Ухвала суду № 103444005, 21.02.2022, Вишгородський районний суд Київської області

"21" лютого 2022 р. Справа № 363/641/22

УХВАЛА

21 лютого 2022 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Чірков Г.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Пролісок 2000», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання майнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

позивачка завернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Пролісок 2000», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання майнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 квітня 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИШГОРОДМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ-1» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , на виконання умов якого останнім сплачено 615 684,07 грн. ціни майнових прав на квартиру, про що ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» видано довідку від 26 грудня 2018 року №261218-248. В подальшому, 04 лютого 2019 року між ТОВ «ВИШГОРОДМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ-1» (продавець), ОСОБА_3 (попередній покупець) та ОСОБА_1 (новий покупець) укладено Договір №1 про відступлення прав та переведення обов`язків, за умовами якого позивачка набула всі майнові права за Договором купівлі-продажу майнових на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року.

Проте, всупереч умов договору №1 від 04 лютого 2019 року, майнові права на квартиру за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року передані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИШГОРОДМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ-1» ОСОБА_3 . З інформаційної довідки №296082024 від 24 січня 2022 року вбачається, що на даний час право власності на квартиру, загальною площею 118,7 кв. м., житлова площа 78,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за Приватним підприємством «Пролісок 2000», одним із учасників якого є ОСОБА_4 син ОСОБА_3 .

В поданій заяві про забезпечення позову позивачка просить накласти арешт на квартиру загальною площею 118,7 кв. м., житловою площею 78.3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2349877732218 та заборонити всім суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної квартири.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно доч.7ст.153ЦПК Українив ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна №296082024 від 24 січня 2022 року, власником квартири АДРЕСА_3 є ПП «Пролісок 2000».

Згідно роз`яснень даних в п.п. 4, 6, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни спосіб його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Так у своїй заяві про забезпечення позову позивачка просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , посилаючись на те, що майнові права на неї перейшли до неї на підставі Договору від 04 лютого 2019 року №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року.

Разом з тим, як вбачається з п.п. 1.1, 2.1 Договору купівлі-продажу майнових на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року та Додатку №2 до вказаного договору, його предметом є трьохкімнатна квартира будівельний АДРЕСА_4 .

На даний час суд не може дійти висновку, що квартира, щодо якої запропоновано застосувати заходи забезпечення позову, є тією квартирою, яка є предметом Договору купівлі-продажу майнових на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року та Договору №1 про відступлення прав та переведення обов`язків від 04 лютого 2019 року.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість поданих доказів при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову судом не встановлено.

Таким чином в задоволенні поданої заяви слід відмовити за необґрунтованістю і недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя