Ухвала суду № 103441585, 21.02.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

21.02.2022

Справа №642/836/20,

Провадження 1кп/642/7/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м.Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Проценко Л.Г. за участю: секретаря Балега Н.В., прокурора Гриценко О.Г., захисника Василенко В.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 28.12.2019р. обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає.

Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначив, що стосовно ОСОБА_1 існують ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, або вчинити інший злочин, оскільки він не працює, не має джерел доходів, має незадовільну репутацію, мешкає в іншій області і більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку. Також вважав можливим призначити обвинувальні акти до розгляду.

Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу, вважали ризики не доведеними, зазначили, що обвинувачений тривалий час тримається під вартою і йому можливо обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд враховує, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 спливає, але судовий розгляд справи не закінчено, а ризики щодо нього, які було встановлені ухвалою слідчого судді від 28.12.2019р. не зникли.

Стороною захисту не наведено доказів про зменшення або відсутність зазначених прокурором ризиків.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкримінованого злочину, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілого або вчинити інше кримінальне правопорушення. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, а також, що застосування відносно ОСОБА_1 , більш м`яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України та не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки, а тому продовжує йому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників процесу щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальні акти та додатки до них, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинувальних актів до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, у відкритому судовому засіданні на 01 березня 2022 року на 11-15 годину.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Продовжити застосування до ОСОБА_1 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали закінчується - 21 квітня 2022 р.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 21.02.2022р.

Суддя Л.Г. Проценко