Рішення № 103438682, 09.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3046/17

пр. № 2/759/761/22

09 лютого 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Сироти А.О.

представника позивача Даніліної Н.С.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної Аліни Анатоліївни, третя особа: приватний нотаріус Шостинського міського нотаріального округу Буйвал Ганна Василівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договір купівлі-продажу серія та номер: 3204, об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. та застосувати наслідки недійсності правочину.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що станом на сьогодні ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» виступає кредитором та безпосереднім стягувачем по відношенню до ОСОБА_4 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вважає договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Юніною А.А. за реєстровим № 3204 недійсним оскільки порушує публічний порядок у зв`язку з ухиленням від виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 27.07.2016р. Дніпровським районним судом м.Києва ухвалено рішення яким з ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 486-011/07/Р від 10.10.2017р. у сумі 1 009 388, 71 грн. В той же час, після ухвалення вказаного рішення, 18.10.2016р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , який діяв на підставі нотаріальної довіреності від імені дружини ОСОБА_4 , було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Юніною А.А. за реєстровим № 3204, відповідно до якого продавець - ОСОБА_4 передала у власність покупця квартиру, а покупець - ОСОБА_6 , прийняв квартиру у власність і сплатив грошову суму. Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3204 був укладений ОСОБА_4 після ухвалення судом рішення про стягнення з неї боргу. На момент зняття іпотечного обтяження була непогашена заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором № 486-011/07/Р від 10.10.2007р., дійсний іпотечний договір № 486-011/07/Р від 10.10.2007 року, відсутні відомості про припинення даного договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання або припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки відсутні, законні підстави для зняття іпотечного обтяження передбаченого іпотечним договором № 486-011/07/Р від 10.10.2007 року. Внаслідок чого запис про заборону відчуження та даний договір іпотеки було припинено з порушенням наказу № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Крім цього, відповідно до вихідного документа від 30.01.2019 року наданого ОСОБА_7 до Святошинського районного суду м. Києва було повідомлено, що остання не знімала заборону з квартири, що належала ОСОБА_4 , оскільки не отримувала жодного документа про зняття заборони.

Враховуючи те, що запис про заборону відчуження та договір іпотеки № 486-011/07/Р від 10.10.2007 року було припинено з порушенням наказу Міністерства юстиції № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» у зв`язку із чим, іпотекодержатель не надавав згоди на відчуження іпотечного майна наслідком чого, договір купівлі-продажу квартири № 3204 було укладено з порушенням законодавства, внаслідок чого, повинен бути визнаний судом недійсним.

Постановою Верховного суду від 28.10.2020р. скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2019р. в частині відмови у задоволенні первісного позову та постанову Київського апеляційного суду від 13.11.2019р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції/а.с.116-122, т. 3/.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.12.2020 року вказаний позов прийнято до провадження судді Петренко Н.О. та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.11.2021р. закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позову. Надала до суду відзив в якому зазначила, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2016р. були відсутні відомості про заборону відчуження, арешт чи іпотеку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак станом на 18.10.2016р. заборони на відчуження квартири не існувало, а оспорюваний договір купівлі- продажу квартири був укладений з дотриманням всіх вимог законодавства. ОСОБА_6 добросовісно покладався на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень щодо відсутності заборони відчуження квартири, яку він придбав. Позивач так і не надав суду достатніх доказів, на підставі яких можна було б встановити обставини зняття іпотечного обятження і зробити висновок про законність чи незаконність такого зняття. Визнання оспорюваного договору купівлі-продажу квартири недійсним не призведе до задоволення вимог позивача за кредитним договором за рахунок переданого в іпотеку майна, а відтак обраний ним спосіб захисту права є неналежним. Задоволення позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним, а відтак позбавлення ОСОБА_6 , який є добросовісним набувачем, права власності на квартиру призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки на нього буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Інші відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 10.10.2007 року між ОСОБА_4 та АКБ «Правекс-Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», укладено кредитний договір № 486-011/07Р, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 010 000,00 грн., строком до 10 жовтня 2027 року зі сплатою 15,99 % річних.

10.10.2007 року між ОСОБА_4 та АКБ «Правекс-Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», укладено договір іпотеки, який посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В., зареєстровано у реєстрі за № 5097, та накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна - квартири АДРЕСА_2 в Україні/т.1, а.с.30-36/.

Відповідно до п.1.7 договору іпотекодавець не має права відчужувати предмет іпотеки або передавати у наступну іпотеку (заставу) іншим особам, реєструвати інших осіб, передавати у спільну діяльність, лізинг, користування.

Пунктом 3.1.1 іпотечного договору передбачено, що при порушені іпотекодавцем умов основного зобов`язання щодо строку погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем умов даного договору та у випадках, установлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов`язанням, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.10.2007р. на підставі договору іпотеки 486-011/07Р, р. № 5097, 5098 на квартиру в АДРЕСА_1 накладено заборона на нерухоме майно/т.1, а.с.65/.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27.07. 2016 року у справі № 755/8527/16-ц з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 944 471,64 грн.

