Ухвала суду № 103429830, 26.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26 січня 2022 року м. Київ№ 826/3899/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «БК «Білдінг 2007»до третя особа:Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Товариство з обмеженню відповідальністю «Сластена»провизнання протиправними дій, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «БК «Білдінг 2007» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління юстиції у Миколаївській області в особі державного реєстратора Постолакі Надії Костянтинівни, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії державного реєстратора Миколаївського міського управління юстиції Постолакі Надії Костянтинівни щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13217192 від 21.05.2014 16:31:17, Постолакі надія Костянтинівна, Миколаївське міське управління юстиції, Миколаївська обл. стосовно об`єкта нерухомого майна - магазина з кафетерієм, загальною площею 21,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №826/3899/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2018 замінено неналежного відповідача Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області на Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 зупинено провадження у справі № 826/3899/18 за позовом Приватного підприємства "БК "Білдінг-2007" до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Сластена" про визнання дій протиправними дій та скасування рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/17049/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2021 поновлено провадження у справі №826/3899/18, призначено судове засідання для розгляду справи.

01 жовтня 2021 року зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання в адміністративній справі № 826/3899/18, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Досліджуючи матеріали справи, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Відповідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц, суд дійшов висновку, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.

На обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає наступні обставини.

На підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.05.2005 у справі №2-2596/2005 ОСОБА_1 набуто право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення торгово-офісного призначення з прибудовою загальною площею 113, 4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому вказане нерухоме майно було передане в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Український професійний банк" як застава у забезпечення зобов`язань.

22 червня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" зареєструвало за собою право власності на нерухоме майно у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 11136848, та виставлене на прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна.

22 серпня 2017 року Приватне підприємство БК" "Білдінг-2007" стало переможцем на електронних торгах Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України" за лотом №Q81634b12378, уклало договір купівлі-продажу нерухомого майна з Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" від 12.09.2017 р. та набуло право власності на вказане нежитлове приміщення, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.09.2017р., номер запису 22307341.

Після реєстрації права власності на придбане нерухоме майно позивач з`ясував, що позбавлений можливості ним користуватися, оскільки воно використовується іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сластена".

Вказаним товариством надано документи на право власності на нежитлове приміщення, але з іншою адресою - АДРЕСА_2 , загальною площею 219, 8 кв.м.

Нерухоме майно внесено до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сластена" його засновником - ОСОБА_1 згідно з протоколом №1 загальних зборів від 23.01.2013 р., право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано 17.05.2014 р.

08 листопада 2017 року за вказаним фактом Головним управлінням Національної поліції України в Миколаївській області зареєстровано кримінальне провадження №12017150040005305 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України, використання завідомо підробленого документа.

Згідно з отриманою на адвокатський запит інформацією підставою для прийняття виконавчим комітетом Миколаївської міської ради рішення №1254 від 21.12.2011 р. став наданий пакет документів, перелік яких передбачено рішенням Миколаївської міської ради від 10.03.2011 р. №4/11 "Про затвердження Порядку надання та зміни адрес об`єктам нерухомості в м. Миколаєві", зокрема, архівний витяг рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 р. №1254 "Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради", згідно з яким вирішено нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , надати адресу - АДРЕСА_2 (лист від 18.01.2018 р. №17133/020201-06/14/17).

У відповідь на звернення до КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" позивачем отримано копії інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Таким чином, судом установлено, що між позивачем та третьою особою існує спір щодо права власності на спірне нежитлове приміщення розташоване по АДРЕСА_1 , на яке було видано правовстановлюючі документи які посвідчують право власності двом юридичним особам -ТОВ «Сластена» та ПП «БК «БІЛДІНГ 2007».

Від так, вказаний спір стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, а позовні вимоги фактично покликані на встановлення права власності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Оскільки дана справа не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/3899/18.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян