Рішення № 103442912, 18.02.2022, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/2154/21

2-а/467/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2022 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Кірімової О.М.

з участю секретаря Сіваченко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду в смт. Арбузинка порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Рябініна Святослава Миколайовича, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до інспектора з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Рябініна Святослава Миколайовича, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2021 року серії ОДП 1274683 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн., за те, що ніби то він 20 грудня 2021 року о 13 год.36 хв. у м. Одеса на Гагаринському Плато, 1 здійснив зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена" транспортним засобом "Opel Vectra" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Однак, позивач вказує, що саме цього дня він не міг порушувати правила дорожнього руху, оскільки перебував на робочому місці в Южноукраїнському відділі Вознесенської окружної прокуратури в м. Южноукраїнську Миколаївської області, а керування вказаним транспортним засобом він передав ОСОБА_2 у вересні 2021 року, маючи намір продати останньому даний транспортний засіб.

За такого вказав, що дана постанова є незаконною, тому просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 1274683 від 20.12.2021 року, якою накладено на позивача стягнення за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів та стягнути з Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на його користь сплачений судовий збір.

Розпорядженням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 січня 2022 року за № 01-р дану справу передано на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач не прибув, хоча про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, подав відзив по справі, в якому прохав відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що позов є безпідставним та необгрунтованим.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, 20.12.2021 року інспектором з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Рябініним С.М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ОДП 1274683, відповідно до якої автомобіль "Opel Vectra" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 20 грудня 2021 року о 13 год. 36 хв. у м. Одеса на Гагаринському Плато,1 здійснив зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена", чим порушив вимоги р. 33 п. 3.34 ПДР за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 .

Однак, як видно із змісту позовної заяви, позивач зазначає, що автомобіль "Opel Vectra" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить саме йому та він передав вказаний автомобіль у користування ОСОБА_2 у вересні 2021 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).

Відповідно пункту 8.1 Правил від 10.10.2001 № 1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно із пунктом 3 Розділу 33 Правил від 10.10.2001 № 1306 дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено" відноситься до заборонних знаків та визначає заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів" від 14 листопада 2018 року № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, статус відповідальної особи може набути і належний користувач транспортного засобу, якщо до Реєстру внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд звертає увагу, що для набуття статусу відповідальної особи належним користувачем необхідна наявність двох обов`язкових умов: підтвердження того, що особа дійсно є належним користувачем даного транспортного засобу; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача відповідного транспортного засобу.

Відповідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України про «Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 року № 1197 внесення до Реєстру одночасно відомостей щодо декількох належних користувачів стосовно одного транспортного засобу не допускається. Відомості про нового належного користувача можуть бути внесені до Реєстру лише після внесення запису про виключення з Реєстру відомостей про попереднього належного користувача.

На відміну від статусу належного користувача транспортного засобу, який можуть мати необмежена кількість осіб, транспортний засіб можливо закріпити лише за одним належним користувачем під час внесення відомостей до Реєстру, що унеможливлює сумніви для визначення конкретного належного користувача транспортного засобу, як відповідальної особи в розумінні положень статті 14-2 КУпАП.

Відповідно до Примітки у статті 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Отже, підтвердженням порушення правил зупинки є, у тому числі, фотофіксація обставин цього порушення, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Відповідач надав до суду фотоматеріали, за якими підтверджується здійснення зупинки належного позивачу транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено". Також оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог статті 283 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 є належним суб`єктом відповідальності як власник транспортного засобу, а внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про користувача позивачем не відбулося, тому інспектором не було встановлено належного користувача автомобілем, а постанову складено на власника як належного суб`єкта відповідальності.

Встановлення відповідальної особи власника транспортного засобу за порушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ґрунтується на дотриманні положень частини 1 статті 279-1 КУпАП.

Разом з цим, згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Таким чином, адміністративним законодавством врегульований порядок розгляду і вирішення справ про адміністративне правопорушення, дотримання якого покладається як на осіб, які притягуються до відповідальності, так і на органи (посадових осіб), уповноважених на здійснення вказаних проваджень.

Отже, винесення рішення у такій категорії справ у повній послідовності установлених правил свідчитиме про повноту, об`єктивність та обґрунтованість адміністративного провадження. А докази, які містяться у матеріалах справи підтверджують порушення правил зупинки, передбачених знаком 3.34, а відтак і правомірним є притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Виходячи зі спірних правовідносин, суд враховує, що позивач не заперечує здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34, але заперечує його причетність до скоєного правопорушення.

Надаючи оцінку вказаним доводам суд враховує специфіку розгляду цієї категорії адміністративних справ про адміністративні правопорушення та зазначає про таке.

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26 травня 2015 року, № 5-рп/2015 сформулював правову позицію щодо наявності у справах про адміністративні правопорушення переліку адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендацій № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої Комітетом міністрів РЄ 13 лютого 1991 року під час 452-го засідання уповноважених представників міністрів) при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину (І); вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані (ІІ); вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї (ІІІ.); вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію (ІV); адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується (V).

Від вищезазначених принципів можна відмовитися в незначних справах, де накладається обмежене грошове стягнення, за умов попередньої згоди заінтересованої особи та в межах закону(пункт 2 Принципу 6).

Вирішальними у згаданому контексті можуть стати також положення Європейської конвенції з прав людини та практика Європейського Суду з прав людини, рішення якого визнані в Україні джерелом права та мають пріоритет над національним законодавством. Адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис повною мірою відповідають деліктам, які не можуть бути віднесені до кримінальних правопорушень в розумінні Європейської конвенції з прав людини.

Діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів національне законодавство України відносить до джерела підвищеної небезпеки.

Так, згідно з частиною 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації.

Це пов`язано з рядом об`єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у цьому випадку мова йде саме про об`єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності.

Тому навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб.

Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб вимагає віднесення їх до спеціальних суб`єктів адміністративного правопорушення.

Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою технічних засобів, як й інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об`єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось.

Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їх належність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає, а тому, як наслідок, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 20, 192, 241-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Рябініна Святослава Миколайовича, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складений 21 лютого 2022 року.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова