Рішення № 103435434, 20.12.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.12.2021

Справа № 334/2690/21

Провадження № 2/334/2486/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Турбіної Т.Ф.,

при секретарі судового засідання Харченко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н від 29.04.2011, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом в заяві.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку.

На підставі п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15000,00 грн.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач на підставі п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Також відповідач зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно з п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Умов та правил надання банківських послуг сторонами погоджено, що зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта, є борговими зобов`язаннями. У разі виникнення прострочених зобов`язань згідно п.2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених у Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування.

Відповідач не виконала зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку із чим станом на 21.03.2021 виникла заборгованість в сумі 19169,61 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 13658,71 грн., заборгованості за відсотками у сумі 5510,90 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі представника позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко А.В. подав відзив на позовну заяву, у якому вказуючи на необґрунтованість позовних вимог в частині розміру заборгованості по процентам, просив задовольнити позов частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.04.2011 ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про видачу кредиту з використанням кредитної картки «Універсальна» і встановленням кредитного ліміту у сумі 500,00 грн.

При цьому відповідачка підписала заяву, в якій зазначено, що вона згодна з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді, складають договір про надання банківських послуг. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанка.

При цьому, згідно довідки банку, за кредитним договором ОСОБА_1 було надано кредитні карти 17.12.2015, 08.10.2018 та 02.04.2019.

Згідно довідки, умови кредитування неодноразово змінювалися щодо зміни кредитного ліміту, зокрема, з 17.12.2015 кредитний ліміт встановлено 0,00 грн., 07.11.2017 кредитний ліміт збільшено до 10000,00 грн., 09.08.2018 - зменшено до 0,00 грн., 08.10.2018 - збільшено до 15000,00 грн., 26.04.2019 - зменшено до 14351,48 грн., 24.08.2019 - зменшено до 13750,44 грн., з 24.12.2019 - зменшено 13521,25 грн., з 01.06.2020 - зменшено до 0,00 грн.

З виписки по рахунку за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 користувалась послугами банку та кредитною карткою з квітня 2016 року, з 09.11.2017 - кредитними коштами в межах встановленого ліміту.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 21.03.2021 за кредитним договором утворилась заборгованість за тілом кредиту - 13658,71 грн., за відсотками - 5510,90 грн.

Відповідачка визнає отримання кредитних коштів, однак заперечує умови, на яких позивачем було надано їй кредитні кошти та наявність зобов`язань, які виникли на підставі Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку про які зазначає позивач, посилаючись як на відсутність свого погодження з ними так і на відсутність кредитного договору відповідної форми та змісту, з якого вбачалось наявність умов, правил та тарифів на які посилається позивач.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, підписану позичальником 29.04.2011, яка не містить даних, з якими умовами договору погоджується відповідач. У ній відсутні відомості щодо розміру процентів, комісії, пені і штрафів, порядок користування кредитними коштами, тобто відсутні істотні умови кредитного договору, на яких він міг бути укладений.

Зазначених у анкеті-заяві пам`ятки, Тарифів банку, які складають договір про надання банківських послуг, позивачем не надано, як і доказів, що ОСОБА_1 була ознайомлена 29.04.2011 з певними умовами надання банківських послуг. Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» не містить відомостей, що ОСОБА_1 з ними ознайомлена.

Надана банком Інформація про основні умови кредитування, з якими ОСОБА_1 була ознайомлена 10.06.2020, і яка була актуальною до 25.06.2020, також не містить даних, з якими умовами договору погодилась відповідач.

Суд критично оцінює доводи позивача, що істотні умови договору сторони узгодили в Умовах та правилах надання банківських послуг у ПриватБанку, оскільки надані позивачем Умови не містять підпису відповідача.

Позивачем не доведено, що саме ці Витяг з Умов та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, розмірів і порядку їх нарахування.

Тому суд вважає, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, брав на себе зобов`язання зі сплати процентів, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов`язання. А відтак, долучені банком до позовної заяви Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.

За вказаних обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Тарифи, на які посилається позивач, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Вказані висновки грунтуються на правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що нарахована поза межами умов договору сума заборгованості за процентами є необґрунтованою, а тому позов АК КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 29.04.2011 року у розмірі 13658,71 грн. (тіло кредиту), вимоги про стягнення заборгованості по процентам є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на відповідача покладаються витрати позивача по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1617,37 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (рах. № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 29.04.2011 року у розмірі 13658,71 грн. (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн. 71 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (рах. № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1617,37 грн. (одна тисяча шістсот сімнадцять грн. 37 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Складення повного рішення суду - 26.12.2021.

Суддя: Турбіна Т. Ф.