Ухвала суду № 103436059, 14.02.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022 Справа №607/2463/22

Провадження 1-кс/607/844/2022

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я., прокурора Ороновського С. І., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Лисака В. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого в СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Черсака А. І., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С. І. під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000002 від 04 січня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, безробітного, не депутата, раніше не судимого, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Черсак А. І. за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С. І. звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження №12021210000000002 від 04 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що групою слідчих у складі слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області та слідчих СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000002 від 04 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_1 , щодо якого на розгляді перебуває кримінальне провадження про обвинувачення у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів, який не маючи постійного джерела доходу з метою легкого збагачення у січні 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, за попередньою змовою із ОСОБА_2 , в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, виник злочинний намір направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збуту психотропних речовин.

З цією метою, 15 квітня 2021 року о 15.34 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 , діючи з його відома, за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_3 , (анкетні дані змінено), по АДРЕСА_3 .

Під час зустрічі ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 (анкетні дані змінено) проїхати до його місця проживання на АДРЕСА_4 . Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 (анкетні дані змінено), що він зараз товару немає, коли буде, то він одразу зателефонує, також сказав, щоб останній залишив грошові кошти у сумі 1000 грн, ОСОБА_3 (анкетні дані змінено) погодився та залишив грошові кошти.

Надалі ОСОБА_2 поїхав в гаражний кооператив «Колос», що розташований в с. Петриків по вул. Гаражна 1, де зайшов в приміщення гаражу № НОМЕР_1 , яким на той час користувався ОСОБА_1 .

Цього ж дня о 19.25 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в гаражному приміщенні за вищевказаною адресою, зателефонував до ОСОБА_3 (анкетні дані змінено) та повідомив йому, щоб він приїхав на територію гаражного кооперативу «Колос», що розташований по вул. Гаражна 1, у с. Петриків Тернопільської області. Приїхавши за вказаною адресою, ОСОБА_3 (анкетні дані змінено) зустрівся із ОСОБА_2 , який мав при собі незаконно придбану психотропну речовину.

Реалізуючи злочинний намір на збут психотропної речовини, ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_1 , діючи з його відома, перебуваючи на території гаражного кооперативу «Колос», що розташований по вул. Гаражна 1 у с. Петриків Тернопільської області, маючи при собі незаконно придбану психотропну речовину, діючи умисно незаконно збув ОСОБА_3 (анкетні дані змінено), кристалоподібну речовину білого кольору - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, вагою 0,3925 грама у полімерному пакеті на застібку.

Окрім того, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність 03 червня 2021 року близько 15.19 год., за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_3 (анкетні дані змінено) у приміщенні гаражного приміщення № НОМЕР_2 , що знаходиться в гаражному кооперативі «Колос», по вул. Гаражна 1 у с. Петриків Тернопільської області, маючи при собі незаконно придбану, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, психотропну речовину - амфетамін, яку зберігав при собі з метою її подальшого збуту.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , перебуваючи у гаражному приміщенні № НОМЕР_2 за вказаною адресою, маючи в наявності заздалегідь незаконно придбані три полімерних пакети на застібку із кристалоподібною речовиною, яка містить амфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, повторно, умисно, незаконно збув його ОСОБА_3 (анкетні дані змінено) за грошові кошти у сумі 1000 грн, загальна вага якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,3236 грама.

10 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю с. Лопушне Кременецького району Тернопільської області, українцю, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженому, безробітному, не депутату, не адвокату, раніше не судимому, повідомлено про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції Закону № 3826-VI від 06 жовтня 2011 року, № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий вказав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Метою застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п. 3 незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; п. 4 перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. Відповідно альтернативної міри покарання немає, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування та подальшому суду з метою уникнення відповідальності.

Також щодо ОСОБА_1 30 серпня 2018 року скеровано до Тернопільського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017210000000182 від 07 червня 2017 року про обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України щодо нього був застосований запобіжним захід тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 140 960 грн, яку він вніс на відповідний рахунок 16 травня 2018 року.

Окрім цього, слідчий просив визначити ОСОБА_1 розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 191 440 гривень та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З врахуванням вищенаведеного, слідчий просив клопотання задоволити.

У судовому засіданні прокурор Ороновський С. І. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного, адвокат Лисак В. Б. у судовому засіданні заперечував щодо застосування запобіжного заходу, посилаючись те, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою, а ризики недоведеними. Також подав клопотання, у якому просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Додатково зазначив, що підозрюваний має постійне місце проживання, займається ремонтом авто техніки, проживає в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та праці.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував щодо застосування запобіжного заходу, підтримавши доводи свого захисника. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих у складі слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області та слідчих СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000002 від 04 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

10 лютого 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зокрема, такими є:протоколи допиту свідка ОСОБА_3 від 12 лютого 2021 року, 19 квітня 2021 року та 07 червня 2021 року; протокол вилучення від 15 квітня 2021 року; висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/120-21/4357-НЗПРАМ від 19 липня 2021 року; висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/120-21/6049-НЗПРАМ від 12 серпня 2021 року; протоколи про результати контролю за вчиненням злочину від 16 квітня 2021 року, 04 червня 2021 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19 травня 2021 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - візуальне спостереження за особою від 13 квітня 2021 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - спостереження за особою відносно ОСОБА_2 від 28 травня 2021 року.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 177 КПК).

Причиною застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні №12021210000000002 від 04 січня 2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновків, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також існує ризик того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудовим розслідуванням на даний час не встановлено місце знаходження усіх грошових коштів, які були виділені для проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину та їхнє місцезнаходження відоме ОСОБА_1 .

Оцінюючи можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цієї особи, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів, в частині виконаних ними судових експертиз, та дослідження їх судом.

Окрім цього, ОСОБА_1 може незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він підтримує дружні відносини із ОСОБА_2 і може впливати на нього і схиляти його до неправдивих свідчень та затягувати строки досудового розслідування.

Крім цього, ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній не має постійного джерела доходу, на розгляді у суді щодо нього перебуває кримінальне провадження про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні на ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неконкретизованим та формальним, так як останні не вказують, які конкретні дії може вчиняти підозрюваний з метою перешкодити даному кримінальному провадженню та не надає доказів на підтвердження цих обставин.

За таких обставин, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою та вказують про неможливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є співрозмірним з існуючими ризиками, відповідає його особі, та тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого йому ставиться у вину, вказаним запобіжним заходом буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Зазначені адвокатом Лисаком В. Б. доводи на захист підозрюваного ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного, не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, вимоги сторони захисту про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а саме особистого зобов`язання задоволенню не підлягають.

Будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 під вартою не наведено, а також відсутні медичні висновки, які б засвідчували факт неможливості тримання ОСОБА_1 під вартою за станом здоров`я.

Даний вид запобіжного заходу є співрозмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні просив визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 191 440 грн.

Відтак, при визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя одночасно з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує висловлену прокурором в судовому засіданні думку з цього приводу.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними особами; здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають можливість виїзду за кордон.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного, адвоката Лисака В. Б. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - відмовити.

Клопотання старшого слідчого в СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Черсака А. І., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С. І. під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000002 від 04 січня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на шістдесят днів, тобто до 14 квітня 2022 року.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148 860 грн (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12021210000000002 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2022 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними особами;

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають можливість виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 14 квітня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення, прокурору, захиснику та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 18 лютого 2022 року о 16 год. 15 хв.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я.