Ухвала суду № 103434905, 14.02.2022, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2725/21

1-кп/264/152/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2022 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участі секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Корольова А.А., захисників Сагірова Ф.О., Хмаріної О.В., Пудака Д.В.,Комарова І.О., Лаюрова В.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобом відеофіксації в режимі відеоконференції питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 під вартою, клопотань щодо запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 домашнього арешту,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.12.2021 року строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт продовжено до 14.02.2022 року включно.

У судовому засіданні прокурор звернувся з клопотаннями щодо запобіжних заходів обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт, а відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просив продовжити тримання під вартою. Мотивував свої клопотання наявністю ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема тяжкістю покарання за інкриміновані правопорушення, матеріалами, що характеризують обвинувачених, можливістю переховування від суду, знищенням доказів, впливом на свідків, продовженням вчинення інших кримінальних правопорушень. Всі ці ризики на теперішній момент наявні, в зв`язку з чим непродовження вказаних заходів не забезпечить належної поведінки обвинувачених.

Захисники Хмаріна О.В., та Сагіров Ф.А. , яких підтримала обвинувачена ОСОБА_1 , заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підзахисної та заявили клопотання про зміну на домашній арешт, мотивуючи тим, що ризики наведені прокурором необґрунтовані та непідтверджені жодними доказами, обвинувачена тривалий час перебуває під вартою, внаслідок чого розлучена зі своїми дітьми та які позбавлені материнського піклування. У неї відсутні наміри ховатися від суду, впливати на свідків чи знищувати докази, при цьому вона має постійне місце мешкання, малолітніх дітей та міцні соціальні зв`язки. Просили суд врахувати зазначене, а також практику ЄС, що дає всі підстави для зміни запобіжного заходу на більш м,який у виді домашнього арешту. Крім того, вказували на непомірний для обвинуваченої розмір застави та просили зменшити до вісімдесяти прожиткових мінімумів.

Захисник Комаров І.О. будь яких заперечень з приводу клопотань своїх підзахисних не висловив. Щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказав, що особа вважається невинною поки її вина недоведена, а тому є підстави для зміни запобіжного заходу на більш м,який.

Захисник Лаюров В.О. та його підзахисний ОСОБА_2 також заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити на цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, до арешту працював, хоча неофіційно, раніше не судимий, має родину, зокрема постійно проживав з батьками та братами. При цьому, наведені прокурором ризики повинні бути доведеними, тяжкість злочину не може впливати на міру запобіжного заходу, а отже не можуть слугувати підставою для подальшого тримання під вартою, в той час як інші фігуранти по справі перебувають на свободі.

Заслухавши думку учасників по справі, суд приходить до наступного.

За висновком КСУ продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканість.

Вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, справу «Комарова проти України» від 16.05.2013 року, «Калашников проти Росії» від 15.07.2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

З огляду на викладене та зважаючи на положення частини другої статті 29 Конституції України, Конституційний Суд України вважає, що слід визначити такі обов`язкові вимоги до правомірного арешту або тримання під вартою: по-перше, арешт чи тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування цих запобіжних заходів мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права.

Оскільки метою статті 29 Конституції України є недопущення свавільного обмеження (позбавлення) свободи чи особистої недоторканності особи, то дотримання зазначених вимог є обов`язковим.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися з кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

За вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

ОСОБА_1 за місцем реєстрації не мешкає, не одружена, обвинувачується у збуті наркотичних засобів з корисливих мотивів, при цьому використовуючи в злочинній діяльності засоби мобільного зв`язку, що свідчить про те, що перебуваючи за місцем проживання може продовжити протиправну діяльність, офіційно не працевлаштована, отже не має постійного джерела прибутку. При цьому, наявність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченої, а саме чотирьох дітей, не стали перешкодою для протиправної діяльності.

ОСОБА_2 за місцем реєстрації не мешкає, не одружений, соціальні зв`язки відсутні, обвинувачується у збуті наркотичних засобів з корисливих мотивів, при цьому використовуючи в злочинній діяльності засоби мобільного зв`язку, що свідчить про те, що перебуваючи за місцем проживання може продовжити протиправну діяльність, офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела прибутку.

ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи, має постійне місце проживання, утримує неповнолітню дитину, отже наявні міцні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований, що свідчить про джерело прибутку. В порядку ст.208 КПК не затримувався та з моменту повідомлення про підозру й до прийняття судом рішення відсутні відомості щодо його неналежної процесуальної поведінки під час досудового та судового слідства.

ОСОБА_4 має постійне місце проживання, утримує малолітню дитину, отже наявні міцні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований, що свідчить про джерело прибутку. В порядку ст.208 КПК не затримувався та з моменту повідомлення про підозру й до прийняття судом рішення відсутні відомості щодо його неналежної процесуальної поведінки під час досудового та судового слідства.

Окрім даних, що характеризують обвинувачених, суд враховує, ті обставини, що по справі ще не розпочато судове слідство, не залучені докази, не допитані свідки обвинувачення, що не виключає спробу здійснити вплив на них з боку обвинувачених.

Продовжуючи раніше обрані обвинуваченим запобіжні заходи, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тримання під вартою, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт, з можливістю відвідувати роботу та лікарню, суд враховує наявність ризиків незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які на момент прийняття судом рішення не залучені до матеріалів кримінального провадження і мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від слідства, оскільки тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, може негативно вплинути на хід подальшого судового розгляду, тобто наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Докази, надані стороною захисту та обставини наведені в судовому засіданні не спростовують вищевказаних ризиків та не надають можливості обрати обвинуваченим більш м`які запобіжні заходи.

Отже, виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити обвинуваченим відповідні запобіжні заходи та продовжити покладені обов`язки.

Щодо непомірності розміру застави та підстав для його зменшення, суд не вбачає на те підстав.

У разі внесення застави, суд вважає необхідним покласти на обвинувачених обов`язки визначені ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 331КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 14 квітня 2022 року включно.

У разі внесення застави покласти на неї такі обов`язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись з м.Маріуполя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними свідками по даному кримінальному провадженню, не перетинати державний кордон України, контрольно-пропускні пункти лінії розмежування з окремими районами Донецької та Луганської областей, в зоні проведення Операція об`єднаних сил; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 14.04.2022 року.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, внесені кошти будуть звернені у дохід держави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 14 квітня 2022 року включно.

У разі внесення застави покласти на нього такі обов`язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись з м.Маріуполя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними свідками по даному кримінальному провадженню, не перетинати державний кордон України, контрольно-пропускні пункти лінії розмежування з окремими районами Донецької та Луганської областей, в зоні проведення Операція об`єднаних сил; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 14.04.2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесені кошти будуть звернені у дохід держави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання прокурора Корольова А.А. щодо запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім часу, необхідного для роботи та відвідування лікарні.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними свідками по даному кримінальному провадженню; не перетинати державний кордон України, контрольно-пропускні пункти лінії розмежування з окремими районами Донецької та Луганської областей, в зоні проведення Операція об`єднаних сил; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків покладених судом строком до 14.04.2022 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Відділу поліції №1 МРУП ГУНП в Донецькій області.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім часу, необхідного для роботи.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись з м.Маріуполя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними свідками по даному кримінальному провадженню, не перетинати державний кордон України, контрольно-пропускні пункти лінії розмежування з окремими районами Донецької та Луганської областей, в зоні проведення Операція об`єднаних сил; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків покладених судом строком до 14.04.2022 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Відділу поліції №1 МРУП ГУНП в Донецькій області.

В решті клопотань відмовити.

Повний текст ухвали суду складено 18 лютого 2022 року.

На ухвалу, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Т. В. Пустовойт