Рішення № 103429909, 26.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Київ № 640/27332/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарник К.Ю., за участю секретаря судового засідання Основи О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

від позивача - Кривомаз Ю.В.

від відповідача 1 - Філімонова О.О.

від відповідача 2 - Наєва Д.С.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектер енд Гембел Трейдінг Україна» (далі по тексту - позивач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Набережна-Хрещатицька, будинок 5/13, корпус літера А до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, 11а, в якій позивач просить

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 29 130 000,00 грн, що підлягає поверненню з бюджету на розрахунковий рахунок у банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17 червня 2021 року №61365/6/26-15-04-02-16;

- стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна» (код 35251089, юридична адреса: 04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 5/13. кор. літ. А.; поточний рахунок в форматі IBAN НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк», МФО 300584) заборгованість бюджету із повернення надмірної сплати податку на додану вартість в розмірі 29 130 000,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна» (код 35251089, юридична адреса: 04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 5/13. Коруп літ. А.; поточний рахунок в форматі IBAN НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк», МФО 300584) пеню в розмірі 29 791 546,14 грн, нараховану на суму такої заборгованості за період з 06 липня 2021 року по 27 вересня 2021 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна» (код 35251089, юридична адреса: 04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 5/13, корпус літ. А.; поточний рахунок в форматі IBAN НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк», МФО 300584) суму майнової шкоди у розмірі 58 196,00 грн, завданої у зв`язку із адміністративним оскарженням незаконного рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17 червня 2021 року №61365/6/26-15-04-02-16.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у позивача наявні всі правові підстави для повернення з Державного бюджету України надміру сплаченої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість. Проте, відповідач не виконав обов`язок, покладений на нього Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 11 лютого 2019 року № 60 (далі - Порядок № 60) щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету та необхідності стягнення відповідної суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню нараховану на суму такої заборгованості відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, а також суму майнової шкоди завданої у зв`язку із оскарженням незаконного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відповідною ухвалою витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та зобов`язати останнього у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали, подати їх через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

28 жовтня 2021 року Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві було подано відзив, зі змісту якого зауважено на безпідставності та такими, що не узгоджуються з нормами матеріального права позовних вимог позивача.

27 жовтня 2021 року позивачем було подано заяву про зміну позовної вимоги, яка прийнята судом до розгляду, а саме, з «стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна» (код 35251089, юридична адреса: 04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 5/13. Коруп літ. А.; поточний рахунок в форматі IBAN НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк», МФО 300584) пеню в розмірі 29 791 546,14 грн, нараховану на суму такої заборгованості за період з 06 липня 2021 року по 27 вересня 2021 року;» на позовну вимогу в новій редакції такого змісту: «стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна» (код 35251089, юридична адреса: 04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 5/13. Коруп літ. А.; поточний рахунок в форматі IBAN НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк», МФО 300584) пеню в розмірі 818 832,33 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету із повернення надмірної сплати податку на додану вартість у розмірі 29 130 000,00 грн за період з 06.07.2021 року по 27.10.2021 року».

08 листопада 2021 року позивачем було подано відповідь на відзив Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві зі змісту якого, позивач зауважує про безпідставність наведених у відзиві посилань та аргументів, та просить задовольнити позовні вимоги повністю.

На виконання вимог ухвали суду від 29 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві 11 листопада 2021 року подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого податковий орган щодо задоволення позовних вимог заперечує, з підстав безпідставності доводів викладених у позовній заяві.

Контролюючий орган у письмовому відзиві на позов посилався на необґрунтованість позовних вимог, оскільки контролюючий орган реалізував свої повноваження на підставі та у межах визначених чинним законодавством.

18 листопада 2021 року позивачем було подано відповідь на відзив Головного управління ДПС у м. Києві зі змісту якого, позивач зауважує про безпідставність наведених у відзиві аргументів, що не відповідають діючому законодавству та обставинам справи.

25 листопада 2021 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну обґрунтування (правових підстав) розрахунку пені зі змісту якого позивачем відкликано заяву про збільшення позовних вимог від 27 жовтня 2021 року, змінено правові підстави для нарахування пені в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість та змінено позовну вимогу «стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна» (код 35251089, юридична адреса: 04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 5/13. Коруп літ. А.; поточний рахунок в форматі IBAN НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк», МФО 300584) пеню в розмірі 818 832,33 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету із повернення надмірної сплати податку на додану вартість у розмірі 29 130 000,00 грн за період з 06.07.2021 року по 27.10.2021 року» позовною вимогою у новій редакції такого змісту: «стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембел Трейдінг Україна» (код 35251089, юридична адреса: 04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 5/13. Коруп літ. А.; поточний рахунок в форматі IBAN НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк», МФО 300584) пеню в розмірі 1 124 338,19 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету із повернення надмірної сплати податку на додану вартість в розмірі 29 130 000,00 грн за період з 06.07.2021 року по 25.11.2021 року».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті за згодою представників сторін на 26 січня 2022 року.

В судовому засіданні 26 січня 2022 року представник позивача позовні вимоги в новій редакції підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог та заяві про збільшення позовних вимог від 25 листопада 2021 року. Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

16 червня 2021 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою № 12/6/2021 в порядку статті 43 ПК України про повернення суми переплати з податку на додану вартість у розмірі 29 130 000,00 грн код платежу 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Відповідна заява була вмотивована тим, що надміру сплачена сума грошових зобов`язань була утворена на підставі зменшення зобов`язань з податку на додану вартість в результаті подання уточнюючих податкових декларацій з податку на додану вартість за 2018-2019 роки, суми грошових коштів, що була перерахована з рахунку СЕА ПДВ до Державного бюджету України у зв`язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ та закриття відповідного рахунку в СЕА ПДВ, що відповідно до статті 43 ПК України підлягає перерахуванню на поточних рахунок платника податків в установі банку.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 17 червня 2021 року № 61365/6/26-15-04-02-16 щодо повернення надміру сплачених коштів, було відмовлено у поверненні відповідних коштів.

Відповідь контролюючого органу була вмотивована тим, що розгляд питання про повернення переплати з ПДВ позивача з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника в установі банку, може бути розглянуте лише після завершення процедури оскарження податкового повідомлення-рішення форми «В1» № 00224990704 від 25 березня 2021 року та подання нової заяви відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем 15 липня 2021 року було подано скаргу № 287 до Державної податкової служби України.

Відповідна скарга була отримана ДПС 19 липня 2021 року.

16 липня 2021 року позивачем було подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 29631479 на загальну суму 3973814,50 грн, № 29631481 на загальну суму 1040208,00 грн, № 29631485 на загальну суму 2307,00 грн, № 29631487 на загальну суму 6249189,52 грн, № 29631489 на загальну суму 14210346,13 грн.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 22 липня 2021 року № 70206/6/26-15-04-02-16 щодо повернення надміру сплачених коштів, було відмовлено у поверненні відповідних коштів.

Відповідь контролюючого органу була вмотивована тим, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень відкрито провадження по справі № 640/19035/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «В1» № 00224990704 від 25 березня 2021 року. Станом на 22 липня 2021 року судовий розгляд по справі не завершено. При цьому, розгляд питання про повернення переплати з податку на додану вартість позивача з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника в установі банку, може бути розглянуте лише після завершення процедури оскарження податкового повідомлення-рішення форми «В1» № 00224990704 від 25 березня 2021 року та подання нової заяви відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем 13 серпня 2021 року було подано скаргу № 145 до Державної податкової служби України.

Відповідна скарга була отримана ДПС 16 серпня 2021 року.

Не погоджуючись з відповідною відмовою щодо повернення надміру сплачених коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 43 ПК України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами пункту 43.2. цієї ж статті, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4. статті 43 ПК України).

Згідно зі пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (пункт 43.6 статті 43 ПК України).

Положення статті 43 ПК України узгоджуються з нормами Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12 січня 2021 року (далі - Порядок №5).

Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787), визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 787 з урахуванням внесених змін передбачає, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім`я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.

Механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, регламентує Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 11 лютого 2019 року №60.

Згідно пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (пункт 2 Порядку № 60).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

За змістом пункту 5 Порядку № 60 Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів (пункт 6 Порядку № 60).

Аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Подібний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа №826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа №812/1017/16), від 11 червня 2019 року (справа №826/8802/16), від 5 березня 2019 року (справа 814/3233/15), від 28 лютого 2019 року (справа №805/1218/16-а), від 5 лютого 2019 року (справа №826/7672/17).

З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» було прийнято рішення про припинення товариства шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними Інвестиціями «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» (код ЄДРПОУ 19341005) відповідно до рішення № 23/02/20 від 23 березня 2020 року.

01 липня 2020 року, в рамках процедури припинення, Позивачем складено Передавальний акт про передачу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» на Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними Інвестиціями «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» (код ЄДРПОУ 19341005) всіх зобов`язань та активів в наявності на 01 липня 2020 року.

24 грудня 2020 року було складено доповнення до Передавального акту відповідно до якого позивачем було складено Розшифровку податкових активів Проктор енд Гембл Трейдінг Україна у вигляді податків і зборів, в тому числі, але не виключно, у вигляді сум надміру сплачених грошових зобов`язань з податків і зборів, а також бюджетного відшкодування з ПДВ, що підлягають передачі Проктер енд Гембл Україна як єдиному правонаступнику Проктер енд Гембл Трейдінг Україна в гривнях.

12 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість щодо позивача на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ від 12 квітня 2021 року.

08 червня 2021 року, у зв`язку із анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість, Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві було закрито рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (надалі по тексту - СЕА ПДВ).

У відповідності пункту 2001.8 статті 2001 ПК України після закриття відповідного рахунку СЕА ПДВ Відповідачем 2 було здійснено перерахування залишок коштів (переплату), що обліковувались на зазначеному рахунку до бюджету.

Згідно поданих податковим органом матеріалів, вбачається, що переплата виникла та обліковується в інтегрованій картці платника податків в хронологічному порядку відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5 за рахунок:

- надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (6 249 189,52 грн) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати;

- подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28 травня 2020 року № 9119101949 та від 05 червня 2020 року № 9126204969 (111 391,0 грн), що не відповідає нормам зазначених в статті 43 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями;

- надходжень до бюджету коштів з рахунку в СЕА ПДВ (2 307,0 грн) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати;

- подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18 червня 2020 року № 9139905487, № 9139926086, № 9139926198, № 9139926376, № 9140351242 (3 547 775,0 грн), що не відповідає нормам зазначених в статті 43 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями;

- надходжень до бюджету коштів з рахунку в СЕА ПДВ (1 040 208,0 грн) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати;

- заяви-оскарження податкового повідомлення з відкликання № 10498/6 по податковому повідомленню-рішенню форми «B1» № 00224990704 від 25 ьерезня 2021 року (11 921 443,5 грн);

- надходжень до бюджету коштів з рахунку в СЕА ПДВ (14 210 346,13 грн) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати.

Відповідні обставини справи не заперечуються сторонами.

При цьому, позиція податкового органу зводиться щодо можливості повернення переплати з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника у установі банку, може бути розглянуте лише після завершення процедури оскарження податкового повідомлення-рішення форми «B1» № 00224990704 від 25 березня 2021 року та подання нової заяви відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19035/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25 березня 2021 року № 00224990704, стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629 грн шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку, а також стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» суму пені у розмірі 241433,73 грн за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7947629 грн шляхом її перерахування на поточний рахунок в установі банку.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень станом на момент розгляду даної справи судове рішення у справі № 640/19035/21 по суті не ухвалено.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. За таких обставин, грошові зобов`язання за оскарженими в судовому порядку податковими повідомленнями-рішеннями не вважаються узгодженими та відповідно не набувають статусу податкового боргу.

Ні положення статті 43 Податкового кодексу України, ні Порядку № 60 не визначають таких підстав для відмови у наданні висновку про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань як наявність неузгоджених податкових зобов`язань.

Посилання представника податкового органу на існування ймовірності винесення судових рішень на користь податкового органу, що свідчитиме про узгодження податкового боргу, визнаються судом безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях. До моменту набрання законної сили відповідними судовими рішеннями відсутні підстави вважати підтвердженою наявність у платника податкового боргу за визначеними контролюючим органом грошовими зобов`язаннями. У разі винесення судових рішень на користь органу ДПС питання стягнення відповідного боргу до бюджету має вирішуватись у встановленому законом порядку.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №1540/3759/18.

Окремо суд звертає увагу, що жодних інших обставин, які могли б слугувати перешкодою у поверненні позивачу надміру сплачених податкових зобов`язань, контролюючим органом не наведено.

Отже, оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, - то суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми надмірної сплачених коштів, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Згідно з Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Положення чинного законодавства не передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над цим. Повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

За таких обставин та з урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків.

У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

При цьому слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 24 листопада 2015 року у справі №816/1229/14 та від 1 березня 2016 року у справі №826/4860/13-а, а також Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі 815/2058/17 який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року по справі № 826/7380/15 суд відхиляє, оскільки обставини в наведеній справі не є релевантними з обставинами даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі предмету даної справи та обрання способі судового захисту у вигляді зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві підготувати та подати Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення позивачу надміру сплаченого податку на додану вартість, на підставі поданої заяви від 17 червня 2021 року № 61365/6/26-15-04-02-16.

Щодо стягнення з Державного бюджету України пені нарахованої на суми заборгованості бюджету із повернення надмірної сплати податку на додану вартість.

Згідно абзацу 4 пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до підпункту 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З огляду на те, що Податковим кодексом України передбачено відповідальність контролюючого органу за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5. статті 43 ПК України), передбачено нарахування пені у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів (підпункт 129.1.5. пункту 129.1. статті 129 ПК України), а повернення надміру сплачених платежів є неможливим за відсутності висновку контролюючого органу, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для нарахування і стягнення з відповідача пені за прострочку оформлення висновку.

Суд звертає увагу, що оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Отже, суд вважає, що для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість слід нараховувати пеню за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Розмір пені для випадку, передбаченого в пункті 43.5. статті 43 Кодексу прямо не встановлений, у зв`язку з чим пеня підлягає нарахуванню в розмірі, визначеному в пункті 129.4. статті 129 Податкового кодексу України.

Оскільки заяву № 26741778 від 16 червня 2021 про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість, відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України висновок про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість в розмірі 29 130 000, 00 грн відповідач був зобов`язаним передати органу казначейства до 29 червня 2021 року (за 5 робочих днів двадцятиденного строку з дня подання відповідної заяви).

На підставі отриманого висновку, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом 5 робочих днів мав здійснити повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому законодавством, тобто до 05 липня 2021 року.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 124 338, 19 грн, розрахованої за період з 06 липня 2021 року (перший день прострочки) по 25 листопада 2021 року (дата звернення із позовом до суду, з урахуванням заяви про заяви про збільшення позовних вимог та зміну обґрунтування (правових підстав) розрахунку розмір пені від 25 листопада 2021 року).

Суд перевірив розрахунок пені, проведений позивачем у позовній заяві, вважає його вірним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 1, 2 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на правову допомогу суд зазначає про таке.

Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що 25 січня 2021 року укладено Договір про надання правової допомоги № 2-1/15-2021 між Адвокатським об`єднанням «КМ Партнери», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», з іншої сторони.

24 червня 2021 року укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 2-1/15-2021 від 25 січня 2021 року.

На виконання Договору про надання правової допомоги складено: акт прийому-передачі від 14 вересня 2021 року № 1, якими сторони погодили та склали детальний опис наданих адвокатом послуг щодо надання професійної правничої допомоги підчас адміністративного оскарження; рахунку-фактури № 96 від 14 вересня 2021 року на суму в 58 196,00 грн.

До матеріалів справи також долучено копію платіжного доручення № 200117138 від 22 вересня 2021 року та банківської виписки від 23 вересня 2021 року на підтвердження оплати послуг на загальну суму 58 196,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Звідси, враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 58196,00 грн, які є співмірним із складністю даної справи.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 97 від 21 вересня 2021 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір на суму 27 240,00 грн.

Таким чином, відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 27 240,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 29 130 000,00 грн, що підлягає поверненню з бюджету на розрахунковий рахунок у банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна».

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17 червня 2021 року № 61365/6/26-15-04-02-16.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів по податку на додану вартість у розмірі 29 130 000,00 грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11а, код ЄДРПОУ 37993783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» (адреса: 04070, місто Київ, вулиця Набережна-Хрещатицька, будинок 5/13, корпус літера А, код ЄДРПОУ 35251089) пеню в розмірі 1 124 338,19 грн (один мільйон сто двадцять чотири тисячі триста тридцять вісім гривень 19 копійок), нараховану на суму такої заборгованості за період з 06 липня 2021 року по 25 листопада 2021 року.

6. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» (адреса: 04070, місто Київ, вулиця Набережна-Хрещатицька, будинок 5/13, корпус літера А, код ЄДРПОУ 35251089) понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 58196,00 грн (п`ятдесят вісім тисяч сто дев`яносто шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

8. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» (адреса: 04070, місто Київ, вулиця Набережна-Хрещатицька, будинок 5/13, корпус літера А, код ЄДРПОУ 35251089) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 27 240,00 грн (двадцять сім тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст рішення суду виготовлений 27 січня 2022 року.