Постанова № 103443490, 25.01.2022, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3053/21

Провадження № 2-а/165/11/22

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в залі суду в м.Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

20 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 12.05.2021 інспектором СРПП ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області відносно нього винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №286436, щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Посилається на те, що у постанові зазначається, що він 12.05.2021 року о 9 год. 47 хв. перебуваючи в АДРЕСА_1 в приміщенні міського суду здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на "102" та повідомив, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння хоча даний факт не підтвердився чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП. Зазначає, що він дійсно 12 травня 2021 року починаючи з 9:30 год. знаходився в приміщенні Нововолинського міського суду та чекав розгляду адміністративної справи, учасниками якої являвся він та ОСОБА_2 . Вказує, що біля 10 години до нього підійшов ОСОБА_2 і поводив себе по хамськи, безпричинно чіплявся до нього, виражався непристойними словами у його сторону, створював конфліктну ситуацію, на прохання припинити хуліганські дії не реагував. Зазначає, що відчув від ОСОБА_2 запах спиртного, зрозумів, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння про, що повідомив поліцію з проханням вжити заходів до правопорушника. На його виклик прибув екіпаж поліції, спілкувались з обома, ним та ОСОБА_2 , відібрали пояснення, ніяких претензій до нього не мали, звинувачень щодо завідомо неправдивого виклику працівників поліції до нього не висували, постанови про притягнення до відповідальності не виносили, тому рахував, що на тому та історія закінчилась, однак у серпні отримав повідомлення від Приватбанку про те, що його банківська карта заблокована та рекомендовано звернутись до виконавчої служби. У виконавчій службі дізнався, що 18.08.2021 на виконання постанови Нововолинського ВП відкрито виконавче провадження про стягнення з нього в дохід держави штрафу у розмірі 1700,00 грн. та отримав відповідні документи про відкриття виконавчого провадження та про арешт його коштів, як боржника. Тому звернувся до начальника Нововолинського ВП для отримання постанови та ознайомлення з матеріалами справи. Копія постанови була вручена 06.09.2021 у відділенні поліції, тому вважає, що пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин. Просить поновити пропущений строк для звернення в суд з адміністративним позовом про скасування постанови при притягнення до адміністративної відповідальності, визнати протиправною та скасувати постанову серії ГАБ №286436 від 12.05.2021 при притягнення його до адміністративної відповідальності, стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. та 3000,000 грн. за надання професійної правничої допомоги.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник - Васильчук В.Г. до проведення судового засідання подав до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності позивача та у відсутності відаовідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Волинській області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відзиву не подав.

За таких обставин суд розглянув позов у передбаченому ч.3 ст.194 КАС України порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Із копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №286436 від 12.05.2021, вбачається, що 12.05.2021 о 09:47 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні міського суду здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на "102" та повідомив, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, хоча даний факт не підтвердився, чим вчинив адміністративнеправопорушення, передбачене ст.183 КУпАП та притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 850,00 грн. (а.с.7).

Згідно із ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку відповідачем при винесені постанови не було заслухано і враховано пояснень позивача, тому виникає сумнів щодо об`єктивності та правомірності винесеної щодо позивача постанови.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Як зазначено в ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.

Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що інспектор СРПП ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області Артинюк Р.О.приймаючи рішення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, не прийняв до уваги вимоги ст.268 КУпАП та не з`ясував всіх фактичних обставин справи, чим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Позивач заперечує свою причетність до вчинення даного правопорушення, вважає оскаржувану постанову незаконною та необгрунтованою, такі твердження позивача в судовому засіданні не спростовані відповідачем по справі. Відповідачем не надано суду відзиву на позов, не надано інших належних та допустимих доказів, які б вказували на доведеність вини позивача, зокрема: матеріали адміністративної справи не містять фіксації події даного правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджували б правомірність винесеної постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому відповідачем не було надано суду жодних заперечень та доказів на спростування позовних вимог позивача, не надано відзиву.

За таких обставин твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення заслуговують на увагу.

Отже, з врахуванням проаналізованих доказів і відповідних норм законодавства суд приходить до висновку, що наявність складу правопорушення в діях позивача достатніми і допустимими доказами не доведена.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не враховано всіх фактичних обставин справи і вважає за необхідне визнати незаконною та скасувати вищезазначену постанову.

Суд вважає причини пропуску строку звернення позивача ОСОБА_1 до суду поважними і поновлює даний процесуальний строк.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у Волинській області слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн., який ним був сплачений при зверненні до суду, та підтверджується документально (а.с. 1).

Разом із тим, суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. З результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відтак, аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №640/13685/19, від 23.04.2021 у справі №360/700/19.

Одним з основних прецедентів щодо угод про виплату адвокату гонорару в разі виграшу є справа "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга №31107/96, у якій ЄСПЛ узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно таких угод. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Однак, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на реальне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, як і не надходило заяви позивача, поданої в порядку ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України про подання відповідних доказів після ухвалення рішення по суті вимог. Зокрема на підтвердження таких витрат позивачем до справи долучена копія квитанції до прибуткового касового ордера датована 15.09.2021, підписана та завірена адвокатом Васильчуком В.Г., із розшифровкою підпису адвоката Шостака В.В., із зазначеною сумою цифрами 300 гривень, прописом три тисячі гривень, підстава договір про правову допомогу від 09.07.2021 (а.с.14), договір про надання правової допомоги датований 09.07.2021 (а.с.10), у розрахунок витрат за надання правової допомоги від 15.09.2021, як об`єм виконаних робіт на які витрачено час адвокатом включено позиції, які не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, зокрема відсутня копія заяви на ім`я начальника поліції, включено договір про надання правової допомоги, який укладений ще 09 липня 2021 року, позивачем не надано документального підтвердження витрат на правничу допомогу і обгрунтованого розрахунку таких витрат, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 72, 73, 77, 19, 139, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії ГАБ №286436 від 12.05.2021 винесену інспектором СРПП ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області Артинюком Р.О.про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді 850,00 гривень штрафу.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у Волинській області на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору, який ним був сплачений при зверненні до суду.

Відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач Головне Управління Національної поліції України у Волинській області, м.Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604.

Головуючий суддя підпис М.М. Ушаков