Ухвала суду № 103442571, 16.02.2022, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1344/21

УХВАЛА

Іменем України

16.02.2022р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Огородник Н.А.,

розглянувши в місті Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ (м. Київ, пл. Солом`янська, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що Національна академія внутрішніх справ (далі НАВС) є державним закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, основними завданнями якого є освітня діяльність згідно з державними стандартами вищої освіти у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту».

Наказом НАВС від 28.07.2016 року № 94о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання НАВС.

Між НАВС, Головним управління Національної поліції у Вінницькій області та відповідачем укладено Контракт (типова форма контракту, затверджена наказом МВС України № 173 від 01.03.2017 року) № 16-261 про здобуття освіти у НАВС, який здійснює підготовку поліцейських.

Пунктом 2.1.1. Контракту передбачено, що виконавець зобов`язаний забезпечити навчання Особи згідно з освітньо-професійною програмою підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра та, відповідно до п. 2.1.2. створити умови для якісної теоретичної та практичної підготовки Особи згідно з освітньо-професійною програмою.

Відповідно до п. 2.3.5 Контракту відповідач зобов`язувався, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця, витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Порядок відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений Постановою КМУ від 12.04.2017 року № 261.

Пунктом 4.5. Контракту передбачено, що відповідно до ст. 631 ЦК України сторони встановлюють, що умови Контракту застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання. Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє з дати зарахування Особи до Виконавця весь період навчання та впродовж трьох років з дати призначення Особи на посаду Замовником.

Під час проходження відповідачем підготовки у період з 16.08.2016 року по 04.07.2020 року НАВС свої зобовязання згідно Контракту виконала.

Після закінчення навчання відповідно до наказу НАВС від 04.07.2020 року № 561 відповідачу видано диплом за спеціальністю «Право» та направлено до місця проходження служби.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 21.12.2020 року № 208о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання, тобто останній порушив умови Контракту № 16-261 від 27.11.2017 року.

Так як відповідач не виконує своїх зобов`язань за Контрактом, ЦК України зобов`язує його, крім витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, відшкодувати НАВС 3% річних та інфляційну складову від суми заборгованості.

На підставі вище викладеного, Національна академія внутрішніх справ просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за навчання, 3% річних та інфляційну складову від суми заборгованості у розмірі 98477 грн. 58 коп.

Ухвалою судді Погребищенського районного суду Вінницької області від 23.12.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07.02.2022 року до Погребищенського районного суду Вінницької області через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Р.О. про закриття провадження у справі.

Клопотання мотивоване тим, що позовні вимоги позивача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с. 57-59).

Позивач всудове засіданняне з`явився,проте разом зпозовною заявоюпредставник позивачаНАВС РоманенкоО.Є.подав заяву,в якійпросить розглянутисправу безйого участіза наявнимив справідоказами тапозовні вимогизадовольнити вповному обсязі (а.с. 7).

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Р.О. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому просить розглянути справу без участі відповідача та його представника та задовольнити клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 66).

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження з таких підстав.

Статтями124,125 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоложних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України,Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України),Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третястатті 3 ЦПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежуваннясправ цивільноїюрисдикції відінших є,по-перше,наявність спорущодо захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів убудь-якихправовідносинах,крім випадків,коли такийспір вирішуєтьсяза правиламиіншого судочинства,а,по-друге,спеціальний суб`єктнийсклад цьогоспору,у якомуоднією зісторін є,як правило,фізична особа.Отже,у порядкуцивільного судочинстваза загальнимправилом можнарозглядати будь-якісправи,у якиххоча бодна зісторін єфізичною особою,якщо їхвирішення невіднесено доінших видівсудочинства.

Згідно з частиною першоюстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першоїстатті 4 КАС Українивизначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 17 частини першоїстатті 4 КАС Українипублічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначенихКонституцієюта законами України (частина четвертастатті 5 КАС України).

Відповідно до частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Отже, працівник поліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставіпідпунктів 2,4частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Подібні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження№ 11-699апп18) та від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин, підстави та предмет розглядуваного спору, а також зважаючи на наведений вище правовий висновок суду касаційної інстанції, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з тих підстав, що вона не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Крім цього, згідно положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відтак, зважаючи на закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд роз`яснює, що сплачений судовий збір може бути повернуто позивачу за ухвалою суду в разі звернення з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст.255,256, 258-261ЦПК України суд,-

Ухвалив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гончарука Романа Олексійовича про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, 3% річних та інфляційної складової від суми заборгованості закрити.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд цього спору віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя