Постанова № 103442615, 18.02.2022, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/86/22

Провадження №: 3/148/130/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

за участю правопорушника ОСОБА_1

захисника правопорушника Кравець В.А.

розглянувши матеріали,які надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягненнядоадміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення ст. 183-1 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Тульчинськогорайонного суду надійшов адміністративнийматеріал, у якому зазначено,що ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 43736,06 грн. станом на 01.12.2021, що перевищило суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що в 2003 році він одружився з ОСОБА_3 від спільного проживання у них народився син ОСОБА_2 . В 2005 році їхній шлюб було розірвано та в 2005 році Ленінським районним судом м. Вінниця йому було призначено стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_2 в розмірі 30% від усіх видів заробітку щомісячно. Проте, в зв`язку з тим, що він не мав постійної роботи та заробітку аліменти не сплачував тому і виникла заборгованість. В 2020 році він влаштувався на роботу та повідомив, що з нього стягуються аліменти та вважав, що підприємство відраховує з його заробітної плати аліменти на утримання сина. Будь-яких повідомлень про заборгованість від державного виконавця не надходило, а тому вважає, що в його діях відсутня вина, щодо виникнення заборгованості .

Захисник правопорушника - адвокат Кравець В.А. в судовому засіданні вказала на відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 183-1 ч.1 КУпАП та подала заяву про закриття провадження в справі на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП. При цьому також вказала на порушення зі сторони працівників поліції вимог КУпАП щодо складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183-1 ч.1 КУпАП, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, суть адміністративного правопорушення викладена в загальних рисах без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 ч.1 КУпАП, зокрема, не зазначено дати пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, розміру щомісячних платежів, не вказано часового періоду виникнення аліментної заборгованості. Разом з тим вказала, що в протоколі про адміністративне правопорушення, заборгованість по аліментам у ОСОБА_1 виникла за період з дня пред`явлення виконавчого документа по 01.12.2021. В матеріалах справи міститься виконавчий лист від 30.09.2005 про стягнення 30% доходу щомісячно. Відомості про день пред`явлення в матеріалах справи відсутні. Згідно рішення від 24.01.2013 Вінницького міського суду Вінницької області стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 підлягають аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня звернення з позовом до суду, а саме з 05.12.2012.

Розрахунок боргу по аліментам містить інформацію, зокрема: щодо розміру аліментів, визначений у виконавчому документі, який складає % від усіх видів заробітку, та щодо суми аліментів яка підлягає стягненню за період з 01.11.2020 по листопад 2021 року. Однак, розмір доходу/розмір середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, з якого обчислено сума аліментів, яка підлягає до стягненню - розрахунок не містить.

Згідно відповіді на адвокатський запит від державного виконавця утримувалось з ОСОБА_1 30% доходу щомісячно виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати по Тульчинському районі.

Отже суперечливим є нарахування заборгованості виходячи із 30% доходу чи % частини від заробітку, без зазначення суми з якої обчислюється борг, що ставить під сумнів правильність розрахунків, та не дає можливості перевірити такі обчислення, в т.ч. і за який період нарахована заборгованість.

Окрім того, ОСОБА_1 у період з 20.11.2020 по 14.06.2021 був офіційно працевлаштований в ТОВ «Тульчинм`ясо», а з 04.08.2021 по 19.01.2022 перебував на обліку у центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю та вважав, що аліменти утримуються з його доходу. Будь-яких повідомлень про заборгованість від державного виконавця не надходило. Державний виконавець повинен був сам встановити інформацію про місце роботи боржника за запитом до Пенсійного фонду України.

Вважають, що державним виконавцем не в повному обсязі було з`ясовано працевлаштування боржника, у зв`язку з чим аліменти, а у подальшому і заборгованість по аліментам було обраховано виходячи з розміру середньомісячної заробітної платив встановленої для відповідного регіону, хоча у разі офіційного працевлаштування боржника, аліменти повинні нараховуватись в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів. Вищезазначене вказує на неправильність результатів щодо суми заборгованості. Таким чином, неможливо встановити відповідальність ОСОБА_1 , яка встановлена ст. 183-1 КУпАП.

ОСОБА_1 від сплати аліментів не ухилявся, вважав, що аліменти утримуються із заробітної плати та із допомоги по безробіттю, а тому відсутня вина, щодо виникнення заборгованості. Дізнавшись в січні 2022 року про те, що з його доходів не утримувались аліменти, ОСОБА_1 не відмовляється від їх сплати, та самостійно 19.01.2022 та 09.02.2022 перерахував на рахунок ДВС кошти по 2 тис. грн.

Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення правопорушника ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 183-1 ч.1 КУпАП безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справах про адміністративні правопорушення щодо останнього з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачені ст.183-1 ч.1 КУпАП, підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

-протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ВАБ № 773556 від 05.01.2022, (а. с. 2), який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбачені ст. 183-1 ч.1 КУпАП;

- заява ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності (а.с.3,4);

- копія виконавчого листа (а.с.5);

- розрахунок боргу по аліментах (а.с.6,7);

- пояснення (а.с.7).

Адміністративна відповідальність за ст. 183-1 КУпАП наступає за несплату аліментів, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на переконання суду відповідає вимогамст.. 256 КУпАП.

Матеріалами адміністративної справи, дослідженими в судовому засіданні, зокрема довідкою-розрахунком від 06.12.2021 встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01.12.2021 має борг зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина, розмір якого складає 43736,06 грн., що перевищує сукупний розмір відповідних платежів за шість місяців.

За таких обставин, суд вважає, що обов`язковими елементами складу правопорушення повинно бути саме несплата аліментів на утримання дитини, а також сукупний розмір заборгованості - за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Зазначені доводи ОСОБА_1 , про те, що він вважав, що аліменти утримуються із заробітної плати та із допомоги по безробіттю в зв`язку з чим його вина відсутня щодо виникнення заборгованості, суд оцінює критично та не вбачає підстав для звільнення останнього з наведених підстав від адміністративної відповідальності за ознаками ст. 183-1 ч.1 КУпАПу зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім того, відсутність роботи, не є тією обставиною, котра звільняє від обов`язку утримувати свою дитину, і відповідно,від відповідальності за несплату аліментів.

Невизнання своєї вини особою, що притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спробу уникнути відповідальності.

Доводи захисника - адвоката Кравець В.А. щодо недоліків протоколу проадміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на думку суду, не є суттєвими, оскільки в протоколі суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення сформульовано належно, останній в суді заявив, що воно йому зрозуміле, а тому суд не вбачає підстав для закриття провадження з вищенаведених підстав, а також суд не вбачає підстав для закриття провадження у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був впевнений, що аліменти відраховуються з його офіційних доходів, а отже його вина відсутня і дізнавшись про те, що з його доходів аліменти не утримувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість, ОСОБА_1 відразу почав вчиняти дії щодо усунення заборгованості, а отже дані підстави не можуть свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.. 183-1 ч.1 КУпАП.

Разом зтим,суд небере доуваги копіїквитанцій (а.с.26,27)про перерахунок ОСОБА_1 на рахунокДВС коштипо 2тис.грн. від 19.01.2022 та 09.02.2022 в рахунок часткового погашення заборгованості по сплаті аліментів, оскільки часткова сплатазаборгованості по аліментам після нарахування заборгованостіта складенняпротоколутакож не є підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності та закриття провадження в справі.

Разом з тим, суд констатує, і це доведено належними доказами, що за період з січня 2021 року по листопад 2021 року, ОСОБА_1 не сплатив жодної копійки аліментів на утримання неповнолітньої дитини. При цьому, суд зазначає, що в разі не згоди із сумою аліментів, які стягуються за рішенням суду, останній міг би оскаржити вказані дії в порядку та строки визначенні чинним законодавством.

В даному випадку, судом враховано, що ОСОБА_1 , взагалі не сплачував аліменти, не залежно від тієї суми, яку йому було нараховано державним виконавцем.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ст.. 183-1 ч.1 КУпАП., за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно пункту 28 Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року, судам необхідно враховувати, що Кодекс про адміністративні правопорушення України не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст.. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст.. 34 КУПАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст.. 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідност. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, щообвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Таким чином,в судовомузасіданні доведено,що правопорушник ОСОБА_1 винен у вчиненніадміністративного правопорушенняпередбаченого ст.183-1ч.1КУпАП,тому зврахуванням вимогст.33цього жКодексу,враховуючи характервчиненого правопорушення, якестосується питанняналежного утриманнядитини тазахисту їїправ ізаконних інтересів, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до висновку про необхідність призначення стягнення у виді суспільно кориснихробіт. Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчинення нових правопорушень правопорушником.

Відповідно дост. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 496,20 грн. судового збору в прибуток держави.

Напідставі викладеного,керуючись ст.ст.23,33,183-1, 283,287,289КпАП України,суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету:22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: