Рішення № 103430038, 27.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/436

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Київ № 640/14212/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" до Київської митниці Держмитслужби провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартостіСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, правонаступником якої є Київська митниця Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 05.03.2019 р. № UA100000/2019/100008/2.

Ухвалою суду від 12.08.2019 р. відкрито провадження по справі № 640/14212/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

29.08.2019 р. до суду надано відзив на позов.

28.08.2019 р. відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ознайомившись з клопотанням, матеріалами справи, суд вважає їх достатніми для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (покупець) та Компанією "USCO S.P.A" (продавець, Італія) укладено Договір купівлі-продажу запасних частин № USCO/ZEPUKR/12/2017, за умовами якого продавець зобов`язується продавати та поставляти, а покупець приймати та оплачувати запасні частини до будівельної та гірничодобувної техніки таких торгових марок як ITR, Caterpillar, Komatsu, Volvo, Hyundai згідно кількості та цін, зазначених в інвойсах (п. 1.1.).

Згідно з п. 2.1. договору поставка обладнання здійснюється автомобільним або авіаційним транспортом на умовах Modena Італія (Інкотермс-2010) поетапно, окремими партіями, в строки і обсягах узгоджених Сторонами згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. договору при поставці автомобільним або авіаційним транспортом, пункт відправки та умови поставки можуть відрізнятись.

Ціни на запасні частини визначаються за кожною окремою позицією в дійсному інвойсі Продавця (пункт 4.3.).

Оплата кожної отриманої партії повинна бути здійснена протягом 60 календарних днів від дати інвойсу, за умови попередньої доставки та отримання запасних частин. Оплата має бути здійснена в Євро (пункт 4.4. Договору).

Відповідно до умов вищевказаного договору та згідно з інвойсами від 25.02.2019р. № 2905/2019, № 2907/2019 позивачем придбані такі товари: частини до дорожньо-будівельної техніки:

хрестовина диференціала ведучого моста арт.1179887- 10шт.; арт. 1179887-40шт.; арт. 1179887-Ішт.; арт. 1179887-10шт.; Виробник USCO SpA; Торговельна марка ITR; Країна виробництва CN; код УКТЗЕД 8708509998;

гусеничний опорний каток арт.UF125С0Т-2шт.; арт.UF173К1Е-4шт.; apт.UF173K1E-18шт.; apт.UF1189С4Т-12шт.; apт.UF210С0Е-2шт.; apт.UF211СОЕ-1шт.; apт.UG189C4T- 12шт.; apт.UG125C0T-2шт.; apт.UX084C6F-lшт.; - гусеничний опорний ролик apт.UFl76С0Е-10ШТ.; арт.UН082С0В-4шт.; apт.UH082C0B-10шт.; - гусеничний підтримуючий ролик арт. UН086К0В-4шт.; - направляюче колесо ходове з вилкою арт. UХ082С0Е-2шт.; арт.UX085С0Е-4шт.; арт.UХ102С0Е-1шт.; Виробник USCO SpA; Торговельна марка ITR; Країна виробництва CN; код УКТЗЕД 8708709990;

гусеничний башмак - арт.UU260K1М750-10шт.; apт.UW140F0M260-76шт.; Виробник USCO SpA; Торговельна марка ITR; Країна виробництва EU; код УКТЗЕД 8708709990;

гусеничний ланцюг apт.UL190В1Р46-2шт.; арт.UL190K2P51-2шт.; - ланка гусеничного ланцюга арт.КL032.00.16-1шт.; Виробник USCO SpA; Торговельна марка ITR; Країна виробництва KR; код УКТЗЕД 8708709990;

На імпортовані в рамках Договору купівлі-продажу запасних частин №USCO/ZEPUKR/12/2017 від 30.12.2017 р. товарні позиції, позивачем було подано відповідачу митну декларацію "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2019/367197 від 04.03.2019 р. (електронне декларування).

Задекларована в ЕМД за товарними позиціями № 27, 28, 29, 30 митна вартість визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та включала вартість товару згідно з інвойсами від 25.02.2019 р. № 2905/2019, № 2907/2019 та транспортування товарів згідно довідки (калькуляції) про транспортні витрати від 04.03.2019 р. №1910087 до місця ввезення на митну територію України (умови поставки згідно договору FCA IT Модена), а саме:

позиція 27 - Вага нетто (кг) - 54; Ціна згідно інвойсу - 246,2999 EUR (7531,1839 грн); Транспортні витрати (згідно довідки) - 4,9901EUR (152,5837 грн); Заявлена митна вартість - 251.2900 EUR (7683,8600 грн) 4,6535 EUR за 1 кг.; Курс валюти (EUR) - 30,577292 EUR;

позиція 28 - Вага нетто (кг) - 4090,185; Ціна згідно інвойсу - 10685,0698 EUR (326720,4993 грн); Транспортні витрати (згідно довідки) - 366,4702 EUR (11205,6663 грн); Заявлена митна вартість - 11051,5400 EUR (337926,10 грн.) 2,7019 EUR за 1кг; Курс валюти (EUR) - 30,577292 EUR;

позиція 29 - Вага нетто (кг) - 922,04; Ціна згідно інвойсу - 2045,9735 EUR (62561,6140 грн); Транспортні витрати (згідно довідки) - 83,2037 EUR (2544,1438 грн); Заявлена митна вартість - 2129,4800 EUR (65113,7200 грн) 2,3095 EUR за 1 кг; Курс валюти (EUR) - 30,577292 EUR;

позиція 30 - Вага нетто (кг) - 2397,5; Ціна згідно інвойсу - 3745,0168 EUR (114512,4722 грн); Транспортні витрати (згідно довідки) - 209,7132 EUR (6412,4617 грн); Заявлена митна вартість - 3954,7300 EUR (120925,0000 грн) 1,6495 EUR за 1 кг; Курс валюти (EUR) - 30,577292 EUR.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні обов`язкові документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу запасних частин №USCO/ZEPUKR/12/2017 від 30.12.2017 р. та додаткові угоди №1 від 30.12.2017р., №3 від 28.12.2018 р. до нього; інвойси 25.02.2019 р. № 2905/2019, № 2907/2019; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 26.02.2019 р. №0084742; довідка (калькуляція) про транспортні витрати №1910087 від 04.03.2019 р.; договір про перевезення (ТОВ "Цеппелін Україна ТОВ" - ІП "Шерп ІЛС") №К004/14 від 11.02.2014 р.

Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за товарними позиціями № 27, 28, 29, 30, заявлених за митною декларацією UA100020/2019/367197 від 04.03.2019 р., митним органом на підставі статті 54 Кодексу та Методичних рекомендацій встановлено, що документи, які подані відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 2.1. договору від 30.12.2017 р. №USCO/ZEPUKR/12/2017 умови поставки товарів FCA-Modena, відповідно усі витрати від названого місця покладаються на покупця, такі як: витрати на транспортування оцінюваних товарів, на навантаження, на страхування цих товарів. Для підтвердження витрат на транспортування надана калькуляція про транспортні витрати 04.03.2019 р. №1910087 від ІП "Шерп ІЛС", проте у наданій транспортній накладній CMR від 26.02.2019 р. № 0084742 перевізником зазначено BABYUK YAROSLAV;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом не подано відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" договір із експедитором;

3) до митного оформлення не подано експортну декларацію, передбачену пункту 5.6 зовнішньо-економічного договору від 30.12.2017 р. №USCO/2EPUKR712/2017.

У зв`язку з вказаним декларанту запропоновано надати додаткові документи, такі як: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявки, рахунки тощо) та документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; митну декларацію країни відправлення.

Листом від 05.03.2019 р. декларантом на вимогу органу доходів і зборів надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: рахунок на транспортно-експедиторські послуги № 1910087 від 04.03.2019 р.; сертифікати країни походження № від 26.02.2019 р. 0574436, 0574437, 0574438, 0574439; експортна декларація 19ITQTC1T0010701E3 від 25.02.2019 р.; прайс-лист б/н від 01.03.2019 р.; договір перевезення (Шерп ІЛС - ФОП ОСОБА_1 ) №007/19 від 30.01.2019 р. А також повідомлено про неможливість надання інших документів.

Процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом була проведена шляхом надіслання електронних повідомлень, що сторонами не оспорюється.

За результатами проведеної консультації митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.03.2019 р. № UA100000/2019/100008/2.

Вказаним рішенням митна вартість товару визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з урахуванням вимог ст. 60 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визначених органом доходів і зборів митних вартостях у митних деклараціях від 17.12.2018 р. №UA100020/2018/183885, від 03.11.2018 р. № UA209140/2018/178886, від 28.01.2019 р. № UA400030/2019/2334, від 18.02.2019 р. № UA125060/2019/150733, від 26.01.2019 р. № UA807200/2019/326, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості від 05.03.2019 р. № UA100000/2019/100008/2.

Між тим, у графі 33 названого рішення повідомлено, що причиною не застосовування основного методу відповідачем є неподання декларантом: 1) відповідно до п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявки, рахунки тощо) та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; 2) відповідно до п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Вказаним рішенням відкориговано митну вартість товару, задекларованого в ЕМД за товарними позиціями № 27, 28, 29, 30, внаслідок чого її збільшено за позицією 27 збільшено з 4,6535 EUR за 1 кг до 5,5150 EUR за 1 кг (297,81 EUR); за позицією 28 збільшено з 2,7019 EUR за 1кг до 5,5150 EUR за 1 кг (22557,37 EUR); за позицією 29 збільшено з 2,3095 EUR за 1 кг до 5,700 EUR за 1 кг (14279,51 EUR); за позицією 30 збільшено з 1,6495 EUR за 1 кг до 5,9560 EUR за 1 кг (4279,51 EUR).

У зв`язку з визначенням митної вартості товару відповідачем іншої, ніж указана позивачем, сума сплачених переплат ПДВ та ввізного мита склала відповідно 158 212,47 грн та 33 157,24 грн, що разом складає 191 369,71 грн.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови № UА100020/2019/00050, в якій роз`яснено можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" - вважає протиправним та просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, зазначаючи наступне.

Позивачем були надані всі наявні документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містили повну інформацію про митну вартість та її складові.

На момент митного оформлення у позивача були відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар, у зв`язку з тим, що умови зовнішньоекономічного контракту, зокрема п.4.4., передбачають відстрочення платежу. В подальшому позивачем було проведено оплату за поставлений товар, що підтверджується довідкою з банку за вих. № МО/190719/2/БТ від 19.07.2019 р. про оплату товару за ціною договору (контракту).

Про необґрунтованість вказаних відповідачем зауважень до наданих додатково документів позивачем свідчить неврахування ним того, що умови поставки FCA (Франко-перевізник) Інкотермс 2010 передбачають, що продавець виконує своє зобов`язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці. До заявленої митної вартості товару декларантом віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 41 279,34 грн, на підтвердження чого надано довідку про транспорті витрати, яка містить розгорнуту калькуляцію транспортних послуг, яка містить розгорнуту калькуляцію транспортних послуг. На дату митного оформлення у декларанта були відсутні рахунок-фактура або акт виконаних робіт, у зв`язку із чим надання таких документів не було можливим.

Видання довідки про транспортні витрати від ІП "ШЕРП ІЛС", а не перевізником BABYUK YAROSLAV, зазначеним у транспортній накладній CMR від 26.02.2019 р. №0084742, обумовлюється тим, що в міжнародній практиці присутні такі поняття як експедитор перевізник та фактичний перевізник товару. У той же час, позивач має договірні відносини на перевезення та експедирування товарів з Іноземним підприємством "ШЕРП ІЛС" Поряд з тим між Іноземним підприємством "ШЕРП ІЛС" та ФОП ОСОБА_1 також існують договірні відносини на перевезення згідно з договором на перевезення №007/19 від 30.01.2019 р.

Імпорт товару не підлягає ліцензуванню, вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, за навантаження товару відповідає продавець, страхування товару імпортером не здійснювалося, тому відповідні документи не були надані для митного декларування.

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби - проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідач зазначив про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості, з огляду на положення ч. 6 ст. 54, ч. 2, 10 ст. 58 Митного кодексу України, а також про те, що позивачем документально не підтверджено митну вартість товару - складові митної вартості.

Також відповідач підтримав висновки, викладені у гр. 33 оскаржуваного рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній у період спірних правовідносин) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Митний контроль, у силу вимог ст. 4 Митного кодексу України, це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 Митного кодексу України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч. 8, 9 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ "Для відміток митного органу". На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

В даному випадку зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 05.03.2019 р. № UA100000/2019/100008/2 (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2019/367197 від 04.03.2019 р. (електронне декларування), не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, оскільки під час здійснення контролю митної вартості на момент митного оформлення встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до ст. 53 Кодексу, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

А саме, відповідач посилається на необхідність підтвердження витрат на транспортування перевізником, зазначеним у транспортній накладній CMR від 26.02.2019 р. №0084742, а не ІП "ШЕРП ІЛС", довідку якого від 04.03.2019 р. №1910087 було подано до митного оформлення, а також на те, що за умови поставки FCA-Modena всі витрати від названого місця покладаються на покупця. Відповідно, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на транспортування (навантаження), а також не подано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявки, рахунки тощо) та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Не подано документи, що містять відомості про вартість страхування та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У той же час, згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, відповідно до пункту 2.1 зовнішньоекономічного договору від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 умовами поставки товару є FCA Modena (Італія).

