Ухвала суду № 103430107, 27.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

та накладення штрафу за зловживання процесуальними правами

27 січня 2022 року м. Київ № 640/3300/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДР: 22883141), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДР: 37405284), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оператора пакувальних майданчиків у м. Києві - Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» щодо незабезпечення обладнання паркувальних майданчиків (віднесених до юрисдикції Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства «Київтранспарксервіс» засобами оплати (пристроями, терміналами) у місті Києві, в обсязі та порядку, передбаченому Правилами паркування транспортних засобів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 та незабезпечення вільного продажу для фізичних осіб паркувальних талонів та абонементів на паркування;

2) визнати протиправним стягнення вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування у м. Києві з 01.09.2021, які перебувають у комунальній власності та не забезпечені оператором з паркування та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належними та функціонуючими засобами сплати вартості зазначених послуг (паркоматами/пристроями/терміналами на місці знаходження паркувального майданчика) відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 щодо обладнання таких майданчиків передбаченими засобами для оплати та незабезпечення відповідачами вільного продажу талонів на паркування та абонементів на паркування для фізичних осіб;

3) зобов`язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київтрапспарксервіс» забезпечити виконання вимог Правил паркувапня транспортних засобів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 шляхом обладнання всіх паркувальпих майданчиків у м. Києві, які віднесені до юрисдикції Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства «Київтранспарксервіс» засобами оплати (пристроями, терміналами), визначеними Правилами паркування транспортних засобів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 для забезпечення можливості здійснення оплати на місці паркування та забезпечити вільний та доступний продаж для фізичних осіб талонів на паркування та абонементів на паркування.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає про протиправну бездіяльність відповідача щодо не забезпечення паркувальних майданчиків платіжними пристроями, талонами, абонентами, паркоматами та терміналом, а відтак наголошує на протиправному стягненні з неї вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування у м. Києві.

При цьому, позивачка наголошує на тому, що відповідачем не встановлено особу водія, перш ніж притягнути до відповідальності власника транспортного засобу.

Ознайомившись з поданою заявою та доданими до неї матеріалами, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, положеннями статті 44 КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, а також належного оформлення адміністративного позову. Для цього особа, зацікавлена у поданні такого позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Слід враховувати, що наведений у частині 2 статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/12191/18 та від 15.07.2021 у справі № 420/698/21.

Як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду» на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява № 640/3276/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду аналогічний позов (№ 640/3276/22) до цього самого відповідача з аналогічним предметом та з однакових підстав, що кваліфікується судом як зловживання процесуальними правами та намагання маніпулювати автоматичним розподілом справ.

Крім зазначених позовних заяви, також варто звернути увагу на подання позивачем 16 (шістнадцять) схожих позовних заяв, де ОСОБА_1 є позивачем та такі позовні заяви містять один і той же предмет та підстави позову, що і позовна заява № 640/3300/22, відомості щодо чого наявні в КП «ДСС», а копії позовів залучені до матеріалів № 640/3300/22, зокрема:

№ 640/3274/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

№ 640/3302/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

№ 640/3303/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

№ 640/3299/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», в якому предмет та підставі позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

№ 640/3297/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

№ 640/3295/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

№ 640/3293/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

№ 640/3292/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому предмет та підстави позову є аналогічними предмету та підставам позову, заявленим за даною позовною заявою № 640/3300/22;

Аналогічні предмет та підстави позову позивачем - ОСОБА_1 заявлені і за позовними заявами № 640/3291/22, № 640/3288/22, № 640/3290/22, № 640/3287/22, № 640/3285/22, № 640/3283/22, № 640/3281/22 та № 640/3280/22.

При цьому, у вище перелічених позовних заявах позивач посилається на порушення своїх прав з тих підстав, що і у даній позовній заяві.

Тобто, підстави та предмет позову за зазначеними позовними заявами є аналогічними.

Вказані обставини, за результатами ознайомлення з матеріалами позовної заяви, свідчить про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, що вочевидь суперечать завданню адміністративного судочинства, оскільки такі дії спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями, що має місце у даному випадку та, як наслідок, затягування розгляду справи.

Наведене також свідчить про явну неповагу до суду, що полягає у зверненні до суду із матеріалами, які вочевидь не відповідають встановленим вимогам, які є загальновідомими, тобто завідомо є такими, що спрямовані на безпідставне затягування судового процесу та подання

Частиною 3 ст. 45 КАС України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Варто додати, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС).

Крім того, ознайомлюючись з поданим ОСОБА_1 адміністративним позовом, суд звертає увагу, що таку позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України, які є базовими, очевидними та недвозначними, тобто без доданих до неї будь-яких матеріалів.

При цьому, у такій позовній заяві позивач посилається на докази, які в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161, а також п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, які також є базовими, очевидними та недвозначними, позивачем до матеріалів позовної заяви не було додано.

Крім того, позивачем не було надано доказів сплати судового збору, як того вимагає ч. 3 ст. 161 КАС України, яка також є очевидною та недвозначною, а також не було надано копії позовної заяви, а також доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи (ч. 1 ст. 161 КАС України).

Відтак, зважаючи на подання позивачем до суду лише позовної заяви на 7 аркушах в одному примірнику, без сплати судового збору, без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві та без надання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, а також зважаючи на подання позивачем 18 (вісімнадцять) позовних заяв: № 640/3274/22, № 640/3302/22, № 640/3303/22, № 640/3299/22, № 640/3297/22, № 640/3295/22, № 640/3293/22, № 640/3292/22, № 640/3291/22, № 640/3288/22, № 640/3290/22, № 640/3287/22, № 640/3285/22, № 640/3283/22, № 640/3281/22, № 640/3280/22 та № 640/3276/22, у тому числі № 640/3300/22, в яких позивачем є одна і та саме особа та які містять аналогічний предмет та підстави позову, що, за висновком судді, є зловживанням процесуальними правами, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви № 640/3300/22,- без розгляду на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.

У взаємозв`язку з наведеним та в контексті зловживання процесуальними правами, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За усталеною практикою правозастосування, зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства.

Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків.

Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

На думку Касаційного адміністративного суду у складі ВС (рішення від 13.03.2019 р. у справі № 814/218/14), під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У цьому випадку штраф може складати від 744,30 грн. до 7443,00 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

неодноразового зловживання процесуальними правами;

Штраф може складати від 2481,00 грн. до 24810,00 грн.

Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, вбачається цілеспрямоване та усвідомлене та систематичне зловживання позивачем процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов`язків та подання аналогічних позовних заяв з однаковим предметом та підставами позову, що у свою чергу свідчить про намагання маніпулювати автоматичним розподілом справ, про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, а відтак суд, керуючись ч. 2 ст. 149 КАС України та враховуючи вочевидь умисний характер таких дій, приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 7 000 грн., розмір якого за висновком судді, є адекватним, співмірним вчиненим порушенням, що також відповідає принципу розумної достатності.

Керуючись статтями 45, 149, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства умисні дії ОСОБА_1 щодо звернення до суду із позовами з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб`єктивним складом учасників справи (у позовній заяві № 640/3276/22), що вочевидь не відповідає, суперечить базовим та недвозначним вимогам процесуального закону та є проявом явної неповаги до суду, наслідком чого є перешкоджання здійсненню судочинства, перевантаження роботи суду.

2. Позовну заяву № 640/3300/22 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії,- повернути на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.

3. Накласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 7 000,00 гривень (сім тисяч гривень) за умисне зловживання процесуальними правами та перешкоджання правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку.

Стягувач: Державна судова адміністрацію України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДР: 26255795).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).

Строк пред`явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - 27.04.2022.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

5. Дана ухвала є виконавчим документом.

6. Примірник даної ухвали направити Державній судовій адміністрації України для організації виконання в частині стягнення штрафу.

В силу ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), а відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 294 - про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, які оскаржуються в порядку, визначеному ст. ст. 295 - 297 КАС України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін