Ухвала суду № 103443700, 18.02.2022, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/753/22

2-з/296/36/22

УХВАЛА

Іменем України

"18" лютого 2022 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 транспортний засіб - автомобіль марки SEAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, поділити спільне майно подружжя (вказаний вище автомобіль) та в порядку поділу стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості її 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на вказаний транспортний засіб в сумі 130840,15 грн. Крім того, просить припинити за позивачем ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на транспортний засіб- автомобіль марки SEAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску.

16.02.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та зоборони відчуження на транспортний засіб автомобіль марки SEAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску.

Заява мотивована тим, що за час перебування у шлюбі та за спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано автомобіль марки SEAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску. У позивача є підстави вважати, що ОСОБА_2 може відчужити вказане майно, а саме автомобіль марки SEAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, у разі невжиття заходів забезпечення позову. Зокрема про такі наміри відповідач усно заявляв впродовж 2021 року, автомобіль зберігає в невідомому місці, на усні прохання надати автомобіль позивачу в користування або сплатити половину його вартості відмовляється.

Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову заявником не доведено, що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надано доказів в підтвердження наміру відповідача відчужити автомобіль, навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Слід зазначити, що виходячи з предмету спору позивач бажає реалізувати своє право співвласника отримавши компенсацію за частку у спільному майні подружжя, а саме за автомобіль марки SEAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, в сумі130840,15 грн., а не сам автомобіль. Відтак заявлені вимоги у заяві про забезпечення позову є неспівмірними позовним вимогам. Інших доводів необхідності накладення арешту не наведено, а також доказів в підтвердження наявності умов для забезпечення позову не надано.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-154, 260, 261, 263, 353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. Й. Адамович