Згідно з міжнародними комерційними умовами FCA Modena (Італія) Інкотермс 2010 продавець виконує своє зобов`язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.

Тобто за вказаними умовами вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому вона була включена в митну вартість, заявлену декларантом позивача.

Водночас, згідно з міжнародними комерційними умовами FCA Modena (Італія) Інкотермс 2010 вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Суд звертає увагу, що CMR від 26.02.2019 р. №0084742 містить адресу завантаження товару 41122 Modena, Italy, що збігається з адресою складу продавця (41122 Modena, Via Nazioni, 65, USCO SPA), зазначеній у договорі від 30.12.2017 р. №USCO/ZEPUKR/12/2017.

До заявленої митної вартості товару декларантом віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 41 279,34 грн, на підтвердження чого надано довідку про транспорті витрати, яка містить розгорнуту калькуляцію транспортних послуг.

Водночас на підтвердження вартості транспортних витрат у вищевказаному розмірі відповідачу надано рахунок на транспортно-експедиторські послуги від 04.03.2019р. №1910087.

Вказані документи відповідають гр. 20 р. ІІІ Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. №599, згідно з якими для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються документи про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких може належати довідка (калькуляція) про транспортні витрати від виконавця договору, що і було дотримано позивачем, який надав митному органу додаткові документи, такі як: рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг та договір перевезення (Шерп ІЛС - ФОП ОСОБА_1 ) №007/19 від 30.01.2019 р.

В свою чергу, документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть бути не тільки банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, а й рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг та довідка (калькуляція) транспортних витрат, що містять реквізити сторін, суму, умови платежу та інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до імпортованих товарів.

З урахуванням викладеного, надані декларантом позивача рахунок на транспортно-експедиторські послуги та довідка про вартість транспортних послуг, що містить калькуляцію транспортних послуг, оформлені належним чином та є достатніми доказами на підтвердження витрат позивача на перевезення, включених ним до заявленої митної вартості товарів.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем укладено з ІП "Шерп ІПС" договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 11.02.2014 р. №К004/1411, предметом якого є організація виконання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів.

Згідно з пунктом 3.1 названого договору розмір плати експедитору по договору фіксується в рахунку.

Поряд з тим, між ІП "ШЕРП ІЛС" та ФОП ОСОБА_1 також існують договірні відносини на перевезення згідно з договором на перевезення №007/19 від 30.01.2019р.

З урахуванням наведеного, у гр. 16 транспортної накладної CMR від 26.02.2019 р. №0084742 перевізником зазначено фактичного перевізника, що жодним чином не перешкоджає формуванню та підтвердженню числових значень складових митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача, що при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на страхування, то ним не враховано повідомлення позивача, що страхування товару імпортером не здійснювалося.

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, що підтверджують митну вартість товарів є страхові документи , а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо страхування було здійснено.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який також не встановлює обов`язку страхувати товар, підстави для висновку про ненадання позивачем всієї інформації щодо складових вартості товару, відсутні.

Додатково суд відзначає, що матеріали справи не місять жодних належних та допустимих доказів того, що позивачем було понесено витрати на навантаження та/або страхування. Відповідачем таких доказів не представлено суду.

Також поза увагою митного органу залишилось те, що на момент митного оформлення у позивача були відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар, зважаючи на умови зовнішньоекономічного контракту, зокрема п.4.4., який передбачає відстрочення платежу.

На вимогу відповідача про надання додаткових документів були надані сертифікати країни походження № від 26.02.2019 р. 0574436, 0574437, 0574438, 0574439.

В свою чергу, системний аналіз наведених вище правових норм вказує на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 р. по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

В свою чергу, з врахуванням частини другої статті 77 КАС України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару.

Натомість, якщо відповідач стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення/навантаження/страхування, відповідно саме він повинен довести наявність таких фактів.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 р. у справі №803/916/17.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного оскаржуване рішення не можуть бути визнане таким, що ґрунтується на вимогах закону та відповідає вимогам щодо обґрунтованості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.03.2019 р. № UA100000/2019/100008/2.

3 Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (02000, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цеппелін Україна ТОВ" (03022, вул. Васильківська, 34, 3-1 поверх, код ЄДРПОУ 30278004) сплачений судовий збір в розмірі 2 870, 55 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 27.01.2022 р.