Ухвала суду № 103429976, 27.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 січня 2022 року м. Київ № 640/3387/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомПриватного підприємства «Дубекспо»доГолосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпровизнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дубекспо» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд:

«Визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 19.06.2017 року винесену Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) в рамках ВІ І 53550564. що складена за наслідками Наказу Господарського суду міста Києва № 910/19082/16 від 30.12.2016 року.

Зобов`язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) направити відповідні повідомлення про скасування арешту до банківських установ.

Стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) на користь Приватного Підприємства "Дубекспо" (01004. м. Київ. вул. Г`орького, 5Б, ідентифікаційний код 36203336) за рахунок усіх наявних коштів судовий збір у розмірі 2 393.00 гри (дві тисячі триста дев`яносто гри -гривень ). 00 коп.

Стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) на користь Приватного Підприємства "Дубекспо" (01004. м. Київ. вул. Горького, 5Б, ідентифікаційний код 36203336) за рахунок усіх наявних коштів моральну шкоду спричинену бездіяльністю, яка полягала у незняті арештів із банківських рахунків по завершеному виконавчому провадженню ВП 53550564 у розмірі 5 000.00 гри ( П`ять тисяч гривень ). 00 коп.

Стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) на користь Приватного Підприємства "Дубекспо" (01004, м. Київ. вул. Горького. 5Б. ідентифікаційний код 36203336) за рахунок усіх наявних коштів поштові витрати у розмірі 44.00 грн ( сорок чотири гривні ). 00 коп.

Стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) на користь Приватного Підприємства "Дубекспо" (01004, м. Київ. вул. Горького, 5Б. ідентифікаційний кол 36203336) за рахунок усіх наявних коштів витрати на правову допомогу, яка буде понесена по справі.

Стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) на користь Приватного Підприємства "Дубекспо" (01004, м. Київ. вул. Горького, 5Б. ідентифікаційний код 36203336) за рахунок усіх наявних коштів будь-які супутні витрати».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За приписами статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно частини першої статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

В той час, предметом позовної заяви визначено вирішення адміністративним судом питання про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні ВП №53550564, відкритого з примусового виконання наказу №910/19082/16, виданого Господарським судом м. Києва.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19 27.

Для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

В той же час, підставою цього позову позивач визначила наявність арешту, накладеного на майно, що порушує її право власності, отже у цій справі порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, а тому у даному випадку порушено його цивільні права.

З огляду на вищевикладене, оскільки, Приватне підприємство «Дубексп» є боржником у виконавчому провадженні (за наказом, виданим на виконання рішення господарського суду), то справа щодо зняття арешту з майна боржника, який накладено під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень, ухвалених в порядку господарського судочинства, також підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 815/4232/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 757/53656/17-а, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/5597/19.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

3. Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Суддя С.К. Каракашьян