18.10.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від імені дружини ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 в Україні, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною A. A./т.2, а.с.43-44/.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (дата, час формування 18.10.2016 16:46:49), тобто на час укладення договору купівлі-продажу квартира АДРЕСА_2 знаходилась під обтяженням згідно повідомлення, 10.10.2007, АКБ «Правекс -Банк», тип обтяження Іпотека/т. 2, а.с. 58/ . В той же час запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна погашено 17.10.2016 о 20:30:04

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2019р. у задоволенні основного позову ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія» до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса КМНО Юніної А.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовлено та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія», треті особи: Приватний нотаріус КМНО Юніна А.А., приватний нотаріус Шостківського міського нотаріального округу Буйвал Г.В. про визнання ОСОБА_6 , добросовісним набувачем нерухомого майна- відмовлено /т.2,а.с.161-168/.

Постановою Київського апеляційного суду від 13.11.2019р. апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишено без задоволення та рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року залишено без змін/т.3, а.с.64-71/.

Постановою Верховного суду від 28.10.2020р. скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2019р. в частині відмови у задоволенні первісного позову та постанову Київського апеляційного суду від 13.11.2019р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції/а.с.116-122, т. 3/.

Підставою для скасування вищевказаного рішення суду було те, що до заяви про залучення до участі у справі в якості правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» додало копію договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 10 серпня 2017 року, у додатку до якого було зазначено, що воно придбало право вимоги за кредитним договором від 16 лютого 2007 року № 485-002/07Ф, а не за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 486-011/07Р.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право вимоги за договором 486-011/07Р відповідно до акту прийому-передачі, договору купівлі-продажу права вимоги за кредитами перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»/а.с.158-162, т.3/.

Тобто судом встановлено , що право вимоги за кредитним договором № 486-011/07Р перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - обтяження - це заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» іпотекою визначається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про Іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст.9 ЗУ «Про Іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: відчужувати предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЗУ «Про Іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги, що спірне майно не перебувало під забороною, оскільки ОСОБА_4 інтереси якої представляв її чоловік не міг діяти без згоди іпотекодержателя - позивача, оскільки діяв ЗУ «Про Іпотеку» відповідно до якого квартира за адресою: АДРЕСА_1 була передана в іпотеку.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про Іпотеку» іпотека припиняється у разі:припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Тобто на момент вчинення правочину відомості про те, що договір іпотеки припинено або рішення суду виконано, були відсутні.

Крім того, продавець майна знаючи, що спірне майно знаходиться під іпотекою не мав права здійснювати дії щодо його відчуження.

Також умовами іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець не має права відчужувати предмет іпотеки або передавати у наступну іпотеку (заставу) іншим особам, реєструвати інших осіб, передавати у спільну діяльність, лізинг, користування., тобто умовами договору чітко передбачено, що ОСОБА_4 не мала права відчужувати квартиру АДРЕСА_2 .

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Представник відповідача вказує на те, що відповіда ОСОБА_6 є добросовісним набувачем, однак вказане твердження, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2019р. у зустрічному позові про визнання ОСОБА_6 добросовісним набувачем нерухомого майна - відмовлено. Вказане рішення набуло законної сили та не оспорювалось ОСОБА_6

ОСОБА_5 , який діяв інтересах ОСОБА_4 , відчужуючи належне їй на праві власності нерухоме майно був обізнаний про невиконане дружиною грошове зобов`язання за кредитним договором № 486-011/07Р та про наявний договір іпотеки.

Враховуючи викладене, дослідивши докази, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_5 , який відчужив майно (квартиру) на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_6 , після пред`явлення позову про стягнення заборгованості, діяв очевидно недобросовісно та зловживаючи правами, оскільки вчинив оспорюваний договір купівлі-продажу, який порушив майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Посилання відповідача на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна не порушує прав позивача і в момент його укладення жодних обмежень щодо його відчуження не існувало є необґрунтованими, оскільки перехід права власності на вказану квартиру, яка перебуває під іпотекою, свідчить про мету приховати це майно від виконання у майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів на підставі укладеного кредитного договору.

Крім того, слід зазначити, що договір купівлі-продажу було укладено щодо майна, яке є предметом іпотеки та виступає як забезпечення виконання зобов`язань за кредитом, а тому без згоди іпотекодержателем не може бути відчуженним.

На підставі викладеного, всебічно з`ясувавши обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 202, 228 ЦК України, ЗУ "Про Іпотеку. "ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 272 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної Аліни Анатоліївни, третя особа: приватний нотаріус Шостинського міського нотаріального округу Буйвал Ганна Василівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу серія та номер: 3204, об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. та застосувати наслідки недійсності правочину.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»(код ЄДРПОУ 38750239, п/р НОМЕР_2 ) в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) судовий збір у розмірі 533, 33 грн. (п`ятсот тридцять три грн. 33 коп.)

Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»(код ЄДРПОУ 38750239, п/р НОМЕР_2 ) в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) судовий збір у розмірі 533, 33 грн. (п`ятсот тридцять три грн. 33 коп.)

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної Аліни Анатоліївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»(код ЄДРПОУ 38750239, п/р НОМЕР_2 ) в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) судовий збір у розмірі 533, 33 грн. (п`ятсот тридцять три грн. 33 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко