Ухвала суду № 103440672, 21.02.2022, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1266/22

2/214/3129/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 лютого 2022 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №120 Криворізької міської ради Дніпропетровської області про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд поновити її на роботі зі збереженням заробітної плати та збереженням страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, а також стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року до дня поновлення на роботі.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що остання подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В порушення зазначених вимог процесуального закону, позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону, а зміст позовної заяви не містить посилань на підстави для звільнення від сплати судового збору.

Між тим, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, за вимогами, які випливають із трудових відносин, позивачі не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій справ: за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач заявляє вимоги щодо: 1) поновлення її на роботі прибиральником службових приміщень; 2) стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому суд зауважує, що поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи згідно положень чинного КЗпП України не є тотожними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов`язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов`язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.

Таким чином, оскільки позивач просить поновити її на роботі через незаконне відсторонення від роботи, що по своїй суті є призупиненням виконання трудових обов`язків, а не звільнення із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі працівника, а тому позивач не звільнена від сплати судового збору за вказану позовну вимогу.

Отже, позовна вимога про поновлення на роботі повинна бути оплачена судовим збором на загальних підставах, якщо позивач не має інших, передбаченихст. 5 Закону України «Про судовий збір», пільг.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно положень ст.7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2022рік» з 01.01.2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2481 грн. 00 коп.

Таким чином, за вимогу про поновлення на роботі, яка є вимогою немайнового характеру, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

Разом з тим, з приводу позовної вимоги про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст.ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав працівників від незаконного звільнення з роботи, і не входить до структури заробітної плати, оскільки середній заробіток не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10Постанови від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушеннястатті 46 КЗпП Українироботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235КЗпП України).

Крім того,абз. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Тобто, у випадку незаконного відсторонення від роботи підлягає стягненню саме середній заробіток, а не заробітна плата, які є різними за своєю правовою природою, на що вказує і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

Враховуючи, що заявлена позивачем вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підпадає під пільги, встановленіст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі, передбаченому п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме у розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж 992 грн. 40 коп.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області/Саксаганський район/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/о UA068999980313131206000004642, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України,позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Таким чином, в позовній заяві позивачу необхідно зазначити ціну позову, виходячи з розміру заробітку, який вона просить стягнути на її користь та надати обґрунтований розрахунок такого заробітку.

Також у позовній заяві, у порушення положень ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились (п. 6); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, позивач має надати до суду позовну заяву з усунутими недоліками, що зазначені в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві десятиденний строк з дня отримання нею цієї ухвали для усунення недоліків, що викладені в ухвалі.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання нею вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Попов.