Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2022 року Справа№200/18406/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17),
третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №057350004896 від 27.09.2021 року про відмову в призначенні пенсії;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про призначення пенсії за віком з зарахуванням до пільгового стажу за ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періодів роботи в якості прохідника підземного з повним робочим днем в шахті з 13.10.2010 по 15.09.2011 в Донуглепоставка, з 04.10.2011 по 19.07.2012 у ТОВ ПКФ Горизонт 2008 та з 20.07.2012 по 19.09.2012 у ТОВ ПКФ Горизонт 2088.
Ухвалою від 20 грудня 2021 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З 30 грудня 2021 року по 14 січня 2022 року суддя перебував у відпустці.
26 січня 2022 року від третьої особи надійшов відзив на адміністративний позов.
З 27 січня 2022 року по 05 лютого 2022 року суддя перебував на лікарняному.
02 лютого 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 21910427, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17, організаційно-правова форма орган державної влади.
Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма орган державної влади.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що 27.09.2021 року звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
27.09.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (управління пенсійного забезпечення відділ перерахунків пенсій №2) було прийнято №057350004469 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стаж.
Позивач вважає таке рішення позивача необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує конституційне право на соціальне забезпечення.
11.10.2021 позивач звернувся на Веб-портал Пенсійного фонду України зі скаргою до Пенсійного фонду України, в якій вимагав повторно розглянути його заяву про призначення пенсії від 27.09.2021 року та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 13.10.2010 по 15.09.2011 в «Донуглепоставка», з 04.10.2011 по 19.07.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2008» та з 20.07.2012 по 19.09.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2088», а в разі не зарахування спірних періодів роботи, прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
10.11.2021 року за №17447-16648/К-15/8-0500/21 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області було надано відповідь на скаргу, в якій було зазначено, що пільговий стаж позивача було обраховано з урахуванням спусків під землю, довідок про підтвердження пільгового стажу та інформації Системи персоніфікованого обліку щодо наявних відомостей про спеціальний стаж та з урахуванням сплачених страхових внесків.
Згідно розрахунку стажу ППВП ПФУ вбачається, що до пільгового стажу не були зараховані періоди роботи з 13.10.2010 по 15.09.2011 в «Донуглепоставка», з 04.10.2011 по 19.07.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2008» та з 20.07.2012 по 19.09.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2088».
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 27.09.2021 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за №057350004896 у зв`язку з тим, що позивач на дату звернення (27.09.2021) не має 25 років стажу на підземних роботах.
Згідно записів трудової книжки позивач працював, зокрема, прохідником підземним 4 та 5 розряду, з повним робочим днем.
Відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, керуючись роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розрахував трудовий стаж Позивача, який за підрахунком склав: страховий стаж - 21 рік 10 місяців 1 день, пільговий стаж за Списком №1 - 19 років 7 місяців 29 днів, з них щодо розрахунку 20 років, в розумінні частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стаж склав 11 років 9 місяців 24 дні (стаж помножений на коефіцієнт 1,25), щодо розрахунку 25 років - стаж склав 22 роки 7 місяців 14 днів, яких не достатньо для призначення пенсії.
Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, замість пояснень по суті справи надало відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішенням від 27.09.2021 Ме0573500004896 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 13.10.2010 по 15.09.2011 в «Донуглепоставка», з 04.10.2011 по 19.07.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2008» та з 20.07.2012 по 19.09.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2088» у зв`язку з ненаданням документів, які визначають пільговий стаж роботи.
Відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 21 рік 10 місяців 1 день, в тому числі стаж за Списком № 1 - 19 років 07 місяців 29 днів.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 13.10.2010 по 15.09.2011 в «Донуглепоставка», з 04.10.2011 по 19.07.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2008» та з 20.07.2012 по 19.09.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2088», управління зазначило, що довідки, уточнюючі пільговий характер роботи за періоди роботи з 13.10.2010 по 15.09.2011 в «Донуглепоставка», з 04.10.2011 по 19.07.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2008» та з 20.07.2012 по 19.09.2012 у ТОВ ПКФ «Горизонт 2088», позивачем не надавались, отже управління не мало достатніх підстав для зарахування до пільгового стажу вищевказаного періоду роботи позивача.
Дослідивши надані сторонами документи суд встановив наступне.
Трудовий стаж позивача підтверджується даними трудової книжки НОМЕР_3 , згідно записів якої:
-№№ 15-16 позивач працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 13.10.2010 року по 15.09.2011 року в ТОВ «Донвуглепоставка»;
-№№17-18 позивач працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 04.10.2011 року по 19.07.2012 року в ТОВ ПКФ «Горизонт 2008»;
-№№19-20 позивач працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 20.07.2012 року по 19.09.2012 року в ТОВ ПКФ «Горизонт 2008».
Згідно наданої відповідачем довідки ППВП ПФУ (форма РС-право), номер ПС 057350004896, вказані періоди не зараховані до пільгового стажу позивача.
Також згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) позивач з жовтня 2010 року по вересень 2011 року працював за професією, що обліковується за кодом спеціального стажу ЗПЗ013А1, відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (далі Порядок №454), під кодом ЗПЗ013А1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цьогоЗакону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
З жовтня 2011 року по липень 2012 року працював за професією, що обліковується за кодом спеціального стажу ЗПЗ014А2, відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (далі Порядок №454), під кодом ЗПЗ014А2 обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Також відповідачем надано до суду копії отриманих від позивача довідок №444 від 08.07.2021 року, №134 від 23.06.2021 року, №135 від 23.06.2021 року про підземні спуски у вказані періоди.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів на обґрунтування правомірності своєї позиції не надано.
Отже, обставини та підстави не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача відповідачем підтверджено та відповідними доказами, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно достатті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
Згідно п. 10. Наказу №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.
Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списком № 1, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на момент роботи позивача продовж спірних періодів.
Відтак, до Списку № 1 відповідно до розділу І «Гірничі роботи» п/р 2 «Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» за кодом 1.2а віднесено роботу за професією «прохідник», яка також відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV віднесена до провідних професій, визначених цією нормою.
Таким чином, відомості трудової книжки позивача містять відомості щодо професії позивача та роботи позивача протягом повного робочого дня під землею в спірні періоди.
За приписами ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Суд звертає увагу, що саме відповідачу Законом надано право щодо отримання відповідних документів від підприємств, організацій і окремих осіб (у тому числі позивача, але не виключно), видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевірка обґрунтованості їх видачі, достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 спірних періодів роботи.
Відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Враховуючи викладене, відповідачем 3 безпідставно не зараховано спірні періоди до пільгового стажу роботи позивача.
Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно дослідивши доводи відповідача, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких слушних обґрунтувань його позиції щодо прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для виплати пенсії документами, - зарахування стажу, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування спірного періоду до страхового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Враховуючи викладене, суд вирішив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.
За подання адміністративного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн згідно квитанції №1026276726 від 13.12.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір в повному обсязі на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17, ЄДРПОУ 21910427), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №057350004896 від 27.09.2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про призначення пенсії за віком з зарахуванням до пільгового стажу за ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періодів роботи в якості прохідника підземного з повним робочим днем в шахті з 13.10.2010 по 15.09.2011 в Донуглепоставка, з 04.10.2011 по 19.07.2012 у ТОВ ПКФ Горизонт 2008 та з 20.07.2012 по 19.09.2012 у ТОВ ПКФ Горизонт 2088.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (Дев`ятсот вісім) грн 00 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко
Судове рішення № 103449185, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 17.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/18406/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: