Ухвала суду № 103433842, 08.02.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6161/21

н/п 1-кс/953/827/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,

власника майна - ОСОБА_1 ,

прокурора: Коновалюка Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12020220000000976 від 04.08.2020, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2020, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2021 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання власника майна ОСОБА_1 , в якому прохає суд скасувати арешт на готівкові грошові кошти в сумі 270 000 грн., з яких 70 000 грн. належать йому, 200 000 грн. - ОСОБА_2 .

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що арешт на вказані грошові кошти накладено необґрунтовано, оскільки слідчим суддею в межах розгляду клопотання про арешт майна, не було з`ясовано щодо якої саме юридичної особи здійснюється провадження, не встановлено розмір можливої неправомірної вигоди отриманої такою конкретною юридичною особою. Також, слідчим суддею не встановлено чи є сума вилучених коштів готівки в сумі 270 000 грн. співмірною розміру можливої шкоди, або розміру неправомірної вигоди отриманої юридичною особою, враховуючи те, що прокурор у клопотанні не надав доказів, які б доводили розмір можливої, на думку прокурора, шкоди завданої саме діями ФГ «ЕКО ПЛЮС».

08.02.2022 від старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Мирного А. на адресу суду надійшли заперечення на клопотання про скасування арешту майна, в яких зазначив, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2020 за номером №12020220000000976 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Крім того, зазначив, що на теперішній час в даному кримінальному провадження призначена та проводиться комплексна судова біологічна експертиза вирощування та економічна експертиза, проведення якої на теперішній час закінчується експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса». Після закінчення проведення зазначеної експертизи та отримання її висновків буде вирішено питання щодо повідомлення про підозру керівникам суб`єктів господарської діяльності, причетним до протиправних дій, в тому числі службовим особам ФГ «Еко плюс». Також вважає, що арешт майна було застосовано обґрунтовано та необхідність у ньому не відпала. Просив залишити без задоволення вказане клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна. Дп заперечень додано: Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020220000000976 від 04.08.2020; постанову про призначення комплексної судової економічної та біологічної експертизи від 28.10.2021.

В судовому засіданні власник майна ОСОБА_1 клопотання підтримав просив задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у його змісті, крім того прохав слідчу суддю врахувати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває більше півтора року, жодній особі про підозру не повідомлено.

Прокурор Коновалюк Д.С. в судовому засіданні зазначив, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020220000000976 від 04.08.2020, яке триває більше одного року, відсутня можливість стверджувати, що вилучені у ОСОБА_1 під час проведення обшуку, грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні. Разом з цим, наполягав на арешті майна з метою можливої конфіскації вказаних грошових коштів у разі повідомлення директору ФГ «Еко плюс» про підозру.

Слідча суддя, заслухавши позиції сторін, дослідивши надані документи, матеріали клопотання у справі № 953/15914/20, н/п 1-кс/953/9970/20, справі № 953/6161/21, н/п 1-кс/953/3853/21, встановила наступне.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що Головним управлінням Національної поліції у Харківській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220000000976 від 04.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками частиною 3 статті 191 КК України, внесені до ЄРДР 04.08.2020 за фактом того, що протягом 2019-2020 років службові особи ТОВ «ТД Агросинергія», код ЄДРПОУ 41285723, за попередньою змовою із службовими особами ПрАТ «Агрофірма «Вербівська», СГ «Колос», СФГ «Агроном», ФГ «Белогоровське», ПАФ « Кармазинівська», ТОВ «Надра-Інвест», ТОВ «Дмитрівка», ПрАТ «Чугуївський Агротехсервіс», ТОВ «Родомир-Агро», СТОВ» Гарант», ФГ « Еко Плюс» заволоділи бюджетними коштами, спричинивши матеріальну шкоду державі.

15.12.2020, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2020, проведено обшук за місцем здійснення фінансово-бухгалтерської та фінансово-господарської діяльності ФГ «Еко Плюс» в комплексі будівель та споруд, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ПП «Стандарт вкуса».

Відповідно даних, які містяться у протоколі обшуку від 15.12.2021, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в «другій кімнаті», виявлено, зокрема, грошові кошти в сумі 270 000 грн., які належать зі слів ОСОБА_1 , печатка ФГ «ЕКО ПЛЮС», код №40665470. Обшук проводився, в тому числі за участю ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , якими підписаний протокол без зауважень.

23.12.2020 постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області Деревяшкіним В.В., грошові кошти в сумі 270 000 грн., які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем здійснення фінансово-бухгалтерської та фінансово-господарської діяльності ФГ «Еко Плюс» в комплексі будівель та споруд, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12020220000000976 від 04.08.2020,

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.12.2020 накладено арешт на вилучене 15.12.2020 під час обшуку за місцем здійснення фінансово-бухгалтерської та фінансово-господарської діяльності ФГ «Еко Плюс» в комплексі будівель та споруд, розташованому за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Стара Покровка, вул. Садова, 5, майно, яке належить директору ФГ «ЕКО ПЛЮС» ОСОБА_1 , зокрема, грошові кошти в сумі 270 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У клопотанні ОСОБА_1 вказує на необґрунтованість накладеного арешту та втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.

Водночас, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також вимоги принципу res judicata, слідчий суддя доходить висновку, що одна і та ж підстава для скасування арешту майна не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями). Реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

ОСОБА_1 наголошує на необґрунтованості арешту майна, посилаючись на невмотивованість висновків слідчого судді, висловлених в ухвалі про арешт майна від 24.12.2020. Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання, встановлено, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2020 про накладення арешту, в частині вилучених грошових коштів в сумі 270 000 грн., в апеляційному порядку не оскаржувалась, а отже набрала законної сили.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12020220000000976 від 04.08.2020, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2020, з підстав необґрунтованості.

Слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що положення ст.ст. 7, 16 КПК України закріплює загальні засадою кримінального провадження, зокрема недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

У рішенні Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації» та , від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», суд зазначає, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2020 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання були достатні підстави вважати, що грошові кошти в сумі 270 000 грн., які були вилучені під час обшуку у директора ФГ «ЕКО ПЛЮС» ОСОБА_1 , відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст.98 КПК України.

Між тим, ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020220000000976 від 04.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, проводиться більше одного року та шісти місяців, тобто тривалий час, жодній посадовій особі ФГ «ЕКО ПЛЮС» про підозру у вчиненні злочину не повідомлено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти, вилучені 15.12.2020 під час обшуку за місцем здійснення фінансово-бухгалтерської та фінансово-господарської діяльності ФГ «Еко Плюс» в комплексі будівель та споруд, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими, в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

Крім того, слідча суддя враховує пояснення прокурора, які він дав в межах розгляду даного клопотання, стосовно того, що на даний час у органу досудового розслідування відсутні додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків щодо продовження існування підстав для застосованого заходу кримінального провадження, зокрема данні, які б давали підстави вважати, що вилучені грошові кошти відповідають ознакам речового доказу.

Разом з цим, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що накладення арешту на майно, з метою

забезпечення відшкодування матеріальної шкоди та або його конфіскації, в майбутньому, суперечить вимогам ст.ст.167, 234, 236 КПК України.

З огляду на зазначене, враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідча суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-174, 309 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12020220000000976 від 04.08.2020, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2020- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2020, в межах кримінального провадження №12020220000000976 від 04.08.2020, в частині грошових коштів у розмірі 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн., які належать директору ФГ «ЕКО ПЛЮС» ОСОБА_1 , вилучені 15.12.2020 під час обшуку за місцем здійснення фінансово-бухгалтерської та фінансової діяльності ФГ «ЕКО ПЛЮС» за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Стара Покровка, вул. Садова,5.

Повернути вказане майно власнику- ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали складено 11 лютого 2022 року.

Слідча суддя С.М. Лисиченко