Ухвала суду № 103438725, 16.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/713/22

ун. № 759/2828/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Кравець В.М., при секретарі судового засідання Олійника Б.М., за участю прокурора Хайрутдінової Г.Є., захисника Мартинюк Я.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Цибровського І.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100080001896 від 22.07.2021, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12021100080001896 від 22.07.2021 року за ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами, здійснюють незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на території м. Києва, Київської області та Святошинського району зокрема.

В свою чергу усі дії учасників злочинної групи поєднані спільним умислом та кожен виконує роль згідно заздалегідь обумовленого плану досягнення мети, а саме незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою отримання незаконного прибутку у великих розмірах.

20.12.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: результатами проведення негласних слідчих розшукових дій; результатами обшуків від 20.12.2021 за адресами мешкання фігурантів провадження в ході яких виявлено та вилучено, порошкоподібні речовини, речовини рослинного походження у великій кількості, наркотичні засоби; протоколами затримання підозрюваних в порядку ст. 208 КПК України (в ході якого у ОСОБА_2 вилучено порошкоподібну речовину білого кольору (14 пакетів); висновками наявних експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження та в їх сукупності.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.02.2022 включно.

15.02.2022 керівником Святошинської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування в рамках вказаного кримінального провадження до трьох місяців.

Проте, завершити досудове розслідування до закінчення дії вищевказаної ухвали неможливо, у зв`язку з наступним:не завершено виконання раніше призначених комплексних експертиз; необхідно отримати розсекречені матеріали результатів негласних слідчих (розшукових) дій; необхідно вирішити питання щодо остаточної кваліфікації злочинних дій та здійснити зміну раніше повідомленої підозри та встановити інших учасників незаконної злочинної діяльності; провести інші слідчі та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути після проведення слідчих та процесуальних дій, а також отримання висновків експертів, описаних у попередніх пунктах; разі визнання прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, зібраних у ході його здійснення доказів достатніми для складання обвинувального акту, повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів; надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування; ознайомитись із матеріалами (речами і документами), які сторона захисту має намір використати, як докази у суді;скласти та вручити стороні захисту обвинувальний акт та звернутись з ним до суду.

Результати проведення вищевказаних слідчих та процесуальних дій, а також судових експертиз, мають суттєве значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки їх проведення дозволить виявити як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Вищевказані процесуальні дії не могли бути проведені раніше з об`єктивних причин. Однією з таких причин є виняткова складність цього кримінального провадження, яка полягає у: значному обсязі слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а також судових експертиз та процесуальних рішень, які необхідно провести і прийняти для отримання відомостей, які входять до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні; кримінальне правопорушення, обставини якого досліджуються (розслідуються), складається з багатьох елементів та етапів злочинної поведінки; значному обсязі речей, які були відшукані, вилучені або ж отримані у ході проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій та підлягають огляду чи/та експертному дослідженню; належності окремих речей чи/та документів, які містять відомості, що мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази під час судового розгляду, до тих, які містять охоронювану законом таємницю (внаслідок чого виникла необхідність дотримання процедури тимчасового доступу до речей і документів, яка, займає строк від одного до двох місяців); значній кількості судових експертиз, які необхідно провести, неможливості проведення ряду експертиз, до отриманні результатів експертиз, що їм передують, а також значному строці проведення відповідних експертиз у зв`язку з їх складністю.

Також, об`єктивною причиною, яка перешкоджала проведенню вищенаведених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, є те, що весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, здійснюється послідовно, і проведення деяких з них є доцільним або ж сама необхідність у їх проведенні виникає, лише після проведення інших, які їм передували.

В обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у клопотанні викладено відомості про існування достовірних ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може: переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити. Зазначила, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, прокурор просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строків досудового розслідування.

Захисник, думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , заперечила проти задоволення клопотання прокурора, зауважили, що ризики, на які посилається прокурор, ґрунтуються на припущеннях, просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, який може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчий суддя, вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи захисника, прокурора, дослідивши подані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст.197, ст.199 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Слідчим суддею встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено 15.02.2022 керівником Святошинської окружної прокуратури до трьох місяців, тобто до 20.03.2022р.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 17.02.2022р., однак завершити досудове розслідування до вказаної дати неможливо у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

У відповідності до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, серед інших ними є запобіжні заходи.

У ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів, які є виключними, а ст.178 КПК України визначено також обставини, наявність яких суд зобов`язаний оцінити при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Згідно ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що прокурором та доказами, які містяться в матеріалах клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990р., «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994р., що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984р.).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий суддя вважає встановленим наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , згідно вимог ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання строком від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, підозрюваний не одружений, утриманців не має, офіційно не працює, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час процес зібрання доказів стороною обвинувачення є незавершеним, не встановлено всіх обставин, які мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, місцезнаходження окремих речових доказів, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні обгрунтовується тим, що ОСОБА_1 має реальну можливість як фізично так і психологічно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою примусити їх змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності. Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого правопорушення.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушенняабо продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обгрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, тобто не має будь-якого офіційного джерела доходу, злочин, що йому інкриміновано, пов`язаний зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин з корисливих мотивів.

Таким чином, ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1ст.177 КПК України, встановлені під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшились.

При вирішенні клопотання прокурора, згідно ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, утриманців не має.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013р., розумність тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором доведено, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, вони не зменшились, застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 в межах строків досудового розслідування є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», згідно якої при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік та майновий стан, слідчий суддя відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України вважає за доцільне визначити розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022р. становить - 2481грн.) ,що складає 198 480 грн. (Сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182,183, 194, 197, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Цибровського І.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 березня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн. (Сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059 ;банк отримувача ДКСУ, м.Київ ;код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 21 лютого 2022р.

Слідчий суддя В.М. Кравець