Рішення № 103431312, 21.02.2022, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/998/21

Провадження №2/167/62/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2022 м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сіліча І. І.,

з участю секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», товариства з обмеженою відповідальністю «Хорн Хоф Інвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Брайт Інвестмент», ТОВ «Хорн Хоф Інвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І. С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовує тим, що 19 вересня 2008 році між ним та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» укладено кредитний договір, відповідно до якого йому було надано кредит в сумі 6000,00 грн. У грудні 2021 йому стало відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І. С. виконавчого провадження № 66974753 щодо примусового виконання виконавчого напису № 219041 від 23.06.2021 про стягнення з нього на користь відповідача ТОВ «Брайт Інвестмент» як правонаступника первісного кредитора ПАТ «КБ «Надра» 18585,88 грн, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. Зазначає, що вказаний виконавчий напис, вчинений з грубим порушенням вимог закону та є незаконним, оскільки свої кредитні зобов`язання він виконав в повному обсязі, відповідачем не надано жодного документа, який би підтверджував наявність, а тим більше безспірність заборгованості чи її суми. Крім того, приватним нотаріусом не перевірено сплив строків позовної давності.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. (зареєстрований в реєстрі за №219041) від 23.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором в розмірі 18585,88 грн, а також стягнути понесені у справі судові витрати.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 22 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 09 год 20 хв 20 січня 2022 року.

19.01.2022 року представник відповідача ТОВ «Брайт Інвестмент» подав клопотання про залучення до участі у справі, як співвідповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорн Хоф Інвест», мотивуючи клопотання тим, що воно є правонаступником ТОВ «Брайт Інвестмент».

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 20 січня 2022 року задоволено клопотання представник відповідача ТОВ «Брайт Інвестмент», залучено до участі в розгляді справи в якості співвідповідача ТОВ «Хорн Хоф Інвест». Розгляд справи відкладено на 09 год 00 хв 21 лютого 2022 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 21 лютого 2022 року подав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи проводити у його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідачі ТОВ «Брайт Інвестмент», ТОВ «Хорн Хоф Інвест» будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського районного нотаріального округу Остапенко Є. М., приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І. С. в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України) оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 19 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 901981/ФО/8, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 6000 гривень. Кінцевий термін повернення кредиту 18 вересня 2011 року.

05.08.2020 між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 901981/ФО/8 від 19.09.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

18.12.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_04, на підставі якого ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до ОСОБА_1

13.12.2020 між ТОВ «Брайт Інвестмент» та ТОВ «Хорн Хоф Інвест» було укладено Договір №1312/К-1 про відступлення прав вимоги. За умовами даного договору ТОВ «Хорн Хоф Інвест» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів у тому числі за Кредитним договором № 901981/ФО/8 від 19.09.2008 укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є. М. вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі № 219041) про звернення стягнення з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 901981/ФО/8 від 19 вересня 2008 року, укладеним з Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank від 05 серпня 2020 року є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги GL48N718070_blank від 30 вересня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за період з 10 лютого 2019 року по 22 червня 2021 року в розмірі 18538,88 грн в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4957,56 грн, прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 13578,32 грн, за вчинення виконавчого напису - 50 грн, а всього 18585,88 грн.

11 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко І. С. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію ті інші доходи боржника по примусовому виконанні виконавчого напису №219041 від 23 червня 2021 року.

Статями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).

Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів даної норми нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу ( підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 1 Переліку документів нотаріусам подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, нотаріусу слід надати кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

При цьому, ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений п.п 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Як встановлено судом, підставою вчинення приватним нотаріусом Остапенко Є. М. виконавчого напису, як вбачається із змісту виконавчого напису, є, зокрема, п. 2 Переліку документів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року. В дану постанову постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п.2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року в цій частині. Вказану постанову залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Отже, наданий приватному нотаріусу кредитний договір №901981/ФО/8 від 19 вересня 2008 року, не є тим документом за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Таким чином, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис про стягнення заборгованості за таким кредитним договором.

Одночасно матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачем вимог законодавства, зокрема, щодо доведеності безспірності заборгованості боржника. Відсутній доказ отримання ОСОБА_1 відповідної письмової вимоги про усунення порушень станом на дату вчинення виконавчого напису, а відтак відсутні підстави вважати, що станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису позивачу було відомо про вимогу відповідача та суму боргу, що свідчить про відсутність узгодження боржником суми боргу.

Крім цього, строк звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, що становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника.

Стороною відповідача не спростовано доводів позивача про відсутність між сторонами домовленості про збільшення строків позовної давності. Таким чином, при розрахунку заборгованості мають застосовуватися загальні строки позовної давності передбачені законом, адже умовами договору інших строків не обумовлено.

Відповідно до кредитного договору №901981/ФО/8 від 19 вересня 2008 року строк кредитування становить з 19 вересня 2008 року по 18 вересня 2011 року. З виконавчого напису вбачається, що строк за який проводиться стягнення з 10 лютого 2019 року по 22 червня 2021 року.

Таким чином, звернувшись до нотаріуса у червні 2021 року відповідач порушив строк звернення за вчиненням виконавчого напису.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Як передбачено ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що нотаріусом порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Оспорюваний виконавчий напис вчинено за договором, за яким стягнення заборгованості не може провадитись у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, за вимогами, які не є безспірними, з порушенням процедури повідомлення боржника про вчинення виконавчого напису, а відтак вимоги позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. № 219041 від 23 червня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості в розмірі 18585,88 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Згідно положень п. 6 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, а тому документально підтверджені судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору в сумі 908 грн необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», товариства з обмеженою відповідальністю «Хорн Хоф Інвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича та зареєстрований в реєстрі за № 219041 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором №901981/ФО/8, укладеним 19 вересня 2008 року в розмірі 18585,88 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хорн Хоф Інвест» в користь позивача ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 21 лютого 2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Хорн Хоф Інвест», місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 34, код ЄДРПОУ 44440150.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, адреса місцезнаходження: 43023, Волинська область, м.Луцьк, вул.Конякіна, 24, офіс 85.

СУДДЯ: І.І.Сіліч