Ухвала суду № 103431020, 03.02.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1402/22

Категорія 62

2/295/1214/22

У Х В А Л А

03.02.2022 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, припинення права користування житловим приміщенням та виселення з нього, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить усунути їй перешкоди в користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, припинити право користування та виселити його із зазначеного житлового будинку.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст.175,176, 177 ЦПК України.

При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду виявлено, що позовна заява не відповідає всім визначеним до неї вимогам, виходячи з наступного.

Як убачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, в позовних вимогах поєднано різні способи захисту цивільних прав у вигляді різних за змістом та правовими підставами позовних вимог, а саме визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, припинення права користування житлом та водночас виселення з нього, у зв`язку з чим не зрозуміло, який спосіб захисту своїх прав обрала позивач. За таких обставин заявлені позовні вимоги потребують уточнення позивачем.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На підтвердження викладених у позовній обставин стосовно того, що, відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства в сім`ї, в порушення п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивачем не зазначено та до позовної заяви не додано відповідних доказів, а саме рішень суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення зазначених протиправних дій.

Також позовна заява не відповідає також вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі або звільнення позивача від його сплати за вимогами майнового характеру.

За подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн.

Отже, оскільки позивачем заявлено три позовні вимоги немайного характеру, необхідно сплатити 2977,20 грн. (992,40 грн. х 3 = 2977,20 грн.) судового збору за подання до суду позовної заяви (банківські реквізити: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код ЄДРПОУ - 37976485, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача МФО, 899998, р/р UA738999980313131206000006831, призначення платежу- судовий збір, код 22030101, Богунський районний суд міста Житомира) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Водночас до позовної заяви долучено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи його скрутним матеріальним становищем.

Статтею 136 ЦПК України врегульоване питання відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Також ч. 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Підставою для розстрочення стороні в справі сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.

Разом з тим, позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану в обґрунтування заявленого нею клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, доказів, які б містили інформацію про отримані нею доходи за попередній 2021 календарний рік, у зв`язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.

Дані обставині перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

За положеннями ст.185ЦПКУкраїни, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 ЦПК Українита/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 136, 175,177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити та роз`яснити, що позивач може повторно звернутися з клопотанням, надавши відповідні докази.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, припинення права користування житловим приміщенням та виселення з нього залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатьсянеподаною таповернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. В іншій частині окремо від рішення ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Семенцова