Рішення № 103439547, 28.01.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/365/21 Провадження № 2/450/52/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: представника позивача Військової частини А 4324 - Мартинишин І.І., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Військової частини А4324 до ОСОБА_1

про (предмет позову):

стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А4324 в порядку зворотної вимоги вартість виплаченого відшкодування у розмірі 47 164,86 грн.

стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: 81134, Львівська область, Пустомитівський район с. Липники, РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Військової частини А4324 (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники, код ЄДРПОУ 07928969) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 270 грн.,

підстава позову (позиція позивача): 02.02.2021 р. представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача та, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А4324 в порядку зворотної вимоги вартість виплаченого відшкодування у розмірі 47 164,86 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 14.08.2017 року о 13:50 год в м. Львів по вул. Надійна, 23, керуючи транспортним засобом «КРАЗ-255», шасі № НОМЕР_2 , якого буксирував водій транспортного засобу «УРАЛ 4320 (КТЛ)», номерний знак НОМЕР_3 , не зреагував на зміну дорожньої обстановки, проявив неуважність, при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з т/з «Меrsedes- Веnz 410D», номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався назустріч, в результаті чого т/з отримали механічні пошкодження, чим самим порушив пп 2.3 «б», 13.3 ПДР. Страхувальник ( ОСОБА_3 ) звернувся до страховика (ПрАТ «СК «Саламандра-Україна») з заявою про страховий випадок 15.08.2017 року та з заявою від 20.10.2017 року щодо виплати коштів по страховому випадку, що стався 14.08.2017 року у м. Львів, по вул. Надійній.

На підставі страхового акту № 0016052.08.17/2 від 24.10.2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна», виконуючи своє зобов`язання за договором, сплатило ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 45 062,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4300 від 20.12.2017 на суму 45 062,86 грн. Згідно з Протоколом № 2 річних загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» від 26.04.2019 року змінено найменування Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» на нове - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВАН КЛІК». 01 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВАН КЛІК» укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №01.01.2020-ВК. За договором факторингу №01.01.2020-ВК від 01.01.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги у розмірі 45 062, 86 грн, пов`язаної із відшкодуванням шкоди, заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди в порядку суброгації.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.04.2020 р., яке залишено без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» задоволено та стягнено з в/ч А4324 матеріальну шкоду в розмірі 45062,86 грн., а також судові витрати розміром 2102 грн. Дані кошти в загальній сумі 47 164,86 грн., 02.11.2020 р. були сплачені В/ч А4324 на користь ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ». Посилаючись на вимоги ст.ст.1166,1191 ЦК України, позов просить задовольнити.

позиція відповідача: відповідач подав відзив на позов, в задоволенні якого просить відмовити, оскільки сторонами по справі №914/241/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до військової частини А4324 про стягнення матеріальної шкоди, заяви про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду не подавались, і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в тому числі ОСОБА_1 , ні Господарським судом Львівської області, ні Західним апеляційним господарським судом до справи не залучались. Відповідно обставини справи, встановлені судовим рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/241/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до військової частини А4324 про стягнення матеріальної шкоди, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред 'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи. Відповідно у позові військової частини А4324 до ОСОБА_1 про праве зворотної вимоги до винної особи слід відмовити. Факт заподіяння шкоди мав місце 14.08.2017 року. Тобто з моменту виявлення шкоди пройшло більше трьох років, а тому термін притягнення до матеріальної відповідальності відповідальності вийшов.

У спеціальному законі «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» не передбачено поновлення строку позовної давності в порядку регресу, а в імперативній формі зазначено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності тільки протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

В судовому засідання представник позивача Мартинишин І.І. підтримала позовну заяву з вказаних у ній підстав, позов просить задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні заявлений позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві, в задоволенні позову просить відмовити.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

25.02.2021 року ухвала про відкриття провадження у справі; 31.05.2021 року заява про збільшення розміру позовних вимог; 03.08.2021 року відзив на позовну заяву; 17.08.2021 року відповідь на відзив; 25.08.2021 року заперечення на відповідь на відзив; 24.01.2022 року заява відповідача про долучення довідки.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до наказу МОУ №17 від 12.01.2015 «Про затвердження Порядку списання військового майна у ЗСУ» автомобільне базове шасі (АБШ) КрАЗ-255 ш.№259256, яке належало військовій частині А4324 було переведено у 5-ту категорію з подальшим розбракуванням у військовій частині А3358У (підрозділ 5-го об`єднаного центру електрогазового та автотехнічного забезпечення).

Відповідно до наряду командира військової частини А0119 м. Київ (Центральне автомобільне управління) № 991 від 28.10.16 АБШ КрАЗ 255 передислоковувалось у військову частину А3358У з метою передачі з подальшим розбракуванням (утилізацією).

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.10.2017 року у справі № 456/2776/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, а саме у тому, що він 14.08.2017 року о 13:50 год. в м. Львів по вул. Надійна, 23, керуючи транспортним засобом «КРАЗ-255», шасі № НОМЕР_2 , якого буксирував водій транспортного засобу «УРАЛ 4320 (КТЛ)», номерний знак НОМЕР_3 , не зреагував на зміну дорожньої обстановки, проявив неуважність, при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з т/з «Меrsedes- Веnz 410D», номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався назустріч, в результаті чого т/з отримали механічні пошкодження, чим самим порушив пп 2.3 «б», 13.3 ПДР.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/241/20 від 30.04.2020 р., яке залишено без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» задоволено та стягнено з в/ч А4324 матеріальну шкоду в розмірі 45062,86 грн., а також судові витрати розміром 2102 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 11.09.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання Постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 року та рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2020 року військова частина А4324 здійснила виплату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» у розмірі 45 062,86 грн. та 2102 грн. судового збору, що підтверджується платіжними дорученнями № 7 та № 8 від 02.11.2020 року.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Стосовно покликань позивача на вимоги пункту 5 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», згідно якого особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України, суд зазначає наступне:

Факт заподіяння шкоди мав місце 14.08.2017 року. На час вчинення ДТП - 14.08.2017 року діяло Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23 червня 1995 року, відтак, суд керується вимогами акту, який діяв на час вчинення ДТП.

Умови матеріальної відповідальності військовослужбовців регламентовані Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23 червня 1995 року (далі - Положення). Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Згідно з пунктом 7 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані у разі заподіяння з їх вини третім особам шкоди, яку було відшкодовано відповідно до чинного законодавства військовою частиною, зобов`язані відшкодувати її військовій частині у порядку, передбаченому цим Положенням та цивільним законодавством України.

Залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи, обставин, за яких заподіяно шкоду, вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних застосовується обмежена, повна або підвищена матеріальна відповідальність.

Відповідно до пункту 10 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов`язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 13, 14 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети. За шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна - матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлено у статті 124 КУпАП, відноситься до так званих правопорушень "з подвійною формою вини". Тобто, водій транспортного засобу може порушити правила дорожнього руху як умисно, так і з необережності, однак щодо наслідків такого порушення він у будь-якому випадку має діяти необережно.

Згідно довідки Військової частини А 4324 від 21.01.2022 р. № 350/486/25/13, розмір посадового окладу ОСОБА_1 станом на 14.08.2017 року становив 530 (п`ятсот тридцять грн. 00 копійок) грн.

Відтак, враховуючи частину 3 пункту 10 Положення, згідно якого за пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов`язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення. (530 грн. 00 коп. * 3 = 1590 грн.).

Отже, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 1590 грн. суми матеріального відшкодування.

Що стосується тверджень відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, то такі суд не приймає до уваги, оскільки згідно ст. 257 ЦК України, строк звернення до суду (позовна давність), в межах якого позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, становить три роки.

Як роз`яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі , і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Так як позивач (В/ч А4324) в порядку регресної вимоги виплатив на користь на користь ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» сплачені даним товариством кошти в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої ОСОБА_1 14.08.2017 р., тому початок обчислення строку позовної давності слід рахувати з цієї дати.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 258,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги Військової частини А4324,- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А4324 в порядку зворотної вимоги вартість виплаченого відшкодування у розмірі 1 590 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: 81134, Львівська область, Пустомитівський район с. Липники, РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Військової частини А4324 (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники, код ЄДРПОУ 07928969) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 04.02.2022 року.

Учасники справи:

Військова частина А4324 (ЄДРПОУ 07928969, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники); ОСОБА_1 (Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники).

СуддяЄ. О. Данилів