Рішення № 103432555, 15.02.2022, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/447/21

Провадження № 2-а/151/1/22

РІШЕННЯ

іменем України

15 лютого 2022 року смт.Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю :

секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача- адвоката Пригузи С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чечельник в порядку спрощеного позовного провадження об`єднану адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними заявами до Департаменту патрульної поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Турулька В.М. та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Синявського Р.М. про скасування постанов серії БАВ № 459809, серії БАВ № 459901 та серії БАВ №459810, винесених 19.07.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП, ч.2 ст. 126 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП. Позовні вимоги мовитує тим, що 19.07.2021 року на нього складено три постанови про накладення адміністративного стягнення, а саме : по ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень, за те, що керував транспортним засобом ВАЗ 21053, реєстраційний номер НОМЕР_1 без страхового поліса, чим порушив п.2.1 (б) ПДР України, по ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень, за те, що керував вказаним транспортним засобом без посвідчення водія, чим порушив п.2.10 ПДР України, а також ч.5 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень, за те, що керував транспортним засобом з непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» ПДР України. Позивач вважає дані постанови незаконними й такими, що підлягають скасуванню, оскільки він у той час вказаним транспортним засобом взагалі не керував, а лише сидів у припаркованому автомобілі, яким керувала інша особа, протоколи складали поліцейські, а не інспектори поліції, що вважає перевищенням їхніх повноважень. Також, у постановах не вказано юридичну адресу особи, яка складала протокол, а у протоколах немає посилання на технічний засіб, яким здійснювався відеозапис та чи він сертифікований. Викладені у постановах обставини не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами. Крім того, позивач зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор не взяв до уваги його бажання дати письмові пояснення, а також не надав можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Враховуючи вищенаведене, просив визнати незаконними дії працівників поліції та скасувати вказані постанови.

Ухвалами суду від 30.07.2021 у кожній із справ було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Ухвалами суду від 19.08.2021 по кожній справі задоволено клопотання представника позивача - адвоката Пригузи С.Д. та замінено первісних відповідачів на Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області).

Ухвалою суду від 07.10.2021 вказані справи об`єднано в одне провадження та призначено судовий розгляд .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю та пояснив, що з ОСОБА_2 та його братом Івасенком Нестором-Натаном поїхали у с.Ольгопіль, так як його попросив про це Брюс. Їхали автомобілем Брюса, який і їхав за кермом. Коли приїхали на місце, хлопці пішли, а він залишився охороняти автомобіль. Були там десь з 11 дня до 18 години вечора. Коли сидів у автомобілі, до нього підійшов поліцейський, запитав документи на автомобіль, та почав витягувати з машини. Він злякався і почав тікати. Зловили, одягли наручники та почали носити підписувати бумаги не пояснюючи йому, що саме він підписує, просто казали, що йому за це нічого не буде. Вважає, що постанови склали на нього незаконно, оскільки він нікуди не їхав, а просто сидів на місці водія у заглушеному автомобілі, який йому не належить.

Представник позивача - адвокат Пригуза С.Д. заявлені позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що позивач звернувася до суду з позовами про оскарження трьох постанов про накладення на нього адміністративних стягнень, оскільки, вважає їх незаконними, не обгрунтованими та такими, що винесені з порушенням закону, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв вказаних адміністративних правопорушень, так-як не був за кермом вказаного автомобіля. Даний автомобіль надежить іншій особі, яка і була у той день за кермом, а позивач був лише пасажиром. Просить скасувати незаконні постанови.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Бешлей І.В. у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце рогзляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Проте, ним 01.09.2021 через канцелярію суду було надано відзив в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та не обгрунтованими, оскільки відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксовано не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 N 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за N 1408/27853, визначено, що повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція. Даною інструкцією також передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі без складання протоколу. Тому, вважає, що постанови, що винесені на місці вчинення правопорушення винесені уповноваженими працівниками поліції у межах наданих їм повноважень під час виконання ними службових обов`язків та у відповідності до вимог чинного законодавства. Доказом того, що позивач скоїв адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа, особисто спостерігаючи порушення ПДР, встановлює наявність адміністративного правопорушення. Візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Статтею 254 КУпАП визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст.256 КпАП України, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також зазначив, що обставини вчинення правопорушень підтверджуються складеними постановами у справі про адміністративне правопорушення, із змісту яких чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушень, а також особа, яку притягнуто до відповідальності. Отже, дії працівників поліції є правомірними та законними.

Усудовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 19.07.2021 десь о 11 год 30 хвилин до нього зателефонувала ОСОБА_4 і попросила приїхати до неї, оскільки до неї приїхали працівники поліції з обшуком. Він, взявши свого сусіда ОСОБА_5 та свого меншого брата Нестора- ОСОБА_6 , поїхав з ними на власному автомобілі ВАЗ 2105 у с.Ольгопіль. Автомобіль купив у м.Жмеринка, але купівлю-продаж не оформив, керує транспортним засобом маючи при собі технічний паспорт. Автомобіль припаркували десь за метрів 20 від ОСОБА_7 , а саме біля ОСОБА_8 . Він та його брат пішли до ОСОБА_7 , а ОСОБА_9 залишився охороняти автомобіль, та був біля нього увесь час, аж до 18 чи 18:20. Десь приблизно в такий час він побачив, як до ОСОБА_9 підбігли працівники поліції, витягли його з машини, а саме із-за керма, де він сидів у той момент, а той злякавшись почав тікати, після чого його спіймали. ОСОБА_9 ніякого відношення до вказаного автомобіля не має, не керував ним, а тому на нього не мали права складати вказані постанови.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 19.07.2021 десь біля 10 - 11 год до нього приїхав його брат ОСОБА_3 та сказав, що треба поїхати до ОСОБА_11 у с.Ольгопіль, після чого разом з братом та ОСОБА_12 поїхали на автомобілі брата в ОСОБА_13 . За кермом сидів брат, а ОСОБА_9 взяли щоб охороняв автомобіль, так як він не зачиняється. Коли приїхали до ОСОБА_7 , припаркували автомобіль неподалік, самі пішли до неї, а ОСОБА_9 залишився біля автомобіля, де знаходився увесь час. Коли складали постанови він не бачив, але стверджував, що позивач автомобілем не керував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши свідків, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте останній в судове засідання не з`явився, а надані ним у заперечення докази не спростовують вказане твердження позивача, що він не порушував правил дорожнього руху України.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 459809 від 19.07.2021 року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, за те, що він 19.07.2021 року о 16 год. 55 хв. в с.Ольгопіль по вул.Гагаріна, керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 без відповідних документів страхового поліса, чим порушив п.п.2.1б правил дорожнього руху. (а.с.7)

Із постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 459901 від 19.07.2021 року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, за те, що він 19.07.2021 року о 17 год. 35 хв. в с.Ольгопіль по вул.Гагаріна, керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. (а.с.81)

Із постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 459810 від 19.07.2021 року вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, за те, що він 19.07.2021 року о 18 год. 15 хв. в с.Ольгопіль по вул.Гагаріна, керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 з непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» ПДР України. (а.с.159).

Зауваження позивача, про те, що працівники поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не мали право на винесення вказаних постанов спростовано посадовими інструкціями ОСОБА_14 та ОСОБА_16 (а.с.244-249).

Однак, у судовому засіданні було досліджено відеодиск, на якому видно лише коротенький фрагмент ситуації, що склалася, а саме видно як працівники поліції запитують Шпортюка документи на автомобіль, на що той починає тікати, після чого його ловлять працівники поліції. Проте, на даному відео не зафіксовано як факту керування Шпортюком вказаним автомобілем так і факту самого складення постанов.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постановах, які оскаржуються, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовуються рішення про накладення на позивача адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень є самі оскаржувані постанови по справі про адміністративні правопорушення, в яких зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, суд вважає, що зазначені постанови є саме предметом спору між сторонами та не можуть розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваних постановах. Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних постанов.

Згідно частини 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

На підставі вищевикладеного, вислухавши у судовому засіданні свідків, дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, ч.2 ст. 126 КУпАП та ч.5 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, понесені та доведені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 1362 гривні, що еквівалентно трьом судовим зборам за подачу трьох позовів, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яке є відповідачем у справі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 459809 від 19 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, провадження по справі закрити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 459901 від 19 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, провадження по справі закрити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 459810 від 19 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, провадження по справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області судовий збір в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

Апеляційна скарга на судове рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2022 року.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (м.Вінниця, вул.Театральна,10, поштовий індекс 21050, код ЄДРПОУ 40108672).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК