ізст. 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсіязашкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, інвалідам IIІ групи урозмірі50 процентівмінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4ст. 54 Закону № 796-XIIв усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по IIІ групі інвалідності -6 мінімальнихпенсійза віком.

14.06.2011 року Верховна Рада України прийнялаЗакон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон №3491-VI), яким розділ VІІПрикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4 такого змісту: установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст.6Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.14,22,37та ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Положення п. 4 розділу VІІЗакону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»визнано таким, що відповідаєКонституції України(є конституційним) згідно зРішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.

Відтак,Законом №3491-VIКабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбаченийст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмірдодатковоїпенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання пункту 7 Закону №3491-VI 06.07.2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуютьсязарахунок коштів державного бюджету» №745, яка набрала чинності з 23.07.2011 року, пп. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної тадодатковоїпенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23.07.2011 року набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуютьсязарахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розмірдодаткової пенсіїособам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положеннястатті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підлягають застосуванню лише до 23.07.2011 року, апісля вказаної дати застосуванню підлягають положенняЗакону № 2857-VIта постанови №745.

Таким чином, починаючи з 23.07.2011 року в Україні змінилося правове регулювання, на підставі якого позивачу здійснювалась виплатапенсіїта інші соціальні виплати згідно з судовим рішенням.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015року по справі №21-317а15, у постанові Верховного Суду від 30.04.2018 року у справі №522/5744/17, а також у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №815/6985/15 та від 16.07.2020 у справі №815/6486/15.

У вказаних постановах Суд, здійснивши аналіз положеньЗакону №796-XII, Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постанови №745, зазначив, що з 23.07.2011 року чинним законодавством встановлено інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону №796-XII, розміри державної тадодатковоїпенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У подальшому п.3 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року №4282-VI(набрав чинності 01.01.2012 року) було встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті96, пунктів 2,3,6статті116 Конституції Українитреба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідногозаконупов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах.

Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуютьсязарахунок коштів Державного бюджету України, відповідно доКонституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконанняБюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2013 рік»встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року,який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік»пунктом 67, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннямипостанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

Водночас, з 01 січня 2014 року набрав чинностіЗакон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року №719-VII, Прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної тадодатковоїпенсій, встановлених статтямиЗакону № 796-ХІІ, передбачено не було.

Лише Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», якийнабрав чинності 03 серпня 2014 року,розділ «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2014 року №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

У подальшому згідно ст. ст.50,54 Закону № 796-ХІІв редакції, що діяла з 28.12.2014 року, додаткова пенсіязашкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорії 1, призначається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; умови, порядок призначення та мінімальні розмірипенсіїпо інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, іпенсіїу зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Установлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Ці нормиЗакону №796-ХІІне визнані неконституційними.

Крім того, 28 грудня 2014 року прийнятоЗакон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012, 2013 та 2014 бюджетних роках делеговано Кабінету МіністрівУкраїни.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015 року, внесено зміни доЗакону України № 796-ХІІ від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, починаючи з 01.01.2015 року визначення розмірів пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

У відповідності до пункту 3статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту.

Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомоги, зокремапостановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідач вказує що наразі пенсія позивачу призначена відповідно до Закону № 1584 від 29.06.2021 року який набрав чинності 01.07.2021 року в розмірі не менше 60 відсотків розміру середньої заробітної плати та навіть перевищує встановлений мінімум.

Але, рішеннями Конституційного Суду України № 6-р/2018 та від 07.04.2021 року №1-р(ІІ)/2021 на які посилається позивач, були визнанні неконституційними деякі норми закону № 796 та зобов`язано Верховну Раду протягом трьох місяців привести нормативне регулювання встановленестаттею 54Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року№ 76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням.

"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

Тобто, Конституційний Суд України визнав що навіть якщо Верховна Рада України врегулює питання пенсійного забезпечення за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи інакше, то в любому випадку пенсія по III групі інвалідності не має бути меншою ніж 6 мінімальних пенсій за віком;

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідач з приводу існування рішення Конституційного Суду України, в якому вказується що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком та причин не застосування цього рішення при перерахунку пенсії позивача, в своєму відзиві взагалі нічого не вказує.

У зв`язку з цим посилання відповідача на Закон № 1584 відповідно до якого позивачу нарахована пенсія є недоречним так як рішення Конституційного Суду України мають вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач має право на перерахунок основної ідодаткової пенсії.

Щодо періоду з якого відповідачу слід перерахувати пенсію то це є дата звернення позивача за перерахунком, тобто 21.10.2021 року.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другоюстатті 245 КАС Українивизначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другоюстатті 9 КАС Українивизначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше якзапозовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийтизамежі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовій принципу верховенства права.

Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.

І таким чином, його право було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.10.2021р. про перерахунок пенсійних виплат, як протиправна бездіяльність.

Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області такими, що порушують права ОСОБА_1 , як особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зробити перерахунок пенсійних виплат та призначити ОСОБА_1 з 21.10.2021р. пенсійні виплати, які складаються з державної пенсії в розмірі 6 мінімальних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (6 мінімальних пенсій за віком), та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з подальшою індексацією при зміні прожиткового мінімуму.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею головуючим 21 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Хохленков